Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pasha.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
783 Кб
Скачать
☆

65. Припинення зобов’язань зарахуванням

Зобов'язання можуть припинятися зарахуванням зустрічної однорідної вимоги (ст. 217 ЦК). Зарахуванням визнається угода, за якою з двох зустрічних однорідних вимог по предмету зобов'язань одна — менша за сумою — погашається повністю, а друга — більша за сумою — припиняється у частині, рівній меншій вимозі. Якщо ж обидва зобов'язання за сумою рівні, то вони повністю погашаються зарахуванням.

Для припинення зобов'язань зарахуванням необхідна наявність низки умов.

По-перше, зарахування можливе у разі, коли зобов'язання є зустрічним. Для зарахування необхідна наявність двох зобов'язань.

По-друге, вимоги, які підлягають зарахуванню, повинні бути однорідними. В зв'язку з цим, як правило, зарахуванню підлягають вимоги по грошовим зобов'язанням. Проте не тільки грошові зобов'язання підлягають зарахуванню. Це ж можливе й щодо будь-яких зобов'язань, предмет яких визначений родовими ознаками.

Різнорідні, наприклад, грошові зобов'язання однієї сторони та обов'язок виконати роботу другої зарахуванням припинені бути не можуть.

По-третє, для зарахування взаємної вимоги важливе значення має час виконання зобов'язань. Зарахування можливе лише у разі, коли строк виконання зобов'язання настав або не вказаний чи визначений моментом затребування.

Для здійснення зарахування достатньо заяви тільки однієї сторони. Проте друга сторона має право оспорити заявлену вимогу про зарахування у зв'язку, наприклад, з її недійсністю або відсутністю передбачених законом умов для зарахування.

Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того моменту, коли в наявності всі умови для зарахування, яких потребує ст. 217 ЦК. Заява про зарахування є способом привести зарахування у дію, але вона не є способом визначення того моменту, з якого починається дія зарахування. Заява про зарахування має зворотну дію.

У низці випадків зарахування взаємної вимоги не допускається. Так, відповідно до ст. 218 ЦК це має місце, коли за зобов'язанням минув строк позовної давності, а також якщо зобов'язання носять цільовий характер (наприклад, зобов'язання про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті; зобов'язання про довічне утримання). Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки, коли зарахування взаємної вимоги не допускається. Це, наприклад, стосується всіх видів аліментних зобов'язань, тому що таким шляхом аліментне зобов'язання виявилося б погашеним без досягнення його мети — надання утримання впродовж тривалого часу.

66. Припинення зобов’язання за домовленністю сторін

Згідно зі ст. 220 ЦК зобов'язання припиняються угодою сторін. Сторони можуть досягти згоди про припинення правового зв'язку або з моменту його виникнення, або на майбутнє, їх згода має силу двосторонньої угоди.

При припиненні зобов'язань угодою сторін розрізняють прощення боргу, мирову угоду і новацію.

Прощення боргу здійснюється за ініціативою кредитора і повністю звільняє боржника від виконання зобов'язання у разі відсутності спору між ними. Проте прощення боргу не може порушувати прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Мирова угода — припинення спірного зобов'язання шляхом взаємних уступок сторін. Вона може бути як судовою або арбітражною (затверджується судом або арбітражним судом), так і позасудовою (оформлюється згідно з вимогами до укладення угод).

Новація — угода сторін щодо заміни первісного зобов'язання, яке існувало між ними, іншим зобов'язанням між тими ж самими сторонами. Новацію як один із видів припинення зобов'язань угодою сторін передбачено

ст. 220 ЦК. У новації суб'єктний склад правовідносин залишається тим же, проте предмет зобов'язання або засіб його виконання замінюються. Важливо визначити, що припинення первісного зобов'язання припиняє і пов'язані з ним додаткові зобов'язання, якщо вони мали місце (наприклад, застава), але сторони можуть їх передбачити у новому зобов'язанні.

Строк позовної давності за новим зобов'язанням розпочинається з дня здійснення угоди про новацію. Новілюваним може бути лише дійсне зобов'язання. У разі визнання зобов'язання недійсним визнається недійсним і нове зобов'язання. Якщо буде визнана недійсною угода про новацію, новілюване зобов'язання не продовжує діяти.

Не можуть бути припинені угодою сторін зобов'язання, що виникають внаслідок ушкодження здоров'я або смерті громадянина.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]