44.Управління затратами підприємства.

Рівень та абсолютна величини затрат суб'єкта господарювання безпосередньо впливає на формування його прибутку як результату підприємницької діяльності. При цьому управління затратами являється невід'ємним функціонально - організаційним блок на тільки моделі управління прибутком суб'єкта господарювання, а й фінансового менеджменту взагалі. А зважаючи на той факт, що формуванню прибутку суб'єкта господарювання об'єктивно передує фінансування та покриття усіх затрат за рахунок доходів такого суб'єкта господарювання від реалізації товарів (надання послуг чи виконання робіт), то логічним виглядає виділення у якості ключового завданням фінансового менеджменту на підприємстві являється саме контроль за рівнем формування затрат, у тому числі їх мінімізації та забезпечення стабільності розподілу у просторі та часі. При цьому, ефективність та результативність правління затратами як складової моделі управлінь його прибутком безпосередньо залежить від адекватності фінансового забезпечення наступних взаємопов'язаних фінансове управлінських ітерацій: (1) планування та прогнозування рівня затрат; (2) контроль за формування затрат; (3) виявлення відхилень від планових показників та ідентифікація причин таких відхилень, їх нейтралізація або врахування; (4) пошук та кількісна оцінка резервів зменшення затрат суб'єкта господарювання, визначення та обґрунтування механізмів їх мобілізації та деякі інші. Важливим елементом реалізації завдань та досягнення цілей моделі управління затратами, від якого залежить її загальна ефективність, являється методологічне забезпечення (перш за все, інструментарію) організації такої моделі. відповідно, під методологічним забезпеченням необхідно розуміти сукупність форм та методів фінансування та організаційного наповнення інформаційних каналів, первинного зведення, узагальнення та обробки фінансової інформації з метою обґрунтування та оптимізації параметрів формування затрат суб'єкта господарювання (наприклад, О/Р - аналіз, вартісний аналіз тощо).

45. Структура та класифікація затрат підпр.

За роллю в процесі виробництва і за цільовим призначенням витрати поділяються на основні й накладні.

До основних належать витрати, які беруть безпосередню участь у виробництві продукції й становлять її речову основу. Без них виробництво певного виду продукції неможливе взагалі (сировина, корми, насіння, комплектуючі вироби, пальне, заробітна плата і под.).

Накладні - це витрати, пов'язані з організацією виробництва й управлінням підприємством взагалі, а саме:

- на оплату праці працівників апарату управління та спеціалістів;

- на службові відрядження й утримання легкового транспорту;

- конторські, друкарські, поштово-телеграфні й телефонні;

- амортизацію та утримання і ремонт будівель, споруд, інвентарю загальногосподарського призначення;

- на підготовку кадрів, охорону підприємства і под.

За способом введення до собівартості продукції всі витрати поділяються на прямі й непрямі.

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певних видів продукції або наданням послуг, а тому до їх собівартості вводяться прямо на підставі даних первинних документів (заробітна плата, насіння, корми, мінеральні та органічні добрива, засоби захисту рослин і тварин та ін.).

Непрямі {або розподільні) витрати пов'язані з виробництвом кількох видів продукції і не можуть бути віднесені безпосередньо на певний об'єкт обліку. До них належать усі витрати на організацію виробництва й управління підприємством, амортизація, поточний ремонт тракторів і комбайнів, відрахування на соціальні виплати, їх розподіляють пропорційно до встановленого базису (прямих витрат, за винятком у рослинництві насіння, у тваринництві - кормів).

За складом витрати поділяються на прості й комплексні.

Прості витрати складаються з однорідних елементів (вартість насіння, кормів, заробітна плата та ін.), а комплексні із декількох простих (собівартість коне-дня, тонно-кілометра, еталонного гектара).

Витрати поділяються на постійні та змінні. Постійні витрати є функцією часу, їх обсяг не змінюється залежно від обсягу виробленої продукції. Здебільшого постійні витрати пов'язані з функціонуванням виробничих засобів та обладнанням підприємств і повинні бути оплаченими, навіть якщо вони не використовувалися в звітному періоді. Загальний показник постійних витрат залишається незмінним за всіх рівнів виробництва. До них належать:

- амортизація техніки, приміщень і худоби;

- орендна плата за землю, майно й інші ресурси;

- земельний податок і податок на нерухомість;

- страхові платежі за посіви, майно і худобу;

- оплата праці постійних працівників, рівень якої безпосередньо не пов'язується з обсягом виробленої продукції;

- витрати на організацію виробництва й управління підприємства, ремонт приміщень.

Змінні витрати - такі, сума яких безпосередньо залежить від виробництва продукції. Це витрати на:

- вартість насіння і продуктивного корму;

- мінеральні й органічні добрива, отрутохімікати і засоби захисту тварин;

- технічний догляд, ремонт техніки й обладнання,

- електроенергію та воду;

- вартість паливно-мастильних матеріалів;

- оплату праці найманих працівників та оплату праці постійних працівників, рівень якої безпосередньо пов'язується з обсягом виробленої продукції;

- вартість молока на випоювання телят, ветеринарне обслуговування та племінну справу;

- транспортні тощо.