Тема 4. Товарний ринок

1. Сукупний попит.

2. Сукупна пропозиція.

3. Модель АD-AS як базова модель економічної рівноваги.

Сукупний попит (AD) – це загальний обсяг вітчизняних товарів і

послуг, які готові купити домогосподарства, фірми та уряд країни, а

також економічні агенти інших країн світу при певному рівні внутрі-

шніх цін. Сукупний попит є сумою таких запланованих витрат еконо-

мічних агентів:

1)видатків приватного сектора країни на споживання (C) та інве-

стиції (I);

2)видатків держави на закупівлю товарів, оплату послуг та праці (G);

3)перевищення видатків іноземців на вітчизняні товари і послуги

(експорту) над внутрішніми видатками на іноземні товари

(імпортом) – чистого експорту країни (X

N):

Y

AD =C + I +G + X n

. (4.1)

Сукупний попит домогосподарств, фірм та уряду країни склада-

ється з попиту на вітчизняні (C+I+G)

D й імпортні (C+I+G)f

товари та

послуги для задоволення власних потреб. Зовнішній попит на вітчиз-

няні товари й послуги з боку іноземців (X) можна уявити як додатко-

вий внутрішній попит на товари вітчизняного виробництва, але не для

задоволення власних потреб, а з метою продажу іноземцям. Отже, су-

купний попит на товари та послуги можна розрахувати за формулою:

( )( ) Y CIG CXG XM AD D f = ++ + + + + − . (4.2)

Оскільки (C+I+G)f

є імпортом країни (М), тотожність (4.2) набу-

ває вигляду:

( ) Y CIG X AD D = ++ + . (4.3)

Сукупний попит (4.3) є сумою внутрішнього та зовнішнього по-

питу на вітчизняні товари і послуги. Він дорівнює сукупному доходу

економічних агентів країни (4.1) і може бути представлений як сума

запланованих видатків на вітчизняні товари та послуги для забезпе-

чення власних потреб і експорту.

Сукупний попит має грошову форму. Тому зв’язок між рівнем цін

та величиною сукупного попиту обумовлений насамперед загальнимиДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

33

умовами грошового обігу, які встановлюються за основним рівнянням

кількісної теорії грошей:

MV = PY, (4.4)

де М – кількість грошей або номінальні грошовізалишки;

V – швидкість обігу грошей;

Р – рівень цін;

Y – реальний обсяг національного виробництва (сукупний реа-

льний дохід).

Номінальний дохід економічних агентів (Y ⋅P) дорівнює сумі

угод, укладених між ними протягом певного періоду і оплачених за

допомогою грошей, які обертаються, переходячи від покупця до про-

давця. Обертаючись зі швидкістю V, запас грошей М збільшує одно-

часно як номінальний грошовий дохід, так і номінальні грошові ви-

трати економічних агентів на товари й послуги. Відповідно до

рівняння (4.4) обсяг сукупного попиту залежить від кількості грошей в

обігу, швидкості їх обертання та рівня цін, за якими купуються товари

і послуги:

P

MV Y

AD = . (4.5)

Чим більше грошей перебуває в розпорядженні економічних аге-

нтів, тим більше товарів і послуг вони можуть купувати один в одного

при кожному можливому рівні цін. Відповідно чим більше угод про-

тягом періоду здійснюється за допомогою грошей, тим вища швид-

кість обігу грошей і більший обсяг сукупного попиту при кожному

можливому рівні цін. Звичайно, в кількісній теорії грошей швидкість

обігу грошей вважається постійною. Крива сукупного попиту буду-

ється для даного обсягу пропозиції грошей в економіці, який вважа-

ється незмінним.

При незмінній пропозиції і постійній швидкості обертання гро-

шей обсяг сукупного попиту змінюється обернено до рівня цін. При

вищому рівні цін фірми та домогосподарства можуть придбати менше

товарів і послуг, оскільки їхній номінальний сукупний дохід залиша-

тиметься постійним. Тому графічна інтерпретація сукупного попиту

подається низхідною лінією (рис. 4.1).

