- •Предмет і завдання економічної психології як галузі психологічної науки
- •Предмет та об'єкт економічної психології
- •Економічна психологія в системі наук
- •Методологічні принципи економічної психології
- •Поняття про суб'єкт господарських відносин
- •Методи економіко-психологічних досліджень
- •Метод мозкового штурму
- •Дерево рішень" (метод усіх можливих варіантів)
- •Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу
- •Метод морфологічного аналізу та синтезу
- •Метод дискусії
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Виникнення і розвиток економічної психології
- •Еволюція економіко-психологічних ідей у вітчизняній і зарубіжній науці.
- •Опис історичного шляху розвитку економічної психології менеджменту
- •Концепція "економічної людини"
- •Економічна модель людини в економічних теоріях (подати на проекторі)
- •Доопрацювати Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Основні проблеми людського фактора в економіці
- •Економічна поведінка та механізми її регуляції
- •Когнітивні, компоненти економічної поведінки
- •Мотиваційно-вольові компоненти економічної поведінки
- •Афективні чинники економічної поведінки
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Психологічні детермінанти економічної поведінки людини
- •Фактори прийняття економічного рішення
- •Готовність до ризику
- •Спосіб подачі ризикованих ситуацій
- •Ризикова ситуація
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Об'єктивні психологічні передумови розвитку підприємництва
- •Психологічні передумови підприємництва
- •Підприємець і держава
- •Етика та ідеологія підприємництва
- •«Образ» підприємця
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Внутрішні передумови розвитку підприємництва
- •Психологічний портрет підприємця
- •Підприємливість і парапідприємництво
- •Портрет молодого російського підприємця
- •Підприємець і менеджер
- •Порівняння особистісних і поведінкових якостей у традиційних менеджерів, підприємців і інтрапренерів
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Ставлення до грошей та "грошова" поведінка
- •Гроші як об'єкт психологічної оцінки
- •Макроекономічні дослідження психологічного аспекту грошей
- •Внесок класичних напрямів психології у вивчення феномену грошей
- •Типи і акцентуації особистості в контексті використання грошей
- •Фактори, що впливають на ставлення до грошей
- •Ставлення до грошей у різних соціальних групах
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Вплив психологічних чинників на фінанси і діяльність бірж
- •Управління фінансовими ризиками
- •Психологічні ефекти і чинники функціонування фінансових ринків та біржової поведінки Психологічні дослідження, що мають відношення до цінних паперів
- •Календарні коливання курсів цінних паперів
- •Вплив різних джерел інформації на поведінку на біржі
- •Загальні психологічні закономірності поведінки на фінансовому ринку
- •Ігровий і підприємницький ризик
- •Психологічний портрет брокера валютної біржі
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Споживча поведінка
- •Фактори споживчого вибору
- •Типові ефекти споживчої поведінки
- •Моделі вибіркової поведінки споживача
- •Особистість і споживчий вибір
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
Внесок класичних напрямів психології у вивчення феномену грошей
Передумови розвитку психологічних досліджень феномена грошей на рівні особистості можна знайти в класичних підходах психології: в психоаналізі, біхевіоризмі, в теорії розвитку Ж. Піаже, в роботах когнітивістської орієнтації.
Психоаналітична теорія грошей З. Фрейда розглядала потяг до грошей як наслідок підсвідомих процесів накопичення, які починаються ще в ранньому дитинстві, коли дитина затримує дефекацію, сприймаючи фекалії як своє перше багатство. Це дає маленькій дитині певну владу над власними батьками, так як дефекація, вироблена належним чином, радує батьків, у противному випадку вони сердяться. Такі аспекти анальної поведінки з часом перетворюються на економічну поведінку. З анально стриманої дитини (яка отримує задоволення від затримки дефекації) виростає ощадливий дорослий, а з анально нестриманої (яка отримує задоволення від процесу дефекації) виростає марнотрат.
Біхевіористські теорії стосувалися того, як гроші стають умовним підкріпленням. Перш за все, це дослідження на тваринах і експерименти на людях в клініці. Пацюки і примати досить швидко навчалися реагувати на фішки або інші заохочувальні стимули, які можна було обміняти на будь-яку їжу і які, таким чином, моделювали функції грошей. Подібність у поведінці тварин і людини, що працює за гроші, дозволило Б. Скіннеру стверджувати, що гроші – це лише узагальнене умовне підкріплення, пов'язане з безліччю товарів і послуг, які можуть служити в якості безумовного підкріплення.
