Практичні завдання

1. Опрацюйте рекомендовану літературу. Підготуйтесь до висвітлення контрольних питань.

2. Проаналізуйте й порівняйте визначення тексту, подані в різних лексикографічних джерелах. Зверніть увагу на повноту ознак, своєрідність знайдених дефініцій.

3. Прочитайте висловлюванння. Чи можна вважати таку тематичну добірку речень текстом? Обґрунтуйте свою думку.

1. Друг – це людина, яка знає про вас все – і все одно любить вас (Дж. Аулер). 2. Дружба – це коли можна раптово приїхати до людини й поселитися в неї (Д. Самойлов). 3. Безкорислива дружба можлива тільки між людьми з однаковим прибутком (П. Гетті). 4. Чим багатші твої друзі, тим дорожче це тобі обходиться (Е. Марбурі). 5. Друзі допомагають нам жити і заважають працювати (Т. Котарбинський). 6. Ніколи не робіть висновок про людину за її друзями: в Іуди вони були бездоганні (П. Валері).

4. Які тексти називаються креалізованими? Де вони застосовуються? Доберіть приклади текстів з повною і з частковою креалізацією.

5. Простежте, яким чином реалізовано категорії тексту в поданих прикладах:

І. Ділові листи – надзвичайно поширений, практичний спосіб комунікації. З погляду етикету вони значно менші, ніж телефонні дзвінки, втручаються у розпорядок дня робітника.

Як правило, ділові листи пишуться на бланках організацій / компаній. Для ділових листів варто вибирати папір найвищої якості, яку дозволяє бюджет установи. Не варто використовувати офіційні бланки для персональних листів, у такий спосіб ви можете внести непорозуміння, що буде виявом непрофесіоналізму.

Більшість ділових листів пишуть з наміром спонукати адресата на певну відповідь. Виходячи з цього, намагайтеся, щоб написане вами було ефективним, чітким, наполегливим, але при цьому звучало доброзичливо й ні в якому разі не містило помилок (Н. Тимошенко).

ІІ. Клімат України досить суворий, і теплий одяг нашому населенню завжди був потрібний не менше як на шість, а то й на сім місяців у році. Ось чому в Україні хутро завжди було найулюбленішим матеріалом для виготовлення верхнього теплого одягу як для чоловіків, так і для жінок. Колись наші предки вживали для одягу хутро з диких та свійських тварин. Із свійських найбільше використовувались вівці, а з диких – ведмеді, лисиці та вовки, а на узгір’ї Карпатських гір – олені.

На оздобу теплого верхнього одягу завжди використовувались хутра дрібних диких тварин, як ось: куниць, соболів, горностаїв, бобрів та білок.

Зі старих літературних пам’яток відомо, що вже в IX – XII століттях слов’янські племена платили данину князям куничим і білячим хутром (О. Воропай).

6. Визначте, які різновиди інформації превалюють у поданих текстах. Чим це зумовлено? Установіть основні функції в кожному з поданих текстів.

І. Розрізнити значення слів, установити їх точну семантику допомагає тлумачний словник. Відбиваючи сучасні лексичні норми, словник кваліфікує слова, словоформи щодо їх уживаності, тобто вказує на застарілі, рідковживані, діалектні слова, а також на їх розмовне чи книжне стилістичне забарвлення. Проте не всі конкретні випадки слововживання, сполучуваності слів охоплює наявний у словнику матеріал. Природно, що мовна практика ставить щоразу нові питання, бо в мові постійно відбуваються лексико-семантичні й стилістичні зміни; народжуються нові значення слів та відтінки цих значень, виникають нові поняття-терміни, стають термінами загальновживані слова, змінюється співвідношення між активною й пасивною лексикою, з’являються нові усталені (фразеологізовані) сполуки, особливо в книжних стилях (З підручника).

ІІ. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання й захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (Конституція України, ст.10).

ІІІ. Мені відкрилась істина печальна:

життя зникає, як ріка Почайна.

Через віки, а то й через роки,

ріка вже стала спогадом ріки.

І тільки верби знатимуть старі:

киян хрестили в ній, а не в Дніпрі (Л. Костенко).

ІV. За даними психологічних досліджень в Україні останнім часом відбувається зміна цінностей (куди поділися такі цінності, як дружба, патріотизм, колективізм та ін.). Пріоритетними стають інші – більш приватні, індивідуалістичні. Більшість людей орієнтуються на ті цінності, які є важливими для облаштування власного життя. Ті ж, які є важливими для суспільства та держави, їх цікавлять менше. Найчастіше можна почути таке: „А що я від цього матиму?”. Сьогодні відбувається відчуження людини від суспільства, від інших людей, у деяких домінує бажання отримувати прибутки будь-якою ціною, за рахунок інших. Але те, що маєш, з собою не забереш, а в житті людині хочеться залишити свій слід. Його залишають, як правило, ті, хто віддає себе і свою працю для інших (Г. Чайка).

7. Напишіть твір-мініатюру, епіграфом до якого слугували б слова де Монтеня: „Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися тримати язик за зубами”. Побудуйте текст таким чином, щоб яскраво вираженою була впливова функція тексту.

8. Запропонуйте текстологічну характеристику висловлювання: доведіть, що це текст; визначте його категорії, функції.

