Ярмарки

Ярмарки (з німецької — щорічний торг) — періодичні торги, що їх проводять у певному місці, одна з найбільш ранніх форм торгівлі. Виникли ще за первіснообщинного ладу як форма обміну продуктами праці між окремими племенами. З подальшим розвитком суспільного поділу праці, появою міст, посиленням економічних зв’язків між ними та між містами і сільською місцевістю, а також між окремими країнами, роль ярмарку дедалі зростала. В сучасних розвинутих державах великі ярмарки перетворились на ярмарки-виставки, де торгівля відбувається за зразками і за стандартами. Бувають всесвітні, міжнародні, регіональні, національні і місцеві ярмарки. Найбільші і найвідоміші сучасні міжнародні ярмарки відбуваються в Лейпцігу, Познані, Загребі, Пловдіві, Мілані, Парижі, Ліоні, Торонто, Дамаску.

Торгові доми

Це своєрідні агентські контори, які виконують доручення засновників щодо реалізації продукції та придбання засобів виробництва. Отже, торговий дім — це спеціалізована фірма, яка торгує одним товаром або групою однорідних товарів. Відмінність від товарної біржі — в тому, що на біржі торгують самі учасники або за їх дорученням — брокери. В торговому домі торгову діяльність здійснює сама фірма.

Сфера діяльності торгового дому може бути досить широкою. Тут можуть здійснюватися операції з внутрішньої, гуртової і роздрібної торгівлі; експортно-імпортні та інші зовнішньоекономічні операції; виробництво продукції; надання замовникам широкого кола комерційних послуг (комерційно-посередницьких, інженерно-консультаційних, транспортно-експедиторських, фрахтових, страхових та ін.). Для виконання своїх функцій торгові доми мають мережу магазинів, складські приміщення, транспортні засоби, засоби зв’язку та інформаційні центри. Торгові доми створюються у формі акціонерних товариств, де засновниками можуть виступати промислові підприємства, банки, науково-дослідні установи, тощо.

Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 2

1. Розкрийте сукупність інфраструктури товарного ринку.

2. Які функції виконує інфраструктура товарного ринку?

3. Які ви знаєте елементи інфраструктури товарного ринку?

4. Опишіть характерні риси біржової торгівлі.

5. Що ви знаєте про акціонну торгівлю?

6. У чому полягають особливості функціонування торгових домів?

7. Що таке ярмарки?

Розділ 3. Макроорганізація гуртової торгівлі

3.1. Сутність і місце гуртової торгівлі у ринковому процесі

Важливою ланкою, яка забезпечує необхідну інтенсивність і пришвидшення процесу товароруху в умовах переходу до ринкових відносин є гуртова торгівля.

Гуртова торгівля включає в себе будь-яку діяльність по продажу товарів тим, хто купує їх з метою перепродажу або виробничого використання, або перерозподілу.

Гуртова торгівля організовує рух товарів по каналах розподілу і таким чином сприяє синхронізації виробництва і споживання товарів. Це означає, що гуртові торгові підприємці допомагають виробникам ефективно доставляти товари роздрібним торговельним підприємствам і промисловим споживачам.

Формування ринкової інфраструктури України передбачає необхідність активного розвитку гуртової торгівлі з досягненням наступних цілей:

• створення розвинутої структури каналів товароруху;

• підтримка достатньої інформованості товаровиробників;

• формування резервних джерел фінансового забезпечення процесу товароруху;

• забезпечення економії сукупних затрат обігу.

Гуртова торгівля виконує багато різних функцій. По відношенню до гуртових і роздрібних покупців її функції зводяться до:

• оцінки потреби і попиту;

• перетворення виробничого асортименту в торговий;

• нагромадженню і зберіганню товарних запасів;

• доставки товарів;

• кредитуванню;

• інформаційному і консалтинговому обслуговуванню.

Функції гуртової торгівлі по відношенню до постачальників товарів полягають в наступному:

• концентрація комерційної діяльності;

• підтримка процесу переходу прав власності на товар;

• інвестиційне забезпечення процесу товароруху;

• мінімізація комерційного ризику;

• маркетингове обслуговування.

В гуртовій торгівлі виділяється три основних напрямки, які визначають її спеціалізацію, а також спеціалізацію товарних ринків:

• торгівля товарами народного споживання;

• торгівля засобами виробництва;

• торгівля сільськогосподарською продукцією.

Останні два види гуртової торгівлі до недавнього часу здійснювались у вигляді мобільного і адресного розподілу продукції через державні централізовані структури, такі як: Держпостач, Сільгосптехніка і Міністерство заготівель. Це в значній мірі обмежувало вплив на виробництво, реалізацію і споживання цих товарів таких важелів ринку як попит, пропозиція, конкуренція. Наслідком було зниження якості товарів, що проходили через дані централізовані гуртові структури, невідповідність асортименту попиту, відірваність ціни від дійсних факторів, що її формують. Тому в умовах формування ринкової економіки України першочерговим завданням є створення відповідних організаційних структурних підрозділів, які б дали можливість найбільш ефективно здійснювати проходження через гуртову ланку як засобів виробництва, так і продукції сільського господарства.

В ринковій економіці гуртову торгівлю здійснюють:

• товаровиробники;

• гуртові комерційні структури (підприємства, що спеціалізуються на обслуговуванні промислових підприємств; організації, які купують товар для подальшого перепродажу та ін.);

• повноважні представники товаровиробників і гуртових комерційних структур;

• експортери і імпортери продукції;

• посередники.