Межа станції. Класифікація перегонів

Межами станції є:

• на одноколійних ділянках – вхідні світлофори;

• на двоколійних ділянках по кожній окремій головній колії з одного боку – вхідний світлофор, а з другого – сигнальний знак “Межа станції”, встановлений на відстані не меншій ніж 50 м за останнім вихідним світлофором.

На двоколійних ділянках, обладнаних двостороннім АБ, а також, де встановлені вхідні світлофори для приймання поїздів по неправильній колії, межею станції є вхідні світлофори.

Перегони бувають:

• міжстанційні – обмежені станціями, роз’їздами та обгінними пунктами;

• міжпостові – обмежені колійними постами або колійним постом і станцією;

• блок-ділянки – обмежені прохідними світлофорами або прохідним світлофором і станцією.

Станційні колії, парки та їх спеціалізація

14.4. Залізничні колії діляться на головні на перегонах, станційні (в тому числі головні на станціях) і спецпризначення. Всі колії в межах станційної території, за винятком тих, що передані у підпорядкування іншим службам та організаціям, перебувають в розпорядженні начальника станції.

14.5. На станціях кожна колія, стрілочний перевід, станційний пост централізації та стрілочний пост, а на перегонах кожна головна колія повинні мати номер. Забороняється встановлювати однакові номери коліям, стрілочним переводам і постам у межах однієї станції. На станціях, що мають окремі парки, не допускається встановлювати однакові номери колій у межах одного парку. Порядок нумерації колій і стрілочних переводів встановлюється УЗ.

На залізничних станціях колії поділяються на головні, станційні (в тому числі головні на станціях) та спеціального призначення.

Головними коліями в межах станції називаються колії, які є безпосереднім продовженням колій прилеглих перегонів і, як правило, не мають відхилення на стрілочних переводах.

Станційними коліями вважаються всі колії в межах станції. Кожна станційна колія призначена (спеціалізована) для виконання відповідних операцій. В залежності від цього вони поділяються на приймально-відправні, сортувальні, вантажно-розвантажувальні, витяжні, деповські (локомотивного та вагонного господарств) та інші.

До колій спецпризначення належать:

• колії зупинки відбудовних та пожежних поїздів;

• запобіжні тупики – це тупикові колії, що призначені для попередження виходу рухомого складу на маршрути слідування поїздів;

• вловлюючи тупики – це тупикові колії, які призначені для зупинки поїзда, що втратив керування або частини поїзда під час руху затяжним ухилом;

• залізничні під’їзні колії на станціях та перегонах.

У кожній станційній колії розрізняють повну та корисну довжину. Повна довжина являє собою відстань між стиками рамних рейок стрілочних переводів, що обмежують дану наскрізну колію. У тупикової колії її вимірюють від переднього стику стрілочного переводу, що веде на цю колію, до упору. Корисною довжиною станційної колії вважається та частина її довжини, на якій можна встановити РС, не порушуючи безпеки руху по сусіднім коліям.

Непарним напрямком руху поїздів вважається рух з Півночі на Південь та зі Сходу на Захід, а рух поїздів в оберненому напрямку – парним.

Колії на станціях нумеруються у такому порядку:

• головні колії – римськими цифрами (І, ІІ, ІІІ, ІV), по непарному напрямку – непарними, по парному напрямку – парними;

• приймально-відправні – арабськими цифрами, починаючи з наступного номера за номером головної колії. Колії, що призначені для приймання парних поїздів, нумеруються парними цифрами (4, 6 і т.д.), а колії, що призначені для приймання непарних поїздів – непарними цифрами (3, 5 і т.д.). На роздільних пунктах з невеликою кількістю приймально-відправних колій, що використовуються для приймання як парних, так і непарних поїздів, нумерація їх здійснюється порядковими номерами слідом за номером головних колій від пасажирської будівлі в польову сторону (2, 3, 4, 5, 6 і т.д.). Колії окремих парків, що виділені для приймання і відправлення поїздів, нумерують арабськими цифрами порядковими номерами (парними або непарними) у залежності від приймання на них парних і непарних поїздів. Кожний приймально-відправний парк повинен мати буквене позначення або найменування. Колії сортувального парку нумерують двома арабськими цифрами, перша з яких – номер пучка, а друга – номер колії в пучку;

• інші станційні колії, що не входять до складу парків, нумерують арабськими цифрами послідовно починаючи з наступного номера за останнім номером приймально-відправних колій (якщо останні не згруповані в парки) або з наступного номера за останнім номером паркових колій.

Стрілочні переводи нумерують з боку прибуття парних поїздів порядковими парними номерами, збоку прибуття непарних поїздів – порядковими непарними номерами. На станціях, де з одного й того ж боку (у разі примикання декількох напрямків) прибувають парні і непарні поїзди, парний і непарний бік встановлюється згідно з нумерацією поїздів основного напрямку. Нумерація стрілок на станціях, що мають великий колійний розвиток, здійснюється по окремих парках або групах колій, однорідних за характером роботи, починаючи з вхідних стрілок станції або парку. У разі нумерації по окремих парках кожному парку присвоюється сотня номерів, які указують на належність до даного парку. Стрілки, що входять у стрілочну вулицю, стрілки з’їздів, а також спарені повинні мати безперервну нумерацію. Стрілки, які не входять до складу парку, нумерують порядковими номерами від 1 до 99.

За межу, що відокремлює парний бік від непарного, приймається:

• на роздільних пунктах з невеликим колійним розвитком – вісь пасажирської будівлі;

• на станціях з великим колійним розвитком у разі центрального розташування пасажирської будівлі – вісь цієї будівлі; у разі нецентрального розташування будівлі – поперечна вісь станції, що установлюється центрально по відношенню до колійного розвитку; у разі нумерації по окремих парках або однорідних групах колій – середина цих парків або груп колій.

Станційні пости централізації і стрілочні пости, що розташовані в парній горловині, нумеруються парними порядковими цифрами, у непарній горловині – непарними.