Самостійна робота студентів

1. Напишіть твір-мініатюру на морально-етичну тему.

2. Доберіть з преси текст, що потребує редагування. Відредагуйте текст, звертаючи особливу увагу на дотримання нормативності граматики й орфографії писемного мовлення.

Запитання для самоперевірки

1. Що таке сприймання, створення, відтворення, редагування тексту?

2. Які засади лежать в основі створення текстів?

3. Як ви розумієте поняття розгортання й компресія тексту?

4. Що Вам відомо про порядок роботи над твором?

5. Назвіть основні вимоги до написання твору.

6. Що таке анотація й рецензія?

7. Як правильно редагувати текст?

Підготовка до модульного контролю № 2

І. Пригадайте, що означають такі поняття: опис, розповідь, роздум, стиль, жанр, розгортання тексту, компресія тексту, редагування тексту.

ІІ. Виконайте лінгвістичний аналіз тексту:

Національний український одяг – історична спадщина наших славних предків

В Україні вже з давніх-давен люди вміли виробляти тканини з льону, коноплі та з овечої вовни. Усі ці тканини вироблялися домашнім способом.

Льон – це одна з найстаріших культурних рослин, яка плекалася на наших землях ще в період дохристиянської доби. Конопля була завезена нашими предками від іранців. Але теж дуже давно, бо насіння коноплі було знайдено в могилах, які датувалися періодом поганських часів. Про обидві ці рослини йдеться в церковних постановах Ярослава Мудрого.

Овеча вовна та вовняні тканини згадуються в літера­турних пам’ятках уже з ХІ-го століття. Крім того, залишки вовняних тканин, як і тканин з льону, часто знаходять археологи, розкопуючи могили стародавніх слов’янських поховань на території нашої батьківщини (О. Воропай).

ІІІ. Напишіть анотацію і рецензію на поданий текст:

В Україні проживають представники близько 110 національностей. Основу населення становлять українці. Вони переважають в усіх областях країни, за винятком Криму (росіяни становлять тут 67 відсотків). За переписом 1989 року (див. Національний склад населення України. К.: Міністерство статистики, 1989), у складі населення України – 51,4 млн. чол. – налічувалося 37,4 млн. українців (72,7 відсотка). На території України проживають національні меншини (етнічні групи). Вони наділені правом на самовираження рідною мовою, мають можливість роз­вивати сферу рідної мови. Це, зрештою, правило світової цивілізації. Склад інших національностей розподіляється так: росіяни – 11,4 млн.; євреї – 486 тис.; білоруси – 440 тис.; молдовани – 325 тис.; болгари – 234 тис.; поляки – 219 тис.; угорці – 163 тис.; румуни – 135 тис.; греки – 99 тис.; татари – 88 тис.; вірмени – 54 тис.; цигани – 48 тис.; кримські татари – 47 тис.; німці – 43,8 тис.; азербайджанці – 37 тис.; гагаузи – 32 тис.; узбеки – 20,3 тис.; чуваші – 20 тис.; казахи – 10,5 тис.; чехи – 9 тис.; словаки – 8 тис. Точної кількості мов, які функціонують на теренах нашої держави, як і точної кількості національностей та народностей, не встановлено. Міграційні процеси сьогодні не тільки не припинилися, а й пожвавилися. А це також накладає відбиток на мовну ситуацію, як і питома вага неукраїнців (вони становлять 14 млн. чоловік – 27,2 відсотка; 34 відсотки їх проживає у містах, 13 відсотків – у селах). Важливим показником для характеристики мовної ситуації є те, яка кількість українців і неукраїнців назвали українську мову рідною. Усього за переписом 1989 року з 37,4 млн. українців рідною українську мову вважають 32,8 млн. чоловік. Для 146,5 тис. чол. неукраїнського населення наша мова стала рідною: серед поляків – 67 відсотків, словаків – 33, чехів – 31, циган – 12, руму­нів – 10, греків – 2,4, татар – 1,7, росіян – 1,6 відсотка. 88 відсотків усього населення України вважають рідною мову своєї національності. У 80-ті роки в Україні збільшилася чисельність населення корінних національностей інших республік. Така переселенська хвиля теж впливає на мовну ситуацію в країні (З газети).