22. Світові фінансові центри

Світові фінансові центри - діючий міжнародний ринковий механізм, який служить засобом управління світовими фінансовими потоками. Світові фінансові центри - Лондон, Нью-Йорк, Цюріх, Франкфурт-на-Майні, Люксембург, Сінгапур та ін Світові фінансові центри - центри зосередження банків і спеціалізованих кредитно - фінансових інститутів, що здійснюють міжнародні валютні, кредитні і фінансові операції, операції з цінними паперами, золотом.

До першої світової війни пануючим фінансовим центром був Лондон. Це було зумовлено високим рівнем розвитку капіталізму у Великобританії, її широкими торговельними зв'язками з іншими, відносну стійкість фунта стерлінгів, розвинутою кредитною системою країни. Після першої світової війни провідний світовий фінансовий центр перемістився в США. З 60-х років монопольне становище США як світового фінансового центру було підірвано, так як виникли нові центри - Західній Європі і Японії.

Країни ЄС давно прагнули створити власний фінансовий центр. З введенням євро в 1999 р. ринок ЄС став другим за масштабом фондовим ринком після США. Оскільки цінні папери та деривативи (похідні цінні папери) номіновані в одній валюті - євро зникає валютний ризик. Останнім часом Великобританія перетягнула пальму першості світового фінансового центру в Лондон.

Світовим фінансовим центром є Цюріх, який оспорює першість у Лондона за операціями із золотом, а також Люксембург. Світовим фінансовим центром став Токіо внаслідок посилення позицій Японії в світовому господарстві.

Світові фінансові центри, де кредитні установи здійснюють операції в основному з нерезидентами в іноземній для даної країни валюті, одержали назву фінансових центрів "офшор". Цей термін приблизно відповідає поняттю євроринку. Такі фінансові центри слугують також податковим притулком, оскільки операції на них не обкладаються місцевими податками і вільні від валютних обмежень. В даний час в 13 світових фінансових центрах зосереджено більше 1000 філій і відділень іноземних банків.

23. Законодавча база захисту інтелектуальної інтелектуальної власності в Україні

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

А) ДОКУМЕНТИ ЗАГАЛЬНОГО ВИЗНАЧЕННЯ

Конституція України (ст. 41 і 54), 28.06.1996.

Кодекс законів про працю України (ст. 42, 91, 126), 1.06.1971.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст.51-2, 164-3), 1.06.1985.

Кримінальний кодекс України (ст. 176, 177, 229), 5.04.2001.

Господарський кодекс України, 16 січня 2003 року (Глава 16 "Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності", ст.154-162, стаття 32 "Недобросовісна конкуренція").

Цивільний кодекс України (Книга четверта "Право інтелектуальної власності", ст.418-508, ст.1107-1114), 16.01.2003.

Цивільний процесуальний кодекс України (ст. 126, 218, 422), 1.01.1964.

Митний кодекс України (Глава 45 "Особливості переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності"), 11.07.2002.

Закон України. Про власність (ст.13-2,40, 41, 42), 7.02.1991.

Закон України. Про Антимонопольний комітет України, 26.11.1993.

Закон України. Про інноваційну діяльність, 04.07.2002.

Декрет Кабінету Міністрів України. Про державне мито (ст.2-12, 3-6у), 21.01.1993.

Постанова Кабінету Міністрів України. Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власностіі, №1716, 23.12.2004.

Б) АВТОРСЬКЕ ПРАВО (твори літератури, науки та мистецтва, комп’ютерні програми, бази даних)

Закон України. Про авторське право та суміжні права , 02.11.2000.

Закон України. Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, 26.04.2000, нов. редакція 10.07.2003.

Закон України. Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом. імпортом дисків для лазерних систем зчитування, 17.01.2002.

Закон України. Про телебачення i радіомовлення, 21.12.1993.

Закон України. Про рекламу, 3.07.1996.

Закон України. Про видавничу діяльність. 5.06.1997.

Закон України. Про професiйних творчих працiвникiв i творчi союзи, 7.10.1997.

Закон України. Про кінематографію, 13.1998.

Постанова Кабінету Міністрів України. Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стусуються права автора на твір, №1756, 27.12.2000.

Постанова Кабінету Міністрів України. Про розмiри вiдрахувань до фондiв творчих спiлок України за використання творiв лiтератури та мистецтва, № 108, 3.03.1992.

Постанова Кабінету Міністрів України. Про затвердження Правил роздрiбної торгiвлi примiрниками аудiовiзуальних творiв i фонограм, № 1209, 4.11.1997.

Постанова Кабінету Міністрів України. Про затвердження положень з питань розповсюдження примiрникiв аудiовiзуальних творiв та фонограм, № 1555, 13.10.2000.

Постанова Кабінету Міністрів України. Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати, №71, 18.01.2003.

Постанова Кабінету Міністрів України. Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав, №72, 18.01.2003.

В) ПАТЕНТНЕ ПРАВО (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин, породи тварин)

Закон України. Про охорону прав на винаходи i корисні моделі, 12.07.2000.

Закон України. Про охорону прав на промислові зразки , 1.07.1994.

Закон України. Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем, 5.11.1997.

Закон України. Про охорону прав на сорти рослин , 17.01.2002.

Закон України. Про племінну справу у тваринництві, 26.01.2000.

Г) ПРАВО НА КОМЕРЦІЙНІ ПОЗНАЧЕННЯ (комерційні найменування, знаки для товарів і послуг, зазначення походження товарів)

Закон України. Про охорону прав на знаки для товарів i послуг, 1.07.1994.

Закон України. Про охорону прав на зазначення походження товарів, 29.01.2000.

ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", 15.05.2003.

Д) ПРАВО НА НАУКОВО-ТЕХНIЧНУ IНФОРМАЦIЮ (наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції, науково-технічна інформація, нерозкрита інформація)

Указ Президента України. Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, 18.09.1992, (з 1994 року чинне лише в частині раціоналізаторських пропозицій).

Закон України. Про науково-технiчну інформацію, 1.07.1993.

Закон України. Про захист від недобросовісної конкуренції, 1.01.1997.

Закон України. Про захист економічної конкуренції, 27.02.2002.

Закон України. Про інформацію, 2.10.1992.

Закон України. Про захист інформації в автоматизованих системах, 5.07.1994.

Закон України. Про наукову i науково-технiчну експертизу, 10.02.1995.

Ж) МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ, УЧАСНИЦЕЮ ЯКИХ Є УКРАЇНА

Конвенція, якою заснована Всесвітня організація інтелектуальної власності (14.07.1967), 19.09.1968.

Всесвітня конвенція про авторське право (06.09.1952), 23 12.1993.

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (24.07.1971), 31.05.1995.

Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (29.10.1971), 15.06.1999.

Паризька конвенція про охорону промислової власності (20.03.1883), 25.12.1991.

Договір про патентне право (1.06.2000), 22.11.2002.

Договір про патентну кооперацію (19.06.1970), 25.12.1991.

Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури (28.04.1977), 01.11.1996.

Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин (02.12.1961), 02.06.1995.

Мадридська Угода про міжнародну реєстрацію знаків(14.04.1891), 25.12.1991.

Договір про закони щодо товарних знаків (27.10.1994), 13.10.1995.

Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків (15.06.1957), 01.06.2000.

Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (28.06.1989), 29.12.2000.

Найробський договір про охорону Олімпійського символу (26.09.1981), 13.03.1998.