16. Технологічні ресурси світу…..

Технологія - сукупність знань про використання або удосконалення машин, устаткування, що забезпечують обробку, виготовлення, зміну стану, якості і форми сировини, матеріалів або напівфабрикатів, а також про реалізацію продукції.

Міжнародні документи ООН трактують поняття «технологія» як:

набір конструкторських рішень, методів і процесів виробництва товарів і надання послуг;

матеріалізовану або упредметнену технологію (машини, устаткування і т.д.)

Міжнародний технологічний обмін – це сукупність економічних відносин між іноземними контрагентами з приводу використання результатів науково-технічної діяльності, що мають наукову і практичну цінність.

Основні передумови, що обумов бурхливий розвиток міжнародного обміну технологіями:

на рівні країни – це нерівномірність розвитку країн світового господарства в науково-технічній сфері, що може бути зв'язане з недостатнім  обсягом витрат на НДОКР у деяких країнах і з розходженням цілей їхнього застосування.

на рівні підприємств придбання технології сприяє рішенню конкретних економічних і науково-технічних проблем; подоланню вузькості науково-технічної бази, недоліку виробничих потужностей і інших ресурсів; одержанню нових стратегічних можливостей у розвитку.

Основними центрами, де сконцентровані світові технологічні ресурси є США, Японія і країни Західної Європи  (зокрема члени ЄС). Однак останнім часом стрімко збільшується кількість науково-технічних працівників і зміцнюються позиції в області високих технологій  країн, що раніш вважалися країнами «третього світу».

Особливості сучасного світового ринку технологій:

1.       Світовий ранок технологій сприяє інтелектуалізації світової економіки в цілому.

2.       Головними суб'єктами виступають ТНК, у яких відбувається спільне використання результатів НДОКР материнськими і дочірніми компаніями, у результаті чого світовий ринок технологій розвитий краще національного. Близько 2/3 світового технологічного обміну приходиться на внутріфірмовий обмін ТНК. Більш 60% ліцензійних надходжень промислово розвитих країн приходиться на частку внутрікорпораційних надходжень (у США – 80%).

3.       Найбільші ТНК зосереджують дослідження у своїх руках, що сприяє монополізації світового ринку технологій (рівень монополістичного контролю 89-90%);

4.        Стратегія поводження ТНК на світовому ринку технологій стосовно незалежних фірм і країн визначається життєвим циклом технології:

У міжнародній економіці носіями технології можуть виступати такі фактори виробництва:

товар - у випадку міжнародної торгівлі  високотехнологічними товарами;

капітал - у випадку міжнародної  торгівлі  високотехнологічними капіталомісткими товарами;

праця - у випадку міжнародної міграції  висококваліфікованих науково-технічних кадрів;

земля - у випадку торгівлі природними ресурсами, для розробки яких використане новітнє науково-технічне досягнення.

У міжнародний технологічний обмін широко  залучені  всі чотири сфери людської діяльності:  наука,  техніка,  виробництво і керування,

Будучи обмеженої  складової світової економічної інтеграції, науково-технічне співробітництво має свою специфіку, форми і  методи,  обумовлені  самою  природою науки і техніки.

Сучасні міжнародні науково-технічні  зв'язки  являють собою комплекс найрізноманітніших відносин, що  виникають як на рівні організацій,  підприємств,  об'єднань підприємств, так і на рівні держав і міждержавних організацій. Вони здобувають різні форми обміну, співробітництва, що розвиваються, удосконалюються,  доповнюють один одного.  Обмін науково-технічними досягненнями може бути як безкоштовним,  так і комерційним.