VIII. Розроб­ка пропозицій і рекомендацій щодо поліпшення розрахунків із бю­джетом і позабюджет­ними фондами

VII. З'ясування причин недо­ліків у розрахунках із бюдже­том та позабюджетними фондами

VI. Перевірка своєчасності складання актів звірення розрахунків

V. Аналіз причин нарахування пені за несвоєчасне відрахування коштів

IV. Перевірка своєчасності складання звітів щодо фондів та витрат

III. Аналіз правильності проведених відрахувань

II. Перевірка правильності розрахунків з перерахування

коштів

І. Ознайомлення з Положенням про оподаткування прибутку, створення і використання коштів позабюджетних фондів

Рис. 4.1. Зміст аналізу стану розрахунків банку з бюджетом

• аналіз структури виплат у розподілі окремих клієнтів і кореспон-дентів;

• вивчення достатності коштів на кореспондентському рахунку;

• перевірку правильності нарахованих сум виплат.

Джерелом виплат комерційним банком за зобов'язаннями є дохід комерційного банку.

243

Розділ 4

Платою за капітал акціонерного банку є дивіденди, які виплачу­ються акціонерам за їх акціями.

Відомо, що акція — це вид цінного папера без установленого стро­ку обігу, який підтверджує участь її власника у формуванні статутно­го капіталу акціонерного товариства, підтверджує право на участь в управлінні акціонерним товариством, дає право на одержання части­ни прибутку у вигляді дивіденду й участь у розподілі майна при його ліквідації.

Розрізняють чотири види акцій: іменні, на пред'явника, привіле­йовані та прості.

Власник акції є, таким чином, учасником капіталу акціонерного товариства.

Дохід за акціями виплачують у вигляді дивіденду, під яким маєть­ся на увазі частка чистого прибутку акціонерного товариства, що на­лежить до розподілу серед акціонерів і припадає на одну акцію. Залеж­но від особливостей порядку нарахування акції поділяють на привіле­йовані та прості. Тому курс (ціна) продажу простих і привілейованих акцій може відрізнятися від їхнього номіналу. За рахунок такої різниці можна створити додатковий капітал банку у формі емісійних різниць.

Дивіденд за привілейованими акціями, як правило, оголошується в процентах від їх номіналу. При цьому оголошений дивіденд не може бути більшим за зазначений при їх випуску. Сума нарахованого диві­денду буде дорівнювати:

де Кпр — кількість привілейованих акцій; Nпр — номінал привілейова­ної акції; / — ставка процента за акціями у відносних одиницях.

Приклад

Банк розмістив 1000 привілейованих акцій номіналом 500 у. о. Мінімальний річний дивіденд при емісії акцій було оголошено в розмірі 25 % їх номіналу. Мінімальна сума, яку банк мав сплачувати у вигляді дивіденду за привілейованими акціями, становитиме

S = 1000 шт. • 500 у. о. • 0,25 = 125 000 у. о.

Різниця між чистим прибутком і сплаченими дивідендами за при­вілейованими акціями становить дохід на прості акції. Дохід на одну акцію буде дорівнювати:

Чистий прибуток -

-Дивіденди за привілейованими акціями

Дохід на одну акцію = —.

Кількість простих акцій

244

Аналіз виконання банком платіжних зобов'язань

Оскільки на виплату дивідендів за простими акціями може спря­мовуватись не вся сума доходу, дивіденд, що сплачується, визначаєть­ся дивідендним виходом:

„ .-. Дивіденд на акцію

Дивідендний вихід = =

Дохід на акцію

Дивіденд на акцію ■ Кількість простих акцій

Чистий прибуток - Дивіденд за привілейованими акціями

_ Дивіденд за простимії акціями

Чистий прибуток- Дивіденд за привілейованими акціями

Приклад

У звіті комерційного банку наведено такі дані на одну просту ак­цію:

• дохід— 1,56 у. о.;

• оголошений дивіденд — 1,56 у. о.

Таким чином дивідендний вихід становив 1,56 у. о. : 1,56 у. о. = = 1 • 100 % =100 % (весь дохід на акцію було сплачено у вигляді диві­денду).

У певних комерційних банках дивіденди оголошують у вигляді річних процентних ставок.

Процентну ставку визначають за формулою

де і — річна процентна ставка у відносних одиницях; / — сума про­центів за рік;/» — сума, на яку нараховуються проценти.

Виходячи з викладеного вище, суму процентів за рік можна розра­хувати за формулою: [

а за п років

І = п-І_р =пір.

Приклад

Банк оголосив, що дивіденди за його акціями за рік становили 80 % річних за звичайними акціями номіналом 1 тис. у. о. і 120 % річних за привілейованими акціями номіналом 500 у. о.

