- •1. Предмет регулювання цивільного права.
- •2. Методи цивільно-правового регулювання та його ознаки.
- •3. Функції цивільного права.
- •4. Поняття цивільного права як галузі права.
- •5. Система цивільного права.
- •6. Акти цивільного законодавства України.
- •7. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •8. Загальні засади цивільного законодавства.
- •10. Аналогія закону та аналогія права в цивільному праві.
- •11. Наука цивільного права
- •9.Акти цивільного законодавства і договір
- •12. Поняття цивільних правовідносин.
- •13. Елементи цивільних правовідносин.
- •14. Правонаступництво у цивільних правовідносинах.
- •17. Цивільна правоздатність фізособи та її обсяг.
- •18. Ім’я фізичної особи.
- •19. Місце проживання фізособи.
- •20. Поняття цивільної дієздатності фізособи, її обсяг і можливість обмеження.
- •21. Часткова дієздатність фізособи.
- •22. Неповна дієздатність фізособи.
- •23.Повна дієздатність фізособи.
- •24. Надання фізособі повної цивільної дієздатності.
- •25. Обмеження цивільної дієздатності фізособи та правові наслідки такого обмеження.
- •26. Визнання фізособи недієздатною та правові наслідки такого визнання.
- •27. Визнання фізособи безвісно відсутньою та правові наслідки такого визнання.
- •28. Оголошення фізичної особи померлою та правові наслідки такого визнання.
- •29. Поняття актів цивільного стану.
- •30. Правовий статус фізичної особи – підприємця.
- •31. Цивільно-правові питання опіки.
- •32. Цивільно-правові питання піклування.
- •33. Поняття юридичної особи.
- •34. Зобов’язальні правовідносини: поняття, склад та види
- •35. Поняття та система зобов’язального права.
- •36. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •38. Переведення боргу.
- •39. Загальні умови виконання зобов’язання.
- •41. Виконання зобов’язання частинами.
- •42. Строк виконання зобов’язання.
- •43. Дострокове виконання зобов’язання.
- •44. Місце виконання зобов’язання.
- •45. Валюта виконання зобов’язання.
- •46. Черговість погашення вимог за грошовим зобов’язанням.
- •48. Виконання альтернативного зобов’язання. Стаття 539 цк. Виконання альтернативного зобов'язання
- •49. Множинні зобов’язання.
- •50. Часткове множинне зобов’язання.
- •51. Солідарне множинне зобов’язання.
- •52. Принцип реального виконання зобов’язання.
- •53. Поняття, значення та види забезпечення виконання.
- •55. Співвідношення неустойки та збитків.
- •56. Порука як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •57. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •58. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •59. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •60. Окремі види застав.
- •61. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •62. Підстави припинення зобов’язань
- •63. Припинення зобов’язання виконанням.
- •64. Припинення зобов’язання переданням відступного
- •65. Припинення зобов’язань зарахуванням
- •66. Припинення зобов’язання за домовленністю сторін
- •67. Основні напрямки і форми участі держави та органів місцевого самоврядування у сфері господарювання
- •69. Засоби держ-регулювання господ. Діяльності
- •70. Обмеження монополізму і захист суб’єктів господарювання та споживачів від недобросовісної конкуренції
- •71. Підприємство
- •72. Некомерційна господарська діяльність
- •73. Загальна характеристика суб’єктів господарювання
- •74. Правовий статус підприємств в Україні
- •75. Державні та комунальні унітарні підприємства
- •76. Об’єднання підприємств
- •77. Громадянин як суб’єкт господарювання
- •78. Господарські товариства
- •79. Правовий статус акціонерних товариств
- •80. Підприємства колективної власності
- •81. Майнова основа господарювання
- •82. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •83. Цінні папери у сфері господарювання Стаття 163. Гк. Цінні папери та їх види
- •84. Господарські зобов’язання
- •85. Правове регулювання банкрутства.
- •86. Відповідальність за порушення у сфері господарювання
- •87. Особливості правового регулювання господарсько-торговвельної діяльності
- •88. Комерційне посередництво у сфері господарювання
- •89. Правове регулювання перевезення вантажів
- •90. Правове регулювання інвестиційної діяльності
- •91. Правове регулювання інноваційної діяльності
- •92. Правове регулювання біржової діяльності
- •93. Зовнішьоекономічна діяльність
- •94. Правове регулювання іноземних інвестицій
- •Особливості режиму іноземного інвестування в Україну
- •Види іноземних інвестицій
- •Форми іноземних інвестицій
- •95. Спеціальні (вільні) економічні зони.