В межах двох інших згаданих підходів робилися спроби пошуку більш приватних закономірностей і механізмів відображення грошей: так, когнітивісти прагнули виявити розумові механізми грошової поведінки, а девелопменталісти (девелопменталізм – теорія розвитку) робили акцент на стадіях розвитку сприйняття грошей і ставлення до них.
Типи і акцентуації особистості в контексті використання грошей
Спроби описати типи особистості і характерні ознаки поведінки в залежності від того, як люди ставляться до грошей, робилися в клінічних дослідженнях.
Спостерігаючи за хворими людьми і вивчаючи їх історії хвороби, клінічні психологи виділили наступні головні символічні чинники, пов'язані з грошима:
безпека (у людей, що прагнуть до грошей заради безпеки, страх бути ображеним чи відкинутим переростає в параноїчні страх бути пограбованим);
сила (для людей, орієнтованих на силу, гроші є сила, якої вони не мали в дитинстві, наслідок подолання бар'єру між собою і загрозливим світом);
любов (для тих, у кого гроші – символ любові, порушені процеси соціального обміну в бік перебільшення можливості і необхідності купувати чи продавати любов і дружбу, використання грошей і подарунків як знаків любові);
свобода (гроші можуть виступати як джерело свободи від інших і влади над ними).
В іншому дослідженні були розглянуті деякі види неврозів, пов'язаних з такими формами поведінки, як сплата податків, складання заповіту, накопичення, використання кредитних карток, а також розроблена класифікація грошових комплексів і виділені наступні п'ять "грошових" типів особистості.
"Скряга" збирає гроші, і сам по собі процес є захоплюючим для нього. Він часто відчуває страх втрати (грошей, речей, запасів, ресурсів, фондів) і страх недовіри до нього з боку оточуючих. Скряга відчуває задоволення не від грошей як блага, а від захищеності за допомогою грошей.
"Марнотрат" демонструє нав'язливу і безконтрольну поведінку щодо своїх витрат, особливо в моменти депресії, відчуття своєї незначності і почуття знедоленості. Тратоголізм – його коротка віддушина, яка в підсумку призводить до почуття провини.
"Грошовий мішок" повністю захоплений зароблянням грошей, які розглядаються як кращий спосіб домогтися могутнього статусу і схвалення оточуючих. Він впевнений, що чим більше грошей він має, тим більшою є можливість керувати навколишнім світом, і тим щасливішим він буде.
"Торгаш" нав'язливо полює за дешевизною, навіть якщо вона йому не потрібна, тому що отримання речей за менші гроші забезпечує йому відчуття переваги. Він відчуває себе роздратованим і пригніченим, якщо йому доводиться платити ту ціну, яку запитують.
"Гравець" відчуває себе бадьорим і оптимістичним, приймаючи виклик. Відчуття влади, яке приносить виграш, і його очікування компенсує ризики програшу, а зупинка в ланцюзі поразок і перемог сприймається як життєві труднощі.
Виявлені на клінічному матеріалі особливості ставлення до грошей і "грошової" поведінки представлені і в нормі у вигляді надмірного посилення або акцентуацій окремих його характерних рис, що свідчить про вибіркову вразливість особистості до певного роду психогенних дій при хорошій стійкості до інших. Таким чином, у нормі не завжди демонструється адекватне ставлення до грошей і поведінка, воно може бути перебільшено, акцентуйовано.
Описані акцентуації "грошового" типу особистості виявляються в різних контекстах міжособистісного спілкування і насамперед у сімейних відносинах, а також у відносинах між людьми на роботі.
Як щось конкретне, таке, що легко можна підрахувати, гроші і проблеми, пов'язані з ними, легко маскують конфлікти і проблеми психологічної природи. Сварки через гроші, доходи, витрати, пріоритети у покупках служать захисним бар'єром від глибинних тривог, страхів, побоювань, почуття самотності, комплексів неповноцінності. Суперечки і сварки з приводу грошей-часто відвідний клапан для негативних емоцій і проблем, особливо тих, які не впускають у свідомість, щоб не обдумувати і не обговорювати їх.
