Розділ “Хутряні товари”

1. Найбільш цінна ділянка шкурок наземних видів звірів:

1. черево; 2) хребет; 3) боки; 4) озадок.

2. За сезоном здобування шкурки звірів і свійських тварин поділяються на види:

1) зимові і весняні; 2) весняні і літні; 3) зимові і літні;4) не поділяють.

3. Звірі з густим, довгим волосяним покривом переважно мають шкірний покрив:

1) тонкий; 2) товстий; 3) щільний; 4) формостійкий.

4. Фактор, який впливає на сорт хутряних шкурок:

1) сезон добування; 2) стан волосяного покриву і шкірної тканини; 3) усі зазначені фактори; 4) стать.

5. Фактор, який впливає на визначення кряжу хутряної шкурки:

1) регіон поширення; 2) умови годування; 3) стать; 4) вік.

6. Сукупність товарних властивостей, притаман­них шкуркам певного виду, здобутих в певну пору року, які мають приблизно однаковий ступінь зрілості (розвитку) волосяного покриву –це означення поняття:

1) сорт; 2) кряж; 3) якість волосяного покриву; 4) конкурентоспроможність хутряної шкурки.

7. Найкращі теплозахисні властивості мають шкурки:

1) бобра; 2) овчини; 3) кролика; 4) песця.

8. Найбільшу зносостійкість мають шкурки:

1) видри; 2) єнота; 3) лисиці; 4) соболя.

9. Найменшу зносостійкість мають шкурки:

1) кролика; 2) білки; 3) нутрії; 4) норки.

10. Каракуль – це шкурки ягняток у віці:

1) 2-8 днів після народження; 2) 4-4,5 місяці внутрішньоутробного розвитку; 3) 15 днів після народження; 4) 1 місяць після народження.

11. До цінних завитків належать:

1) вальки; 2) штопор; 3) кільця; 4) равлики.

12. Розмір шкурок визначається:

1. від середини міжвіччя до основи хвоста; 2) від кінчика носа до основи хвоста; 3) від кінчика носа до кінця хвоста; 4) від основи вух до основи хвоста.

13. За групою сріблястості поділяють шкурки:

1. кролика; 2) норки; 3) сріблясто-чорної лисиці; 4) рудої лисиці.

14. Найціннішою за комплексом споживчих властивостей вважається шкурка:

1) песця; 2) соболя; 3) шиншили; 4) пуми.

15. До жіночого хутряного одягу належать:

1) манто; 2) комір; 3) обробка; 4) горжет.

16. До жіночих хутряних уборів належать:

1) манжети; 2) обробка; 3) палантини; 4) комір.

17. Горжет належать до:

1) комірів; 2) головних уборів; 3) хутряних жіночих уборів; 4) хутряної галантереї.

18. Кожух виробляється зі шкурок:

1) морського котика; 2) овчини; 3) пижика; 4) колонка.

19. Бекеша виробляється з овчини:

1) волосом назовні; 2) волосом всередину; 3) з особливою обробкою волосяного покриву; 4) з плівковим покриттям.

20. Коломбіна – це фасон:

1. жіночого хутряного убору; 2) головного убору; 3) коміра; 4) хутряного одягу.

21. Направлення волосяного покриву коміра залежить від:

1) виду хутра; 2) товщини шкірної тканини; 3) кольору; 4) моди.

22. За способом виготовлення хутряні головні убори бувають:

1) стрижені; 2) епільовані; 3) формовані; 4) щипані.

23. Фасон чоловічого головного убору:

1) гоголь; 2) берет; 3) типу “ток”; 4) ”по голівці”.

24. Фасон жіночого головного убору:

1) „українка”; 2) капелюх з крисами; 3) капор; 4) олімпійська.

25. Сорт хутряного одягу залежить від:

1) фасону; 2) якості обробки волосяного покриву; 3) сорту напівфабрикату; 4) якості пошиття.