Розрахуємо суму дивідендів на одну просту акцію:

245

Розділ 4

Д = 0,8 • 1000 у. о. = 800 у. о.,

а на одну привілейовану акцію:

Д= 1,2-500 у. о. =600 у. о.

Зобов'язання комерційних банків можна умовно поділити на дві категорії:

• депозити, які включають кошти на різних рахунках, а також де­позитні сертифікати;

• позики у вигляді кредитів, отриманих у Національного банку, у інших банків і кредитних установ, а також у вигляді випуску борго­вих зобов'язань.

Ініціаторами вкладення грошей у банки в першому випадку є клієнти банків, яким банки пропонують різні інструменти розміщен­ня тимчасово вільних грошових коштів. У другому випадку ініціато­рами залучення грошових коштів є самі банки.

За використання залучених коштів банки виплачують їх власни­кам дохід у вигляді процентів, що є для банків процентними видатка­ми, сума яких відображається за відповідними статтями звітів банків про прибутки та збитки.

Детально структуру та її аналіз процентних видатків буде розгля­нуто в наступних темах посібника. Зараз розглянемо витрати, які банк несе за вартістю та своєчасністю розрахунків із наведених платежів.

Сума процентних видатків залежить від таких чинників:

• суми боргу;

• строку сплати боргу;

• рівня процентної ставки.

Залежно від способу нарахування проценти поділяють на прості та складні.

Процентні видатки становлять основну частку видатків банків, тому їх детальний аналіз має велике значення. У процесі аналізу процентних видатків їх класифікують залежно від поставленої мети аналізу (табл. 4.4).

Приклад

Дані таблиці свідчать, що основну частку в процентних видатках мають платежі банку за коштами банків і кредитних установ — 38,2 % і за коштами клієнтів — 60,4 % .

Порядок аналізу причин змін процентних видатків буде розгляну­то в наступних темах посібника.

Одним із найважливіших моментів аналізу процентних видатків є аналіз своєчасності виконання банками зобов'язань перед клієнтами з розрахункового обслуговування, а також організації міжбанківських

246

Аналіз виконання банком платіжних зобов'язань

Таблиця 4.4. Класифікація процентних видатків

3 П	Статті процентних видатків	Сума, тис. у. о.	Частка у ви­датках, %
1	За коштами Національного банку України	—	—
2	За коштами банків і кредитних установ	2630	38,2
3	За коштами клієнтів	4165	60,4
і	За борговими зобов'язаннями	31,0	0,4
5	За іншими коштами	71,0	1,0
j 6	Процентні видатки — всього	6897	100

розрахунків. Одна з можливих причин затримки виконання банком названих зобов'язань — нестача коштів на кореспондентському рахун­ку комерційного банку в регіональному управлінні Національного бан­ку України. Відповідно до чинного законодавства комерційний банк може виконати свої зобов'язання перед клієнтами з перерахування платежів з їх поточних рахунків тільки в межах залишків на корес­пондентському рахунку комерційного банку в регіональному управ­лінні Національного банку України, зменшеного на суму мінімально­го розміру залишку коштів на кореспондентському рахунку.

Тому, виходячи з викладеного вище, при аналізі причин несвоєчас­них розрахунків банку з клієнтами насамперед необхідно проаналізува­ти дотримання банком названих вимог Національного банку України.

Питання для самоконтролю

1. З'ясуйте зміст процесу аналізу зобов'язань комерційного банку.

2. Які ви знаєте джерела повернення зобов'язань банку?

3. Який показник характеризує значення зобов'язань у банківській діяльності?

4. Перелічіть чинники, що впливають на суму процентних ви­датків за зобов'язаннями банку.

5. За якою формулою нараховують суму дивіденду за привілейова ною акцією?

6. Наведіть формулу розрахунку доходу на одну просту акцію.

7. Як визначається дивідендний вихід?

247

РОЗДІЛ 5

ОЦІНКА ДОТРИМАННЯ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ ЕКОНОМІЧНИХ НОРМАТИВІВ ТА РІВНЯ БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ

Довіра партнерів (держави, вкладників, кредиторів, клієнтів та ін.) до комерційних банків базується насамперед на здатності банків у будь-який час і в повному обсязі виконати свої зобов'язання — захищати інтереси партнерів. Спроможність банку своєчасно і без збитків для себе виконувати власні зобов'язання — одна з основних складових його фінансової стійкості.

