- •1. Предмет регулювання цивільного права.
- •2. Методи цивільно-правового регулювання та його ознаки.
- •3. Функції цивільного права.
- •4. Поняття цивільного права як галузі права.
- •5. Система цивільного права.
- •6. Акти цивільного законодавства України.
- •7. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •8. Загальні засади цивільного законодавства.
- •10. Аналогія закону та аналогія права в цивільному праві.
- •11. Наука цивільного права
- •9.Акти цивільного законодавства і договір
- •12. Поняття цивільних правовідносин.
- •13. Елементи цивільних правовідносин.
- •14. Правонаступництво у цивільних правовідносинах.
- •17. Цивільна правоздатність фізособи та її обсяг.
- •18. Ім’я фізичної особи.
- •19. Місце проживання фізособи.
- •20. Поняття цивільної дієздатності фізособи, її обсяг і можливість обмеження.
- •21. Часткова дієздатність фізособи.
- •22. Неповна дієздатність фізособи.
- •23.Повна дієздатність фізособи.
- •24. Надання фізособі повної цивільної дієздатності.
- •25. Обмеження цивільної дієздатності фізособи та правові наслідки такого обмеження.
- •26. Визнання фізособи недієздатною та правові наслідки такого визнання.
- •27. Визнання фізособи безвісно відсутньою та правові наслідки такого визнання.
- •28. Оголошення фізичної особи померлою та правові наслідки такого визнання.
- •29. Поняття актів цивільного стану.
- •30. Правовий статус фізичної особи – підприємця.
- •31. Цивільно-правові питання опіки.
- •32. Цивільно-правові питання піклування.
- •33. Поняття юридичної особи.
- •34. Зобов’язальні правовідносини: поняття, склад та види
- •35. Поняття та система зобов’язального права.
- •36. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •38. Переведення боргу.
- •39. Загальні умови виконання зобов’язання.
- •41. Виконання зобов’язання частинами.
- •42. Строк виконання зобов’язання.
- •43. Дострокове виконання зобов’язання.
- •44. Місце виконання зобов’язання.
- •45. Валюта виконання зобов’язання.
- •46. Черговість погашення вимог за грошовим зобов’язанням.
- •48. Виконання альтернативного зобов’язання. Стаття 539 цк. Виконання альтернативного зобов'язання
- •49. Множинні зобов’язання.
- •50. Часткове множинне зобов’язання.
- •51. Солідарне множинне зобов’язання.
- •52. Принцип реального виконання зобов’язання.
- •53. Поняття, значення та види забезпечення виконання.
- •55. Співвідношення неустойки та збитків.
- •56. Порука як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •57. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •58. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •59. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •60. Окремі види застав.
- •61. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •62. Підстави припинення зобов’язань
- •63. Припинення зобов’язання виконанням.
- •64. Припинення зобов’язання переданням відступного
- •65. Припинення зобов’язань зарахуванням
- •66. Припинення зобов’язання за домовленністю сторін
- •67. Основні напрямки і форми участі держави та органів місцевого самоврядування у сфері господарювання
- •69. Засоби держ-регулювання господ. Діяльності
- •70. Обмеження монополізму і захист суб’єктів господарювання та споживачів від недобросовісної конкуренції
- •71. Підприємство
- •72. Некомерційна господарська діяльність
- •73. Загальна характеристика суб’єктів господарювання
- •74. Правовий статус підприємств в Україні
- •75. Державні та комунальні унітарні підприємства
- •76. Об’єднання підприємств
- •77. Громадянин як суб’єкт господарювання
- •78. Господарські товариства
- •79. Правовий статус акціонерних товариств
- •80. Підприємства колективної власності
- •81. Майнова основа господарювання
- •82. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •83. Цінні папери у сфері господарювання Стаття 163. Гк. Цінні папери та їх види
- •84. Господарські зобов’язання
- •85. Правове регулювання банкрутства.
- •86. Відповідальність за порушення у сфері господарювання
- •87. Особливості правового регулювання господарсько-торговвельної діяльності
- •88. Комерційне посередництво у сфері господарювання
- •89. Правове регулювання перевезення вантажів
- •90. Правове регулювання інвестиційної діяльності
- •91. Правове регулювання інноваційної діяльності
- •92. Правове регулювання біржової діяльності
- •93. Зовнішьоекономічна діяльність
- •94. Правове регулювання іноземних інвестицій
- •Особливості режиму іноземного інвестування в Україну
- •Види іноземних інвестицій
- •Форми іноземних інвестицій
- •95. Спеціальні (вільні) економічні зони.