У макроекономічній теорії спадний нахил кривої сукупного по-

питу пояснюється впливом так званих цінових чинників:

Ефект реальних касових залишків. Домогосподарства тримають

певну частку активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках

та фінансових активів з фіксованими доходами, наприклад, облігацій. ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

34

Запас грошей є багатством, оскільки гроші мають певну купівельну

спроможність. Розмір багатства залежить від кількості грошей та рів-

ня цін і вимірюється величиною реальних грошових залишків (М/Р).

Підвищення цін зменшує багатство, тому що купівельна спроможність

грошей зменшується. Крім того, підвищення цін призводить до під-

вищення процентних ставок, внаслідок чого вартість облігацій змен-

шується. Усвідомлюючи, що їхнє багатство зменшилося, люди почи-

нають більше заощаджувати і менше витрачати. Обсяг сукупного

попиту скорочується.

Рис. 4.1. Крива сукупного попиту

Ефект процентної ставки. Якщо рівень цін зростає, продаж і ку-

півля попередньої кількості товарів вимагають більшої кількості гро-

шей. Попит на гроші збільшується. При незмінній пропозиції грошей

це призводить до зростання процентних ставок. Підвищення процент-

них ставок скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Ве-

личина сукупного попиту зменшується.

Ефект імпортних закупівель. Підвищення рівня внутрішніх цін

при незмінних світових цінах зменшує зовнішній і внутрішній попит

на вітчизняні товари. Внутрішній попит на імпортні товари, навпаки,

збільшується, тому що вітчизняні товари стають дорожчими за інозе-

мні. Чистий експорт, сукупний дохід і величина сукупного попиту та-

ким чином скорочуються.

Крім зміни загального рівня цін, на сукупний попит впливають

інші чинники, які називаються неціновими (рис. 4.2). Неціновими

чинниками сукупного попиту є різноманітні шоки – випадкові зміни

умов загальної рівноваги на внутрішніх ринках, викликані заходами

(неспроможністю) економічної політики, незалежними діями

економічних агентів, зовнішньоекономічними, політичними і природ-

ними чинниками, що впливають на обсяг споживання, інвестицій,

державних витрат або на обсяг чистого експорту країни. ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

35

Рис. 4.2. Класифікація цінових та нецінових чинників

сукупного попиту

Сукупна пропозиція (AS) – це загальний обсяг товарів та послуг в

економіці, який може бути запропонований фірмами при певному рів-

ні внутрішніх цін. На зміни в сукупному попиті виробництво може ві-

дреагувати як зміною рівня цін, так ізміною обсягу випуску.

У загальному підході крива сукупної пропозиції об’єднує 3 відрі-

зки – горизонтальний, проміжний, вертикальний (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Крива сукупної пропозиції

Наявність цих відрізків свідчить про неоднозначний підхід в

макроекономіці до трактування еластичності пропозиціїза цінами:

• горизонтальний (кейнсіанський) означає, що зміна обсягу

пропозиції S відбувається при фіксованому рівні цін. Цей відрізок

характерний для спаду в економіці, вивільнення ресурсів і

можливостізбільшувати виробництво при виходізі спаду беззрос-

тання цін;

Ефект процентної ставки

Ефект багатства або касових залишків

Ефектімпортних закупок

Зміни у витратах на споживання

Зміни в інвестиційних витратах

Зміни у державних витратах

Зміни у витратах на чистий експорт

Цінові Нецінові

ЧИННИКИ СУКУПНОГОПОПИТУ

f

YfДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

36

• похилий (проміжний) відрізок кривої AS характерний для

пожвавлення в економіці, коли обсяг пропозиції збільшується при

певному зростанні цін. Це пояснюється тим, що в період

пожвавлення у виробництво залучаються менш якісні і більш

дорогі ресурси;

• вертикальний (неокласичний) відрізок розташований вище точки f –

точки повної зайнятості. Подальше нарощування обсягу

виробництва Y у короткостроковому періоді може бути досягнуте

тільки за рахунок зростання рівня цін (P). Номінальний обсяг

виробництва зростає лише за рахунок зростання цін. Підставою для

цього є повна зайнятість робочої сили і повне завантаження

виробничих потужностей. Отже, крива AS синтезує кейнсіанський

та неокласичний підходи.

