28. Різновиди методів порівняльного підходу при оцінюванні немат.Активів.

При використанні порівняльного (ринк) підходу оцінюваний немат.актив порівн.з аналог.об’єктами або інтересами в цих об’єктах, що були продані на інтелект.або тов.ринках. Осн.методом даного підходу є метод порівняння продажів, послідовність дій при використанні якого аналог.як і при оцінці об’єктів нерухомості, машин і устаткування.

Основними умовами застосування методу є:

- фіксація на ринку фактів продажу об’єктів аналог.признач.та порівнянної корисності

- наявність і доступність інф.про ціни продажу та дійсні умови здійсн.цих угод

- наявність аналіт.інф.про ступінь впливу відмінних рис і характеристик таких об’єктів на їх вартість.

До відмінних рис і характеристик немат.активів, що є елементами порівняння, відносять:

- обсяг прав, переданих в угоді

- існування будь-яких спеціальних умов фінансування

- екон.умови, що існували на відповідному вторинному ринку під час угоди

- галузь або бізнес, де використовувався (буде використовуватися) немат.актив

- фіз.функціон.та технологічні хар-ки об’єктів

- включення ін.(нематер.) активів в угоду.

У зв’язку з тим, що заг.обсяги продажів немат.активів у цілому й інтелект.вл-сті зокрема на вітч.інтелект.ринку є досить низькими, то для практ.оцінки таких об’єктів порівняльний підхід використов.рідко, а доступна інф.про угоди, що мали місце в недавньому мин, використов.скоріше як орієнтована, а не як визначальне підсумкове знач.вартості об’єкта.

29. Методи витратного підходу до оцінювання вартості бізнесу.

Витр.підхід найпростіше реаліз.у простому бал.методі, використ.якого передбач.порівн.вартості майна під-ва (активів) та суми його зобов’яз.(пасивів).

Алгоритм методу:

1) визначення дати оцінки, формування підсумкових вартісних показників шляхом агрегації первісних облікових даних. Особлива увага звертається на такі статті як: виробничі запаси, готова продукція, дебіторська заборгованість.

2) входження дати оцінки, збір, систематизація та гармонізація облікової звітності щодо пасивів підприємства.

3) визнач.вартості бізнесу, як суми власного капіталу під-ва, що розрах.як різниця між обліковою вартістю майна та розміром його зобов’язань.

Метод регулювання балансу вважається більш точним за попередній, оскільки використовує не облікові величини елементів, а їх кориговані вартості.

Алгоритм методу:1) визначення реальної вартості ОЗ шляхом коригування їх балансової вартості залежно від їх відносної вартості на момент оцінки.

2) оцінка вартості земельної ділянки у ринкових цінах формованих на момент оцінки враховуючи витрати на її поліпшення та благоустрій.

3) визначення реальної вартості виробничих запасів переглядаючи бухгалтерські величини та переоцінюючи вартість понад нормованих запасів, а для дебіторської заборгованості ймовірність та відсотки її погашення.

4) визначення чистого залишку заборгованості підприємства шляхом коригування довгострокової, середньострокової та поточної кредитної заборгованості на основі переоцінки вартості боргових фінансових пакетів.

5) визначення бізнесу шляхом зменшення скоригованості майна на скориговану суму зобов’язань.

Метод вартості заміщення передбач.визнач.вартості заміщення об’єкту оцінки. Під вартістю заміщення слід розуміти мінім.вартість аналог.нового під-ва ідентичного з оцінюваним за функціон, експлуатац, конструктивними параметрами, але створеного відповідно до сучасних цін та нових якісних вимог.

Метод ліквідаційної вартості використов.за умови ліквідації суб’єкта госп-ння, а також при фінансуванні проектів реструктуризації чи санації. Цей метод баз.на визначені суми коштів, які можуть бути отриманні за умови ліквідації (продажу) під-ва на конкретну дату.

Алгоритм методу: 1) розробка календарного графіку ліквідації кожного виду активів з метою максимізації капітальних прибутків.

2) визначення поточної вартості активів враховуючи витрати на їх ліквідації.

3) коригув.пот.вартості активів враховуючи обов’язкові платежі та держ.збори.

4) визначення вартості зобов’язань підприємства та її приведення на дату оцінки.

5) вирахування з поточної вартості активів, суми витрат на ліквідацію об’єкту та приведеної вартості його боргів, а потім формування ліквідаційної вартості.

Метод чистих активів передбачає такі етапи:

1) оцінка нерухомості підприємства по обґрунтованій ринковій вартості.

2) визначення обґрунтованої ринкової вартості машин та обладнання.

3) ідентифікація та оцінка ринк.вартості немат.активів, яка включає: експертизу об’єктів інтел.вл-сті, встановл.прав на немат.активи та формув.сукупн.вартості.

4) визначення ринкової вартості короткострокових і довгострокових вкладень.

5) визначення поточної вартості товарно-матеріальних запасів.

6)ринк.оцінка дебіт.заборг-сті, виділяючи безнадійну, перспект.та гарантовану.

7) оцінка витрат і доходів майб.періодів за умови існування реальної можл-сті отримання кінц.позит.фін.рез-ту.

8) приведення зобов’язань до поточної вартості.

9) визначення вартості вл.к-лу, як вартісної оцінки бізнесу шляхом вирахування з обґрунтованої ринк.вартості активів поточної вартості всіх зобов’язань.

Метод накопичення активів застос.з коригуванням статей звітності перед датою оцінки балансу.