63. Припинення зобов’язання виконанням.

Припинення зобов'язань - це настання становища, що викликає відпадання прав і обов'язків його учасників. Ця підстава може бути викликана різними способами припинення зобов'язань. Частіше за все зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 216 ЦК). Метою зобов’язання є його належне виконання. Належним визнається виконання, здійснене згідно з вимогами закону або договору. Виконання, проведене частково або з порушенням умов договору, не може припинити зобов'язання.

Факт виконання зобовязання боржником повинен бути підтверджений належним чином. Якщо боржник видав кредитору в посвідчення зобовязання борговий документ, то підтвердженням виконання зобовязання буде повернення цього документа боржникові. Якщо за якихось причин кредитор не може повернути боржникові борговий документ, то факт прийняття зобов'язання може бути підтверджений розпискою, яку видає кредитор (ч. 2 ст. 216 ЦК). Розписка може бути замінена написом на борговому документі, що повертається. Знаходження боргового документа у кредитора дає підставу вважати, що зобов'язання не виконано і не припинено, поки

боржник не доведе інше. Навпаки, якщо борговий документ знаходиться у боржника, зобов'язання вважається виконаним навіть у тому разі, якщо виконання не відбулося. Сторона, інтереси якої порушено недобросовісним контрагентом, зобов'язана довести відповідні факти в підтвердження своїх вимог.

У разі, якщо кредитор відмовляється вчинити дії, які свідчать про прийняття ним належно виконаного зобов'язання (не повертає боржникові борговий документ або не видає розписку), то боржник може затримати виконання зобов'язання. У цьому разі кредитор вважається таким, що прострочив, з усіма наслідками, які випливають з цього.

64. Припинення зобов’язання переданням відступного

Припинення зобов'язання переданням відступного припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами. Передання відступного — це нова для вітчизняного цивільного законодавства правова конструкція. Вона запозичена із Цивільного кодексу Російської Федерації 1994 р. Ця підстава припинення зобов'язання схожа з новацією (ст. 604 ЦК) в такій мірі, що інколи відрізнити їх можна тільки за формальними ознаками — в залежності від того, яку назву договору дадуть сторони та яку термінологію будуть вживати. Разом з тим є дві ознаки правової конструкції припинення зобов'язання шляхом передання відступного, що відрізняють її від правової конструкції припинення зобов'язання шляхом заміни одного зобов'язання іншим. Це — характер відступного і момент припинення зобов'язання. Зобов'язання припиняється не укладенням договору про передання відступного, а переданням останнього. До передання відступного зобов'язання між сторонами, про припинення якого шляхом передання відступного домовились сторони, існує з усіма наслідками, що звідси випливають (відповідальність боржника, обов'язок боржника сплатити неустойку тощо), якщо інше не встановлено домовленістю сторін. За відсутності іншої домовленості такі ж наслідки наступають за порушення боржником зобов'язання, що ґрунтується на домовленості про припинення зобов'язання шляхом передання відступного. Зазвичай передання відступного не впливає на розвиток зустрічного зобов'язання, що ґрунтується на тому ж договорі, що і зобов'язання, яке припиняється шляхом передання відступного.