25. Оцінювання машин та обладнання: методи порівняльного підходу.
Порівняльний підхід ґрунт.на визначенні ринк.вартості машин та обладн. масового і серійного вир-ва шляхом аналізу та порівняння цін недавнього продажу ідентичних чи аналог.об’єктів. При виборі об’єктів порівняння, визначення відповідності їхніх осн.хар-к об’єкта оцінки до уваги береться:
- функціон.схожість (ідентичність) осн.функції, яку покликані викон.порівнювані об’єкти;
- класифікаційна приналежність об’єкта оцінки і його аналога до одного класу (підкласу) чи виду за відповідним класифікатором об’єктів техніки;
- конструкт-технолог.схожість, тобто подібність за конструкційною схемою, складу та однорідності елементів і в принципах технологічної дії.
Метод прямого порівняння баз.на співставленні продажу об’єктів, ідентичних з оцінюваним, щодо яких недавно відбулися комерційні угоди, чи відома інформація щодо ринкової ціни таких пропозицій. При ідентичності чи близькій схожості функціон.і параметричних хар-к аналізованих технічних засобів вносяться незначні поправки у вартість об’єкта оцінки, пов’язані в основному з його станом та особливостями місцезнаходження та умов ринку (умов продажу).
У випадку аналогового порівняння продажу вартість об’єкта-аналога коригується на всі відмінності від об’єкта оцінки. При цьому для визначення відновної вартості (Во) машин чи одиниці обладнання викор.наст.заг.формулу:
Во = Цан * Кмо / (1 – Кз.ан) * К1 * К2 * К3 *... * Кі * Ккп + Цдоп + Цтз,
Де Цан – ціна об’єкта-аналога на момент продажу, Кмо – коефіцієнт моменту оцінки, тобто індекс зміни вартості аналога з моменту його випуску до моменту оцінки, Кз.ан – коефіцієнт фізичного зносу аналога за період експлуатації з моменту випуску до моменту оцінки, К1 , К2 , К3 ,... Кі - коригуючи параметричні коефіцієнти, що враховують відмінності технічних параметрів у об’єкта оцінки та аналога, Ккп – коефіцієнт відмінності комерційної привабливості, який характеризує співвідношення якісних вл-стей у порівнюваних об’єктів, Цдоп – ціна додаткових пристроїв на момент оцінки, наявність яких відрізняє порівнювані об’єкти, Цтз – ціна товарного знака.
Якщо аналогами виступають кілька об’єктів, то для кожного з них здійсн. розрахунки за формулами, а отримані рез-ти усереднюються.
Метод статистичного моделювання ціни – особливість цього методу ґрунтується на тому, що оцінюваний вид обладнання виступає в якості представника певної сукупності однорідних об’єктів (параметричного ряду, класу машин) з відомою ціною. На основі інструментарію теорії статистики, параметричної та цінової інформації про об’єкти, що формують однорідну сукупність, розробляється математична модель залежності ціни від одного чи декількох параметрів. На базі сформованої моделі розраховують середньостатистичну ціну об’єкта оцінки, до якої вносяться поправочні коригування, пов’язані з наявністю додаткових пристроїв і товарного знака.
Метод розрахунку за питомими ціновими показниками базується на припущенні щодо наявності пропорційної залежності між вартістю об’єкту і його основними характеристиками. Розрахункова вартість (ціна) об’єкту (ЦР) визначається за формулою:
,
де ЦПВ — пок.питомої цінової ваги, тобто ціна нового об’єкту, яка припадає на од.гол.параметру (прод-сть, потужність, розмір деталі, час обробки тощо);
ПГ — значення головного параметру об’єкту оцінки.
При практичній реалізації методу проценту відновної вартості визнач.співвідношення між ціною продажу та повною відновною вартістю (відтвор.чи заміщ.) об’єкту на момент продажу, тобто між віком засобу праці, ціною продажу та його вартістю.