- •27Форми державного устрою
- •Політичні партії та партійні системи
- •Ознаки політичних партій та їхні функції
- •Політичні партії України
- •Партійні системи
- •Політика й особистість
- •Авторитарні політичні режими
- •Шляхи формування еліт
- •Особливості політичної соціалізації в сучасній Україні
- •Сутність, межі та види еліт
- •Функції політичної системи
- •Еліта тоталітаризму
- •Політична система як механізм влади
- •Політична влада мас різні форми, серед них: державна влада, партійна влада, інформаційна влада тощо.
- •Типологія лідерства
- •Правляча еліта
- •Авторитарні політичні режими
- •Проблема міжнародної міграції численних і
- •Демократичні політичні режими
- •Політична соціалізацій
- •Політична еліта України
- •Політичні інститути
- •Роль політологи в сучасному світі
- •Форми державного правління
- •Типи політичних систем
- •Укаїна в системі сучасних міжнародних відносин
- •Опозиція, її типи та способи діяльності
- •Більшовизм
- •Громадянське суспільство: походження основні ознаки
- •Становлення громадянського суспільства в Україні
- •Політична участь і політична активність
- •Політична культура суспільства
- •Політика та міжнародні відносини
- •III. Соціалізм у теорії та на практиці
- •Політика та її сутність
- •Межі та роль політики в сучасному суспільстві
- •Реформа іа її місце в політичному процесі
- •Становлення і розвиток політології як науки
- •Ліворадикалізм
- •Сучасна політична наука
- •Політичний процес, його сутність
- •Революція та реформа як форми політичного процесу
- •Політична культура України
- •Лібералізм і етапи йога розвитку
- •Демократичний (стичний) соціалізм
- •Сутність поняття глобалізації у сучасному політичному процесі
- •Проблеми природно-екологічного порядку
Особливості політичної соціалізації в сучасній Україні
Протягом десятиліть всі інститути соціалізації: родина, дошкільні установи, школи, вузи, дитячі і молодіжні організації, профспілки. Комуністична партія являли собою механізми єдиної системи, що трансформувала офіційні політичні цінності у внутрішню структуру особистості. Знаходження Україною незалежності, становлення нової суспільно-економічної та політичної системи супроводжується ліквідацією колишніх механізмів політичної соціалізації, а впровадження нової моделі наштовхується на низку протиріч. Наприклад, стара система цінностей відкидається істеблішментом, але аж ніяк не всім суспільством. У той самий час. політичні цінності демократичного суспільства не знаходять підтримки у широких шарів населення.
Для процесу політичної соціалізації сьогоденної України характерні дві суперечливі тенденції:
розширення можливості політичної участі особистості і груп у результаті демократизації суспільства;
зростання політичної апатії, відчуження великої кількості населення в результаті падіння їхнього життєвого рівня. утрати суспільного статусу та зневіри в спроможність політичної влади забезпечити відновлення країни.
Сутність, межі та види еліт
Першу скрипку в оркестрі влади фас політична еліта - найвище політичне керівництво країни, включаючи верхівку функціонерів політичних організацій, інтелектуалів, що розробляють політичну ідеологію, тобто людей, що приймають політичні рішення.
Стосовно політичної економічна еліта виступає як група тиску. її вплив на політичну владу робиться через політичні партії, що мають її фінансову підтримку, через парламент, а на . парламент - через розгалужену систему лобізму. XX сторіччя вивело на видне місце в правлячих колах військову еліту. У сучасному суспільстві стан військової техніки. її убивча сила. її вартість, розміри військового відомства, збільшення армії перетворили військову еліту в країнах : розвинутим військово-промисловим комплексом на самостійну силу. У політиці військова еліта виступає як група тиску, вона справляє безпосередній вплив на економіку.
Невід'ємним елементом правлячої еліти сучасного суспільства € бюрократична еліта, що виконує роль посередника між верхівкою та підніжжям політичної піраміди. Змінюються історичні епохи і політичні системи але постійною умовою функціонування влади залишається апарат чиновників, на який покладена відповідальність за керування повсякденними справами.
Шляхи формування еліт
Принципи формування правлячої еліти різняться від епохи до епохи. У феодальному суспільстві критерієм добору в неї виступала родовитість ("еліта крові"): у традиційно-буржуазному - розміри власності ("еліта багатства"), у сучасних постіндустріальних країнах, як стверджує західна політологія. - особисті досягнення, результативність ("еліта знань"). Звичайно, у чистому вигляді перераховані принципи існують лише абстрактно, у теоретичних моделях. На практиці вони з'єднуються, і в даний час суспільне походження, майнове положення полегшують претендентам до еліти шлях нагору. У залежності від ступеня проникності еліти називають "закритими" та "відкритими". "Закриті" еліти відгороджуються від іншого суспільства нормативними актами, що допускають заняття високих посад представниками тільки визначених суспільних груп (у Російській імперії до 1917 р. офіцерами могли бути виключно дворяни), і нерідко винятково титульної нації. Відновлення керівників відбувається повільно, еліта важко пристосовується до обстановки, що змінилася. ''Відкриті" еліти, вхід до яких відкрито для вихідців з інших суспільних шарів, зміцнюють себе і перешкоджають формуванню контреліти. До того ж ті. хто тільки-но прийняті до лав обранців, швидко засвоюють цінності пануючих груп та під впливом "комплексу неповноцінності" через "низьке" суспільне походження більш ревно служать пануючим інтересам, аніж представники привілейованих суспільних шарів. Внутрішнє відновлення еліти є необхідною умовою її стабільності.
Західна політологія відносить до відкритих еліт сучасну правлячу еліту демократичних країн, стверджуючи. що головним критерієм добору в неї є особисті досягнення (результативність).