Перехід до ринкової економіки поставив перед кожним суб'єктом підприємницької діяльності низку нових завдань, з яких найголовні­шими стали оцінка та мінімізація ризику. Поява ризику зумовлена специфікою та особливостями ринкового механізму, в тому числі пев­ною свободою дій, яка надана кожному суб'єкту ринкової економіки. Суб'єктивні й об'єктивні чинники ринкового механізму, що функціо­нують у будь-якій діяльності, швидко і суттєво відгукуються в банків­ській сфері, впливаючи прямо або побічно також на клієнтів банку. Тому в умовах економічної кризи серед найскладніших проблем, які постали перед банками, — ризики, пов'язані з наданням підприємствам усіх форм власності довго- і короткострокових кредитів.

Національний банк України, реалізуючи передбачену законодав­ством контрольно-наглядову функцію на основі постійного аналізу діяльності комерційних банків і за допомогою встановлених економіч­них нормативів, контролює виконання цими банками їхніх основних завдань, функцій та їх надійність.

248

Оцінка дотримання комерційними банками економічних нормативів

Для оцінки надійності комерційних банків Національним банком України встановлено цілу низку економічних нормативів. Методика аналізу цих показників розглядатиметься в цій темі.

5.1. Зміст, завдання, показники та джерела аналізу економічних нормативів та рівня банківського ризику

Важливим принципом діяльності комерційних банків є повна еконо­мічна самостійність, яка передбачає економічну відповідальність за ре­зультати діяльності, виконання зобов'язань банку перед своїми клієнта­ми і кредиторами. Діяльність комерційних банків базується на ринкових відносинах між банком і його клієнтами. Виходячи з цього, банки повинні оптимізувати передусім ринкові критерії прибутковості, ризику.

Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" з метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової на­дійності банків Національний банк України встановив обов'язкові для всіх банків економічні нормативи.

Всі економічні нормативи поділені на три великі групи:

• нормативи капіталу;

• нормативи ліквідності;

• нормативи ризику.

Нормативи капіталу включають:

• мінімальний розмір регулятивного капіталу банку;

• мінімальний розмір статутного капіталу банку;

• норматив адекватності регулятивного капіталу;

• норматив адекватності основного капіталу.

Нормативи ліквідності включають:

• миттєву ліквідність;

• поточну ліквідність;

• короткострокову ліквідність.

Нормативи ризику охоплюють:

• максимальний ризик на одного позичальника;

• норматив великих кредитних ризиків;

• максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, на­даних одному інсайдеру;

• максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручи­тельств, наданих інсайдерам;

249

Розділ 5

• інвестування і цінні папери окремо за кожною установою;

• загальні суми інвестування;

• загальна відкрита (довга, коротка) валютна позиція банку.

Система нормативів спрямована на скорочення зовнішніх і внутріш­ніх ризиків, на підвищення ліквідності комерційних банків.

Контроль за дотриманням комерційними банками економічних нормативів здійснюють відділи банківського нагляду регіональних управлінь і управління контролю економічних нормативів Департамен­ту безвиїзного нагляду Національного банку України.

Економічні нормативи аналізують за такими напрямами:

• порівняння фактичних значень показників із нормативними;

• аналіз динаміки змін показників, що аналізуються;

• виявлення чинників, які вплинули на показники економічних нормативів та кількісне вимірювання впливу цих факторів на розмір економічних нормативів;

• аналіз заходів, які здійснюються комерційним банком щодо до­тримання економічних нормативів;

• розробка пропозицій щодо підвищення ліквідності, платоспро­можності банку та зниження рівня ризиковості його діяльності.

Джерелами даних для аналізу економічних нормативів банку є:

• баланс;

• балансовий звіт;

• довідка про залучені кошти та їх залишки для визначення роз­міру обов'язкових резервів;

• звіт про надані банком "великі" кредити (у розрізі "великих" кре­дитів);

• звіт про надані банком "великі" кредити (у розрізі позичаль­ників);

• звіт про зважену відкриту валютну позицію на кінець операцій­ного дня;

• звіт про дотримання економічних нормативів;

• звіт про кредитний портфель;

• різноманітні позаоблікові матеріали.

Економічні нормативи аналізують за допомогою методу групувань.

У зв'язку з тим, що порядок аналізу нормативів капіталу банку висвітлено у питанні 2.3, далі буде розглянуто лише питання аналізу нормативів ліквідності та нормативів ризику.

250

Оцінка дотримання комерційними банками економічних нормативів

Питання для самоконтролю

1. На які групи поділено економічні нормативи, що регламенту­ють діяльність комерційного банку?

2. Розкрийте склад нормативів капіталу.

3. З яких показників складаються нормативи ліквідності?

4. Які показники формують нормативи ризику?

5. Назвіть основні напрями аналізу економічних нормативів.