- •96. Концесійна діяльність
- •97. Засоби державного регулювання підприємницької діяльності
- •98. Обмеження монополізму і захист суб’єктів підприємницької діяльності та споживачів від недобросовісної конкуренції
- •99. Загальна характеристика суб’єктів підприємницької діяльності
9.Акти цивільного законодавства і договір
Актами цивільного законодавства є
Конституція України , Цивільний Кодекс, закони;
постанови ВР, КМУ, укази ПУ;
відомчі акти міністерств;
акти, прийняті Вищим Судом України та Вищим Господарським Судом України;
рішення органів місцевого самоврядування;
звичай ділового обороту (ст.7 ЦК). Види: міжнародні звичаї, внутрішньодержавні, звичаї, що ґрунтуються на звичаєвому праві, судовий звичай, звичай ділового обігу.
Джерелом Цивільного права можуть виступати цивільні договори.
За загальним правилом дія кожного нормативного акту розповсюджується на майбутнє, тобто на відносини, які відбуваються після вступу акту в силу. Акти Цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли до моменту набрання чинності (зворотня дія) лише у випадках, передбачених законами і нормативними актами. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом ЦЗ, який втратив чинність, новий акт ЦЗ застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту надання йому чинністі. Всі акти, які прийняті ВРУ, є обов'язковими для виконання на всій території України. ЦЗ визначає громадян України, іноземців та апатридів; юридичних осіб і державу.
1. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
2. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
4. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.
10. Аналогія закону та аналогія права в цивільному праві.
1. Якщо цивільні відносини не врегульовані ЦК, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
11. Наука цивільного права
Цивілістика є вченням про цивільне право як галузь права, об'єднане в
систему понять, категорій, думок, концепцій, теорій.
Предметом науки цивільного права (цивілістики) є: концепція приватного та цивільного права; норми цивільного права (цивільного законодавства);
цивільні відносини; юридичні факти (обставини), завдяки яким ці
відносини перетворюються на правовідносини; умови і порядок реалізації
цивільних прав та обов'язків, практика застосування норм цивільного права (цивільного законодавства).
Цивілістика вивчає: поняття цивільного права як галузі права та його
місце в загальній системі права, систему і зміст цивільно-правових інститутів; джерела цивільного законодавства, їх види та значення,
прийоми і методи тлумачення цивільно-правових норм та ефективність їх
вивчення. Крім того, важливою складовою цивілістики є історія становлення і розвитку приватного (цивільного) права взагалі і різних систем цивільного права (локальних, національних) зокрема. Вивчення історії цивільного права дає можливість як запозичити позитивний досвід минулого, так і уникнути повторення помилок.
Система науки цивільного права в цілому збігається з системою цивільного права і складається з таких елементів:
1. Вчення про предмет, метод, функції і систему цивільного права.
2. Вчення про цивільні закони, підзаконні нормативні акти.
3. Загальне вчення про цивільні правовідносини.
4. Вчення про цивільну правосуб'єктність (правосуб'єктність громадян; правосуб'єктність організацій; правосуб'єктність суверенних держав).
5. Вчення про угоди.
6. Вчення про здійснення і захист цивільних прав.
7. Загальне вчення про право власності. Вчення про суб'єктів права власності і форми власності (право приватної власності, право колективної власності, право державної власності, право власності сумісних підприємств).
8. Вчення про особисті немайнові права.
9. Теорія авторського права.
10. Теорія винахідницького права.
11. Вчення про право на промисловий зразок і товарні знаки.
12. Загальна теорія зобов'язань. Вчення про цивільний договір. Вчення про окремі види зобов'язань.
13. Вчення про спадкове право.
Внаслідок диференціації наукових знань сформувалася система юридичних наук: теоретико-історичні, галузеві та міжгалузеві, прикладні. Цивільне право — наука галузева. Вона тісно пов'язана з теорією держави і права, з наукою сімейного права, певний зв’язок існує з наукою трудового права.