- •96. Концесійна діяльність
- •97. Засоби державного регулювання підприємницької діяльності
- •98. Обмеження монополізму і захист суб’єктів підприємницької діяльності та споживачів від недобросовісної конкуренції
- •99. Загальна характеристика суб’єктів підприємницької діяльності
32. Цивільно-правові питання піклування.
Під піклуванням слід розуміти правовий інститут, тобто сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані зі встановленням піклування, здійсненням функцій піклування і припиненням і піклування.
Інститут піклування носить комплексний характер. Його норми носять як сімейно-правовий, так і цивільно-правовий характер, а також адміністративно-правовий характер, тобто регулюють відносини між органами піклування, з одного боку, і піклувальниками – з іншого.
У зв'язку з цим загальні положення піклування перенесені до Цивільного кодексу України, (ст.ст. 55 - 79). У Сімейному кодексі залишені лише норми про піклування над дітьми, які позбавлені батьківського піклування (ст.ст. 243 - 251).
Піклування - це правові форми захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів неповнолітніх осіб, які залишилися без батьківського піклування.
Встановлення піклування здійснюється органами опіки і піклування і, в окремих випадках, судом. Перелік органів опіки і піклування передбачено п. 1.3 і п. 1.4 Правил опіки і піклування, які затвердженні Державним комітетом України у справах сім'ї і молоді, Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством праці і соціальної політики України 25 травня 1999 року. Згідно зазначених Правил, піклування установлюються державною адміністрацією районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчими комітетами міських, сільських, селищних рад.
Піклування встановлюється над дитиною, у віці від 14 до 18 років (неповнолітня).
Піклувальником дитини може бути за її згодою тільки повнолітня дієздатна особа, переважно з близьких підопічному осіб. Піклувальника завжди призначає орган опіки і піклування, навіть тоді, коли піклування встановлені судом.
Піклувальник має право і зобов'язання виховувати підопічного, піклуватися про його здоров'я, захищати його права й інтереси. Не може бути піклувальником особа, яка не досягла 18 років, недієздатна, позбавлена батьківських прав, зловживає спиртними напоями чи наркотичними засобами, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.
Особа може бути звільнена від обов'язків піклувальника дитини за особистою заявою, за заявою особи, над якою встановлено піклування та за заявою органу опіки та піклування у разі невиконання нею своїх обов'язків, у разі поміщення підопічного до навчального закладу або закладу охорони здоров'я.
Піклування припиняється:
1) після досягнення підопічним 18 років;
2) у разі повернення підопічного на виховання батькам, на підставі рішення органу опіки і піклування;
3) у разі реєстрації шлюбу з підопічною особою.
4) у разі смерті підопічного;
5) у разі смерті піклувальника;
33. Поняття юридичної особи.
Юридичними особами визнаються організації, що мають у власності, повному господарському веденні чи оперативному керуванні відособлене майном, самостійно відповідають за своїми обов'язками і можуть виступати в суді, арбітражному суді, третейському суді як позивачи чи відповідачи. Юридичні особи можуть мати майнові й особисті немайнові права й обов'язки. Правоздатність юридичної особи характеризується тим, що воно може мати цивільні права, що відповідають цілям діяльності, передбаченим у його установчих документах, нести зв'язані з цією діяльністю обов'язки. Юридична особа діє на підставі статуту, або установчого договору і статуту, або тільки установчого договору.
Ознаки юридичної особи: 1. Наявність відособленого майна. Воно повинно бути відособлене від засновників, а також від держави; воно може належати на праві власності, або на праві повного господарського відання, або на праві оперативного; 2. Організаційна єдність. Організація повинна мати апарат управління, закріплений у Статуті чи Положенні; 3. Самостійна майнова відповідальність. У зобов'язанні юридична особа відповідає усім своїм майном, при цьому ні держава, ні засновники, як правило, не несуть відповідальність по зобов'язаннях юридичної особи. Юридична особа не несе відповідальність по зобов'язаннях засновників. 4. Можливість виступу в цивільному обороті від свого імені. Будь-яка юридична особа має своє найменування, назву українською мовою, за бажанням органа на російській чи англійській мові.
