17. Діяльність Міжнародної організації праці (моп)

Міжнародна організація праці (МОП)  — спеціалізована установа Ліги Націй, а після Другої світової війни — Організації Об'єднаних націй (ООН), що була заснована у 1919 році урядами різних країн для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. У 20 столітті першочерговими завданнями діяльності Міжнародної організації праці є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці.

В роботі МОП беруть участь представники роботодавців, організацій трудящих та представники урядових структур. У 1946 році МОП стала першою спеціалізованою установою ООН. Сьогодні членами МОП є 183 країни.

У своїй діяльності МОП використовує три основні методи:

Розробка та прийняття міжнародних трудових норм та контроль за їх виконанням (нормотворча діяльність).

Нормотворча робота є головною у діяльності МОП та здійснюється задля досягнення її основних цілей і завдань. МОП розробляє міжнародні програми щодо покращання умов праці та життя трудящих, підвищення можливостей зайнятості та підтримки основних прав людини, вдосконалення загальної і професійної освіти. Ці програми ґрунтуються на міжнародних трудових нормах, що встановлюються конвенціями та рекомендаціями МОП, яких за роки її існування було ухвалено 184 та 194 відповідно.

Надання країнам допомоги у вирішенні соціально-трудових проблем, тобто здійснення технічного співробітництва.

Міжнародне технічне співробітництво здійснюється, починаючи з 30-х pp. XX ст., у вигляді надання експертами МОП допомоги країнам у вирішенні різноманітних соціально-трудових проблем. Діяльність експертів останнім часом стає складовою національних планів розвитку та зосереджується на сприянні повній зайнятості, розвитку людських ресурсів, підвищенні рівня життя, вдосконаленні трудового законодавства, здійсненні розвитку трипартизму, впровадженні сучасних методів управління тощо. Більш ніж у 100 країнах світу працює близько 600 експертів МОП.

Проведення досліджень та здійснення публікацій з проблем у сфері праці.

Систематична дослідницька та видавнича діяльність МОП є основою здійснення нормотворчої роботи та технічного співробітництва. Цей напрямок діяльності проводиться основними департаментами МБП, Міжнародним інститутом соціально-трудових досліджень МОП, Міжнародним навчальним центром МОП. Дослідницька робота охоплює багато країн світу, після її завершення результати можуть бути використані всіма бажаючими.

18. Місце України на ринку позичкових капіталів.

Ринок позичкового капіталу - це система економічних відносин, що забезпечують акумуляцію вільних грошових коштів,перетворення їх у позичковий капітал і його перерозподіл між учасниками процесу відтворення. Це специфічна сфера товарних відносин, в яких об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал і формується попит і пропозиція на нього.

Функції ринку позикових капіталів визначаються його сутністю та роллю, яку він виконує в системі капіталістичного господарства, а також завданнями у процесі відтворення. Виділяють п'ять основних функцій ринку позичкових капіталів:

1) обслуговування товарного обігу через кредит;

2) акумуляція грошових заощаджень (накопичень) підприємств, населення, держави, а також іноземних клієнтів;

3) трансформація грошових фондів безпосередньо в позичковий капітал і використання його у вигляді капіталовкладень або інвестицій для обслуговування процесу виробництва.

Ці три функції стали активно використовуватися в промислово розвинених країнах у післявоєнний період.

4) обслуговування держави і населення як джерел капіталу для покриття державних і споживчих витрат (враховуючи величезну роль ринку позикових капіталів в покритті бюджетних дефіцитів і фінансування кінцевого споживання у вигляді іпотечного та споживчого кредитування в рамках державно-монополістичного капіталізму).

У всіх чотирьох випадках ринок виступає як своєрідний посередник у русі капіталу.

5) прискорення концентрації та централізації капіталу для утворення потужних фінансово-промислових груп.

Зазначені функції ринку позичкових капіталів спрямовані на підтримку капіталістичного способу виробництва, забезпечення функціонування економічної системи державно-монополістичного капіталізму.

Найбільш розвиненими є ринки капіталів США, країн Західної Європи, Канади і Японії. У цих країнах існують розгалужені, гнучкі ринки капіталів з ​​добре розвиненими двома основними ярусами і розгалуженою мережею різних кредитно-фінансових інститутів. У той же час ринок капіталу в США знаходиться в привілейованому положенні, оскільки його відрізняє більш розгалужена система кредитно-фінансових інститутів, їх диверсифікаційна діяльність, великий, триступеневий ринок цінних паперів.