2.7. Написання тексту

Після того як опрацьовано літературні джерела й вико­нано практичну частину роботи, можна братися до напи­сання тексту.

Підготовка рукопису курсової роботи – це копіткий процес (рис. 10), який потребує великої зосередженості, часу й напруженої праці. Помиляється той, хто вважає, що головне – зібрати матеріал, а літературне оформлення здобутих результатів – справа 1-2 днів. Досконалий у стилістичному й мовному відношенні текст, для якого характерні чіткість побудови, логічність і послідовність ви­кладу, переконлива аргументація, точність і лаконічність формулювань, конкретність і доказовість висновків, обґрун­тованість рекомендацій, є, як правило, результатом багато­разових виправлень і переписувань чорнового варіанту. Перш ніж братися за ручку або сідати за комп’ютер, рекомендується переглянути 2-3 наукові праці, зосере­дивши увагу на структурі наукового твору, системі дока­зів автора, послідовності й способах викладу матеріалу, використаних мовних засобах і технічному оформленні праці. Це істотно полегшить роботу над рукописом.

Рис. 10. Етапи написання курсової роботи

Складання плану курсового твору

Робота над рукописом починається з аналізу зібраних матеріалів. Критично оцініть свої записи зроблені на попередніх етапах роботи: виписки, конспекти, щоден­ники, власні зауваження й думки, критичні рецензії тощо, визначити тезу або концеп­цію всієї роботи, вибрати те, що сприяє розв’язанню постав­лених у курсовій роботі завдань і систематизувати вибрану інформацію. В жодному разі не слід намагатися «втисну­ти» в рукопис увесь зібраний матеріал, що може значно знизити цінність роботи. Проте не треба вважати «зай­вий» матеріал марнуванням часу. Великий обсяг опрацьо­ваних курсантом джерел, зібраний емпіричний матеріал збагачують світогляд, дають змогу окреслити межі вибра­ної теми, визначити власну позицію.

Після того як потрібний матеріал зібрано й систематизо­вано, складається детальний план курсової роботи. Це не­просте і відповідальне завдання. Від того, наскільки вива­женим буде план, залежить, чи вдасться створити цілісну, логічно витриману й послідовну роботу, вільну від повто­рів і суперечливих суджень. План, який у завершеній кур­совій роботі стане її змістом, буде своєрідною візитною карт­кою роботи і дасть можливість з одного погляду визначи­ти, наскільки глибоко курсант знає матеріал.

Розгляньмо вимоги, яким має відповідати план. Назви розділів роботи не повинні виходити за межі теми, мають відповідати її формулюванню. Проте не можна припуска­ти, щоб назва розділу збігалася з назвою курсової роботи. Назва кожного розділу конкретизує тему, розкриває один з її аспектів. Узяті разом, вони мають вичерпувати її. Ці вимоги також визначають назву та зміст підрозділів кож­ного розділу.

Ось який вигляд може мати план курсової роботи з теми «Правовідносини між суб’єктами ОРД, слідчим, прокурором і судом»:

Вступ

Розділ 1. Поняття правовідносин при здійсненні ОРД та їх види.

0. Поняття правовідносин.

1. Види правовідносин.

Розділ 2. Правовідносини між суб’єктами ОРД.

2.1. Правовідносини між оперативним працівником і владними суб’єктами різного рівня підпорядкування.

2.2. Правовідносини між працівниками оперативного підрозділу.

2.3. Правовідносини між оперативними працівниками і негласним співробітником, особою, що сприяє ОРД, та об’єктом оперативно-розшукової справи.

Розділ 3. Правовідносини між суб’єктами ОРД та суб’єктами, що здійснюють досудове слідство, прокурорський нагляд і судовий контроль.

3.1. Правовідносини між суб’єктом ОРД та слідчим.

3.2. Правовідносини між суб’єктом ОРД та прокурором.

3.3. Правовідносини між суб’єктом ОРД та судом.

Висновки

Після того як складений курсантом план курсової ро­боти затвердив науковий керівник, починається робота над чорновим рукописом.

Підготовка чорнового рукопису

Роботу над чорновим рукописом починають із компо­нування основної частини, потім пишуть висновки і, в остан­ню чергу, вступ.

Писати слід розбірливим почерком на одному боці стан­дартних аркушів, залишаючи широкі, до 1/4 аркуша, поля та досить широку відстань між рядками, що дасть змогу робити необхідні вставки, вилучати непотрібні частини тексту або перекомпоновувати матеріал, не переписуючи всієї роботи. Під час написання тексту слід одразу роби­ти попередню нумерацію сторінок.

Кожна частина пишеться спочатку начорно відповідно до складеного плану. Найголовніше на цьому етапі – зафіксувати основні думки, систему доказів, не втрачаючи логіки викладу.

Готовий чорновий варіант відкладають на два-три дні і тільки після цього перевіряють і критично оцінюють його загальний зміст. Відкоригований чорновий рукопис з не­обхідними правками показують науковому керівнику. Якщо він схвалив його, можна починати детальне шліфу­вання тексту, намагаючись з’ясувати, чи вдалось автору з достатньою повнотою, точно і доступно передати основні ідеї, методи, висновки і рекомендації.

Редагування тексту

На відміну від попереднього етапу, на якому увагу було зосереджено на загальному змісті роботи, під час редагу­вання перевіряється і критично оцінюється її літературне оформлення. Спочатку необхідно скоротити другорядний мате­ріал, поліпшити композицію курсової роботи, перевірити, як обґрунтовано висновки, чи логічно пов’язані вислов­лювані ідеї, чи немає повторів, чи послідовно викладено матеріал, визначити доцільність використання й місце в рукописі таблиць і малюнків. Після цього вдосконалюєть­ся стиль, перевіряється граматика, орфографія й пунктуація, звіряються посилання. Наприкінці роботи над рукописом остаточно коригується зміст, узгоджуються заголовки в змісті й тексті, складається список використаних джерел.