Зв’язок між рівнем цін та обсягом сукупної пропозиції залежить

від тривалості періоду, протягом якого взаємодіють сукупний попит і

пропозиція, ціни і витрати при виробництві.

У довгостроковому періоді ціни на всі товари, номінальна заробі-

тна плата і процентні ставки абсолютно гнучкі іздатні підвищуватися

або знижуватися до будь-яких значень, необхідних для врівноваження

попиту і пропозиції. Тому рівноважний рівень цін довгострокової су-

купної пропозиції абсолютно гнучкий і може змінюватися у будь-

якому напрямку.

Зміна сукупної пропозиції у довгостроковому періоді найбільше

відповідає класичним уявленням про взаємозв’язок між загальним об-

сягом виробництва і цінами. Згідно з класичною теорією економіка –

це сукупність досконалих ринків з гнучкими цінами та заробітною

платою. Номінальні величини (ціни, номінальна заробітна плата, про-

центні ставки) абсолютно гнучкі. Вони можуть не тільки підвищува-

тися, але й знижуватися залежно від співвідношення попиту і пропо-

зиції на ринках. Тому номінальні змінні, які залежать від інших

номінальних змінних, наприклад, ціни, які залежать від пропозиції

грошей і заробітної плати, а також від реальних факторів, наприклад,

від обсягу виробництва, не впливають на реальні змінні. Зокрема на

продуктивність праці, граничні витрати і обсяг виробництва, капітал,

інвестиції, реальну заробітну плату, рівень безробіття.

Реальні величини в економіці визначаються лише реальними

змінними. Незалежність реальних змінних від номінальних змінних

відома в теорії як класична дихотомія. У довгостроковому періоді во-

на проявляється нейтральністю грошей. Збільшення або зменшення

пропозиції грошей змінює сукупний попит, але в кінцевому рахунку

впливає лише на рівень цін, заробітної плати і процентних ставок. ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

37

Обсяг сукупного випуску визначається такими реальними факторами,

як обсяг праці та капіталу, і за інших рівних умов залишається не-

змінним. Цю залежність можна відобразити на основі простої вироб-

ничої функції:

Y f(K;L), AS = (4.6)

де К – обсяг капіталу;

L – кількість праці.

Графічна інтерпретація довгострокової сукупної пропозиції по-

дана на рис. 4.4.

Рис. 4.4. Графічна інтерпретація довгострокової

сукупної пропозиції

У короткостроковому періоді ситуація дещо інша. Найчастіше пі-

сля збільшення пропозиції грошей або державних видатків в економі-

ці протягом певного часу можна спостерігати такі процеси:

1. Рівень цін може залишатися незмінним, а обсяг виробництва

збільшуватися (рис. 4.4). Таку ситуацію Кейнс припускав в умовах

глибокого спаду виробництва у порівнянні зі станом повної зайнятос-

ті. Незважаючи на збільшення сукупного попиту, робітники можуть

утримуватися від вимог щодо збільшення зарплати, а підприємці – від

бажання підвищувати ціни.

На противагу класичній теорії кейнсіанський підхід виходить з

жорсткості номінальних величин і гнучкості реальних величин у ко-

роткостроковому періоді. Кейнсіанська модель ґрунтується на припу-

щенні, що економіка складається з недосконалих ринків і функціонує

в умовах неповного використання факторів виробництва. Обсяг суку-

пної пропозиції нижчий від потенційного випуску і залежить не від

факторів виробництва, яких достатньо, а від сукупного попиту. Тому

кейнсіанську модель іноді вважають моделлю сукупної пропозиції для

депресивної економіки. ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

38

Рис. 4.5. Графічна інтерпретація короткострокової

сукупної пропозиції

2. Рівень цін підвищується по мірізбільшення сукупного випуску

(основна модель). Причиною цього є негнучкість цін і зарплати. Не-

гнучкі ціни і зарплата змінюються, але недостатньо адекватно для

швидкого відновлення повної зайнятості. Економісти по-різному по-

яснюють негнучкість цін і зарплати. Однак, незважаючи на ці розбіж-

ності, прихильники основної моделі одностайні в тому, що коротко-

строкова сукупна пропозиція залежить від того, як фактичний рівень

цін відхиляється від очікуваного рівня (рис. 4.5).

