Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
укр. мова за прф. спр. лекції.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
449 Кб
Скачать
☆

5. Закріплення вивченого.

Прочитати спроектовані через кодоскоп висловлювання, з'ясувати на­лежність кожного до певного підстилю офіційно-ділового стилю. Свою думку обґрунтувати.

Стаття 3. Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недо­торканність.

С т ат т я 5.

Ніхто не повинен зазнавати тортур або жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує людську гідність, ставлення чи покарання (Загаль­на Декларація прав людини).

Оголосити подяку Бондаренко Людмилі Денисівні, учениці 10 класу, за активну участь у громадському житті школи (3 наказу).

6. Підведення підсумків.

7. Завдання додому. Дібрати зразки текстів, що належать до різних підстилів офіційно-ділового стилю. У дібраних текстах визна­чити лексичні, морфологічні та синтаксичні ознаки ділового стилю.

Заняття 4

Тема. Загальні вимоги до складання та оформлення документів. До­кумент як основний вид офіційно-ділового стилю. Класифікація доку­ментів (ділових паперів).

Мета: пояснити призначення і роль документів, ознайомити з їх кла­сифікацією.

Обладнання: тести.

Хід заняття

1. Організаційний момент.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Оголошення теми та мети заняття.

4. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення викладача.

Документ — це основний вид ділового мовлення, який фіксує та передає інформацію, підтверджує її достовірність, об'єктивність. Оформлений у заведено­му порядку і відповідно до чинного законодавства документ має юридичну силу. Розрізняють документи на папері, фотоплівці, магнітній стрічці та пер­фострічці.

В управлінській діяльності використовують здебільшого текстові документи, інформацію у них зафіксовано будь-яким способом: рукописним, машинопис­ним, друкарським.

Існують такі види документів:

● за найменуванням: заяви, листи, телеграми, довідки; ● за походженням: службові, що створюються організаціями, підприємствами та службовими особами, які їх представляють; оформляються в установлено­му порядку; особисті, створені окремими особами поза сферою їх службової діяльності; ● за місцем виникнення: внутрішні (такі, що мають чинність лише всере­дині тієї організації, установи чи підприємства, де їх складено) та зовнішні (є результатом спілкування установи з іншими установами чи організа­ціями);

  • за призначенням: організаційні, розпорядчі, довідково-інформаційні, облі­ково-фінансові, господарсько-договірні, щодо особового складу;

  • за напрямком: вхідні, вихідні;

  • за формою: стандартні (типові) — мають однакову форму та заповнюють­ся в певній послідовності й за суворо визначеними правилами (типові лис­ти, інструкції, положення), індивідуальні (нестандартні) — створюються в кожному конкретному випадку для розв'язання окремих ситуацій, їх дру­кують або пишуть від руки (протоколи, накази, заяви);

  • за терміном виконання: звичайні безстрокові (виконуються в порядку за­гальної черги); термінові — зі встановленим терміном виконання; дуже термінові — з позначкою "ДУЖЕ ТЕРМІНОВО";

  • за ступенем гласності: секретні (мають угорі праворуч позначення СЕК­РЕТНО (за розголошення змісту такого документа особа несе кримінальну відповідальність), несекретні;

  • за стадіями створення: оригінал — основний вид документа, перший і єдиний його примірник, має підпис керівника установи, завірений штам­пом і печаткою; копія — завірене у нотаріуса точне відтворення інформації інших документів, робиться помітка КОПІЯ вгорі праворуч, оригінал і ко­пія мають однакову юридичну силу; витяг — копія офіційного документа, що відтворює певну його частину і відповідно засвідчена; дублікат — по­вторний примірник документа, який має юридичну силу оригіналу;

  • за складністю: прості (містять інформацію з одного питання), складні (міс­тять інформацію з двох і більше питань);

  • за строками зберігання: постійні, тривалі (понад 10 років), тимчасові (до 10 років);

  • за технікою відтворення: рукописні, відтворені механічним способом;

  • за носієм інформації: оформлені на папері, диску, фотоплівці, магнітній стрічці, перфострічці; За способом викладу матеріалу документи поділяються на такі категорії:

  • з високим рівнем стандартизації — складаються за затвердженою формою; на практиці використовуються типізовані і трафаретні тексти; типові текс­ти, як правило, оформлюються у вигляді спеціальних збірників; трафарет­ні тексти — це дослівне відтворення постійної інформаційної групи доку­ментів з пропусками для подальшого заповнення конкретного документа;

  • з низьким рівнем стандартизації.

За способом викладу виділяють такі види текстів:

  • розповідь — про події, явища, факти в їх хронологічній послідовності (автобіографія, протокол, звіт);

  • опис — характеристика явища через перелік ознак, властивостей (акт, наказ, постанова);

  • міркування — логічний послідовний ряд визначень, суджень і виснов­ків, розкриває внутрішній зв'язок явищ і доводить певне положення через причиново-наслідкові зв'язки, через зіставлення, порівняння, роз­криття змісту цих зв'язків (службові записки, висновки, ділова корес­понденція).