Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_kursovi.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
652 Кб
Скачать
☆

2.5. Уточнення програми дослідження

Ознайомлення з літературою має завершитися її попе­реднім аналізом, який виявить повноту й глибину її дослі­дження, головні вимоги до її вивчення, аспекти проблеми, які є предметом полеміки різних дослідників, питання, що чекають свого вирішення, а також оцінить висновки та рекомендації щодо їх розв’язання. Такий аналіз дає змо­гу ще раз уточнити об’єкт, предмет, мету і конкретні за­вдання дослідження і сформулювати попередній варіант гіпотези дослідження, який буде конкретизовано на на­ступних етапах виконання роботи.

Після формулювання гіпотези уточнюється методика дослідження: з'ясовується, яка сукупність методів найкра­ще відповідає меті й завданням курсової роботи, визнача­ється процес перевірки гіпотези і техніка його виконан­ня, готуються необхідні матеріали (вивчаються окремі ОРС чи кримінальні справи, загальна юридична практика виявлення та розслідування злочинів, вчинених у сфері оподаткування, відбувається спілкування з практичними працівниками (оперативних підрозділів, прокуратури, суду), ознайомлення із звітами тощо), ви­бираються методи обробки та аналізу отриманих даних.

Завдання автора роботи полягає не в тому, щоб формаль­но використати відомі йому методи, а в тому, щоб визна­чити оптимальний їх набір. Зробити це курсантові, який не має досвіду ні розробки, ні застосування конкретних методик, досить важко. Тому потрібно дуже уважно ознайоми­тись із характеристикою різних методів наукового дослі­дження та способів підвищення ефективності їх застосу­вання (див. список рекомендованої літератури). При цьо­му слід зважити на власні можливості, практичний до­свід, наявність або брак навичок безпосереднього спілку­вання з фахівцями певного рівня, вміння викликати людей на відверту розмову, а також зацікавленість в опануванні тим чи тим методом дослідження. Крім того, автор курсової роботи може скористатися методикою дослідження, опи­саною у вивченій ним літературі. Звичайно, посилання на автора методики є обов’язковим.

2.6. Виконання практичної частини

Мета практичної частини роботи – отримати конкретні дані про виявлення, документування та стан розслідування злочинів, вчинених у сфері оподаткування. Виконання практичної частини роботи складається з трьох етапів (рис. 9), що відрізняються завданнями, які вирішуються на кожному з них.

Збирання фактичного матеріалу

Обробка зібраної інформації

Інтерпритація результатів

Рис. 9. Етапи виконання практичної частини курсової

­Найважливіша мета дослідника на першому етапі – зібрати факти і матеріали. Для цього використовують такі методи, як анкетування, спостереження, бесіда, аналіз матеріалів практики розслідування кримінальних справ та рішень судових органів, тестування, нескладний експеримент. Через відсутність у курсанта (слухача) досвіду їх використання можна рекомендувати спочатку вивчити 4-5 макетів ОРС, які знаходяться у спец бібліотеці чи на кафедрі, спробувати узагальнити отримані результати та зробити висновки. Такий підхід має кіль­ка переваг. По-перше, відразу стає зрозуміло, наскільки вдало розроблено методику дослідження. По-друге, про­аналізувавши отримані результати, можна внести ко­рективи у зміст або процес вивчення інших макетів ОРС. По-третє, курсант (слухач) дістає можливість набути певного поперед­нього досвіду складання оперативних процесуальних та інших документів, вміння логічно та послідовно викладати думки, аналізувати наявний доказовий матеріал тощо.

З самого початку дослідження необхідно установити певний порядок обліку отриманих даних і ведення записів спо­стережень і суворо дотримуватися його. Це можна робити у спеціальному зошиті або на картках розбірливим почер­ком на одному боці аркуша, залишаючи широкі поля для нотаток.

Зібраний емпіричний матеріал підлягає аналізу з погляду загальної мети курсової роботи і конкретних її результатів, використовуючи методи якісного та кількіс­ного аналізу, наприклад, з’ясувати динаміку змін об’єкта, провести класифікацію фактів, їх порівняння й узагаль­нення. Аналізувати слід як позитивні результати, так і помилки та невдачі.

На підставі аналізу формулюються попередні виснов­ки, які мають містити чіткі відповіді на поставлені в до­слідженні завдання. Роблять також висновки щодо під­твердження або спростування гіпотези. Нарешті, слід по­рівняти одержані емпіричні дані з тими, які наводяться в науковій літературі.