Рис. 4.6. Графічна інтерпретація короткострокової

сукупної пропозиції

Очікуваний рівень цін – це рівень цін за умов повної зайнятості.

Очікуваний рівень цін є основою для ухвалення рішень підприємцями

про визначення обсягів виробництва та рівня номінальної зарплати,

яка повинна врівноважувати ринок праці ізабезпечувати повну зайня-

тість. Якщо фактичний рівень цін відхиляється від очікуваного рівня, ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

39

в такому ж напрямі з певною чутливістю обсяг виробництва відхиля-

ється від потенційної величини. Це означає, що короткострокова су-

купна пропозиція є зростаючою функцією від ціни:

( ), e

Y

AS = Y

P

+ a ⋅ P − P (4.7)

де Y

AS – обсяг сукупної пропозиції;

а – чутливість обсягів виробництва до відхилення фактичного

рівня цін від очікуваного рівня, тобто показує на скільки

одиниць фактичний обсяг відхиляється від потенційного

ВВП у разі відхилення фактичного рівня цін від очікува-

ного на один процентний пункт;

P, Pe

– відповідно фактичний і очікуваний рівень цін.

Внутрішньою властивістю ринкової економіки є постійне тяжін-

ня до рівноваги, яка в узагальненому вигляді є рівновагою між сукуп-

ним попитом і сукупною пропозицією. Тому модель AD-AS є базовою

моделлю економічної рівноваги.

Слід розрізняти короткострокову і довгострокову рівновагу.

Короткострокова рівновага. Розширення сукупного попиту по-

рушує довгострокову рівновагу. Хоча жорстка заробітна плата зали-

шається незмінною, якщо найближчим часом на підприємствах не пе-

редбачається загальне підвищення цін. Тому рівень цін і витрат

сукупної пропозиції також не змінюється. Розширення сукупного по-

питу дозволяє фірмам збільшити прибутки за рахунок додаткового

випуску продукції і стимулює збільшення виробництва товарів. Зале-

жно від гнучкості цін і витрат при розширенні сукупного випуску

економіка може досягти нової точки короткострокової рівноваги при

вищих або незмінних цінах. У крайній кейнсіанській моделіз абсолю-

тно жорсткими цінами рівень цін не зростає, тому що середні витраті

виробництва при збільшенні випуску залишаються незмінними, а ви-

робництво виявляється набагато гнучкішим від цін. Протягом корот-

кого періоду, поки заробітна плата і ціни залишаються незмінними,

обсяг виробництва товарів і послуг збільшується, і додатковий сукуп-

ний попит повністю задовольняється виробництвом при попередньо-

му рівні цін. Рівень витрат матеріальних ресурсів та праці на одиницю

виробленої продукції при збільшенні випуску вище його потенційного

рівня підвищується, але внаслідок інертності цін і жорсткостізаробіт-

ної плати це не впливає на ціну продукції. Середні витрати виробниц-

тва фактично незмінні протягом усього короткострокового періоду. ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

40

Можливість розширення сукупного випуску в точці короткостро-

кової рівноваги обмежується сукупним попитом і припиняється.

Довгострокова рівновага. Попит на ресурси з боку підприємств

зріс, безробіття знизилося нижче природного рівня. Заробітна плата й

ціни на ресурси починають зростати, і ціни втрачають жорсткість.

Прибутковість виробництва зменшується, і сукупний випуск починає

скорочуватися. У момент, коли гнучкість цін за витратами відновлю-

ється й ціни починають зростати, а випуск скорочуватися, коротко-

строковий період закінчується. Підвищення цін на ресурси викликає

додаткове підвищення загального рівня цін і середніх витрат. У новій

довгостроковій рівновазі обсяг випуску скорочується до потенційно-

го, а рівень цін підвищується. ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

41