Література дає нам колосальний, великий і глибокий досвід життя. Вона робить людину інтелігентною, розвиває не тільки почуття краси, а й розуміння життя, усіх його складностей, служить провідником в інші епохи і до інших народів, розкриває перед нами серця людей. Одне слово, робить вас мудрими. Проте цього можна досягти тільки тоді, коли ви читаєте, занурюючись у всі подробиці. Адже найголовніше часто ховається саме в дрібницях. А таке читання можливе лише тоді, коли ви читаєте із задоволенням, не тому, що той чи інший твір потрібно прочитати, а тому, що він вам подобається – ви відчули, що автору є що сказати, є чим з вами поділитися, і він уміє це зробити. Якщо перший раз прочитали твір неуважно – прочитайте вдруге, утретє.

У людини повинні бути улюблені твори, до яких вона звертається неодноразово, які знає досконало, може пригадати за сумних обставин то для підняття настрою, то для розрядки обстановки, то посмішити, то просто висловити своє ставлення до того, що відбувається з вами чи з кимось іншим. Умійте читати не тільки для відповідей на заняттях і не тільки тому, що ту чи іншу річ читають зараз усі – вона модна. Умійте читати з інтересом і не поспішаючи.

Чому телевізор частково витісняє тепер книжки? Та тому, що телевізор змушує вас не поспішаючи передивитись якусь передачу, сісти зручно, щоб вам нічого не заважало, він вас відволікає від турбот, він диктує – як дивитися і що дивитися. Але намагайтеся вибрати книжку за своїм смаком, сядьте з книжкою зручніше, і ви зрозумієте, що є багато книжок, без яких не можна жити, які важливіші і цікавіші від багатьох передач. Я не кажу: перестаньте дивитися телевізор. Проте я кажу: дивіться вибірково. Витрачайте свій час на те, що варте цих витрат. Читайте якомога більше і читайте дуже вибірково. Визначайте самі свій вибір, керуючись тим, якого значення набула вибрана вами книжка в історії людської культури, щоб стати класичною. Це означає, що в ній щось є істотне. А може, це істотне для культури людства виявиться істотним і для вас.

Класичний твір – той, що витримав випробування часом. З ним ви не змарнуєте свій час. Проте класика не може відповісти на всі питання сьогодення. Тому потрібно читати й сучасну літературу.

Не накидайтеся тільки на кожну модну книжку. Не будьте метушливі. Через метушливість людина безглуздо витрачає найбільший і найкоштовніший капітал, яким вона володіє, – свій час (Д. Лихачов).

* Охарактеризуйте текст за всіма відомими вам класифікаціями.

9. Наведіть приклади ситуацій, де можливе застосування прецедентних чи патогенних текстів. До яких ви звертаєтеся частіше? Чому?

10. Охарактеризуйте подані тексти за всіма відомими вам класифікаціями:

І. Стаття 10. Уживання мов в інформаційній діяльності

телерадіоорганізацій

1. Телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою.

2. Мовлення на певні регіони може здійснюватися також мовою національних меншин, що компактно проживають на даній території.

3. Якщо мова оригіналу (або дублювання) фільму та/чи іншої програми (передачі) не є українською, такі фільми та/чи програми (передачі) транслюються за умови звукового дублювання їх державною мовою.

4. Для загальнонаціонального мовлення частка ефірного часу, коли мовлення ведеться українською мовою, має становити не менше 75 відсотків загального обсягу добового мовлення.

5. Мовлення на зарубіжну аудиторію ведеться українською й відповідною іноземною мовами.

6. Мова (мови) програм та передач телерадіоорганізації визначається (визначаються) умовами ліцензії на мовлення.

7. Для забезпечення діяльності багатоканальних телемереж ці норми застосовуються в частині ретрансляції програм і передач суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію Національної ради („Закон України про телебачення і радіомовлення”).

ІІ. Найпоетичнішим, що тісно ув’язується з природою, святом є Трійця. Уся сукупність дійств – завивання вінків, Клечальна субота, П’ятдесятниця (Клечальна неділя), Русалії, похорон Ярила й поминання предків – суголосні з живою природою, яка для наших пращурів була найвищим духовним самоочищенням. Традиційно в Україні до цього свята готувалися заздалегідь, уважаючи, що в тривіаті християнських празників (після Різдва та Великодня) Зелені свята посідають чільне місце.

До прийняття християнства це свято відзначали протягом шести днів – три перед сьомою після Великодня неділею і стільки ж наступного тижня. Церковний календар освячує лише три дні. Власне звідси й назва – Трійця (В. Скуратівський).

ІІІ. Сидів вдома, дивився у вікно. У світлі погожого дня Дніпро виблискував чистою, святковою блакиттю. І вільний простір над рікою здавався святковим, легким, немов одухотвореним, і гаї на протилежному березі, збігаючи з кручі на кручу, уже всміхались молодою зеленню. Мабуть, Поляруш найдужче любив саме таку зелень, коли в її ніжному свіченні наче живе сам дух весни, її радісна снага. Тоді єство відкривається назустріч радості природи, ніби на якійсь потаємній його гілці теж зазеленів один-другий листочок.

Вода в сонячному промінні синіла начебто з видимою, неприхованою пристрастю, і якийсь час Поляруш боявся відірвати від неї погляд, наче остерігався, що згодом не повториться оце враження натхненності й осмисленості того, як тече й синіє весняна ріка (Є. Гуцало).

11. Які ключові слова використовують на визначення поняття дискурс? Зіставте поняття текст і дискурс, речення й висловлюванння.

12. Підготуйте лінгвістичний твір на одну з тем: „Як можна текст занурити в життя”, „Текст і дискурс: спільне й відмінне”, „Від тексту до дискурсу чи навпаки”.