- •Предмет і завдання економічної психології як галузі психологічної науки
- •Предмет та об'єкт економічної психології
- •Економічна психологія в системі наук
- •Методологічні принципи економічної психології
- •Поняття про суб'єкт господарських відносин
- •Методи економіко-психологічних досліджень
- •Метод мозкового штурму
- •Дерево рішень" (метод усіх можливих варіантів)
- •Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу
- •Метод морфологічного аналізу та синтезу
- •Метод дискусії
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Виникнення і розвиток економічної психології
- •Еволюція економіко-психологічних ідей у вітчизняній і зарубіжній науці.
- •Опис історичного шляху розвитку економічної психології менеджменту
- •Концепція "економічної людини"
- •Економічна модель людини в економічних теоріях (подати на проекторі)
- •Доопрацювати Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Основні проблеми людського фактора в економіці
- •Економічна поведінка та механізми її регуляції
- •Когнітивні, компоненти економічної поведінки
- •Мотиваційно-вольові компоненти економічної поведінки
- •Афективні чинники економічної поведінки
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Психологічні детермінанти економічної поведінки людини
- •Фактори прийняття економічного рішення
- •Готовність до ризику
- •Спосіб подачі ризикованих ситуацій
- •Ризикова ситуація
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Об'єктивні психологічні передумови розвитку підприємництва
- •Психологічні передумови підприємництва
- •Підприємець і держава
- •Етика та ідеологія підприємництва
- •«Образ» підприємця
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Внутрішні передумови розвитку підприємництва
- •Психологічний портрет підприємця
- •Підприємливість і парапідприємництво
- •Портрет молодого російського підприємця
- •Підприємець і менеджер
- •Порівняння особистісних і поведінкових якостей у традиційних менеджерів, підприємців і інтрапренерів
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Ставлення до грошей та "грошова" поведінка
- •Гроші як об'єкт психологічної оцінки
- •Макроекономічні дослідження психологічного аспекту грошей
- •Внесок класичних напрямів психології у вивчення феномену грошей
- •Типи і акцентуації особистості в контексті використання грошей
- •Фактори, що впливають на ставлення до грошей
- •Ставлення до грошей у різних соціальних групах
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Вплив психологічних чинників на фінанси і діяльність бірж
- •Управління фінансовими ризиками
- •Психологічні ефекти і чинники функціонування фінансових ринків та біржової поведінки Психологічні дослідження, що мають відношення до цінних паперів
- •Календарні коливання курсів цінних паперів
- •Вплив різних джерел інформації на поведінку на біржі
- •Загальні психологічні закономірності поведінки на фінансовому ринку
- •Ігровий і підприємницький ризик
- •Психологічний портрет брокера валютної біржі
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Споживча поведінка
- •Фактори споживчого вибору
- •Типові ефекти споживчої поведінки
- •Моделі вибіркової поведінки споживача
- •Особистість і споживчий вибір
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
Опис історичного шляху розвитку економічної психології менеджменту
(подати на проекторі)
Роки |
Індивідуум або етнічна група |
Основний внесок у розвиток економічної психології менеджменту |
4000 до н.е. |
Єгиптяни |
Визнання необхідності планування, організації і контролю |
4000- 3000 |
ІНДІЙЦІ |
Встановлення мінімальної заробітної платні, використання спостерігачів для контролю |
3000 |
Шумери |
Писемність, реєстрація фактів |
2600 |
Єгиптяни |
Децентралізація в організації управління |
1800 |
Хаммурапі |
Використання спостерігачів і письмових документів для контролю; встановлення мінімальної заробітної платні, визнання неприпустимості перекладання відповідальності |
1600 |
Єгиптяни |
Централізація в організації управління |
1491 |
Євреї |
Концепції організації, скалярний принцип , принцип виключення |
1100 |
Китайці |
Визнання необхідності організації, планування, керівництва і контролю |
600 |
Навуходоносор II |
Контроль виробництва і стимулювання за допомогою заробітної платні |
500 |
Менціус |
Визнання необхідності систем і стандартів |
Китайці |
Визнання принципу спеціалізації |
|
Сун-Цзи |
Визнання необхідності планування, керівництва і організації |
|
400 |
Сократ |
Формулювання принципу універсальності економічної психології управління |
350 |
Греки |
Використання наукових методів праці і робочого ритму |
350 |
Платон |
Формулювання принципу спеціалізації |
325 |
Олександр Великий |
Створення штабу |
175 |
Като |
Використання описів робіт |
50 |
Варрон |
Використання робочих специфікацій |
20 н.е. |
Ісус Христос |
Єдність керівництва , золоте правило , людські відносини |
284 |
Діоклетіан |
Делегування повноважень |
900 |
Аль-Фарабі |
Вимоги до керівника |
1395 |
Франсіско Ді Марко |
Облік витрат виробництва |
1410 |
Брати Сорансо |
Використання журналів доходів і гросбухів |
1436 |
Арсенал Венеції, венеціанці |
Облік витрат виробництва, чеки і баланси для контролю, присвоєння номерів при інвентаризації, використання методу конвеєра, використання управління кадрами, стандартизація і взаємозамінність деталей, контроль товарних запасів і собівартості. |
1500 |
Томас Мор |
Заклик до посилення спеціалізації, аналіз недоліків поганого керівництва |
1525 |
Нікколо Макіавеллі |
Усвідомлення принципу масової згоди, визнання необхідності цілеспрямованості в організації, визначення якостей керівника |
1767 |
Джеймс Стюарт |
Витоки теорії влади, дослідження впливу автоматизації |
1776 |
Адам Сміг |
Застосування принципу спеціалізації до промислових робітників, концепції контролю, розрахунок оплати праці, основи економічної психології |
1785 |
Томас Джефферсон |
Акцентування уваги на концепції взаємозамінності (підвищує чи понижує роль людини???? ;) ) |
1799 |
Еллі Уїтні |
Наукові методи, використовування методів обчислення собівартості, контроль якості, концепція взаємозамінності |
1800 |
Джеймс Уатт, Маттеус Бултон, Сухо |
Стандартні операції, специфікації, робочі методи, планування, стимулювання заробітною платнею, стандартний час, стандартні дані, різдвяні свята для службовців, різдвяні премії, страхове товариство службовців, ревізії балансу і звітності |
1810 |
Роберт Оуен |
Використання в практиці особистого досвіду, відповідальність за підготовку робітників, будівництво житлових будинків із зручностями для робітників |
1820 |
Джеймс Мілл |
Аналіз і узагальнення людської мотивації |
1832 |
Чарльз Беббейдж |
Акцентування уваги на науковому підході, визнання особливої важливості спеціалізації, розподіл праці, дослідження трудових рухів і витрат часу, вплив різних кольорів на ефективність праці, обчислення собівартості |
1835 |
А.Маршалл |
Визнання і обговорення відносної важливості функцій управління в економіці |
1855 |
Генрі Пур |
Принципи організації, зв'язку і інформації стосовно залізниць |
1856 |
Даніель К., Мак-Каллум |
Використання організаційних схем для демонстрації структури менеджменту, застосування систематичного менеджменту на залізничному транспорті |
1871 |
В.С.Джевонс |
Використання на практиці мотиваційних досліджень і вивчення дії різних факторів на робітника, дослідження втомленості |
1880 |
Ф.Візер |
Політекономія – один з розділів прикладної психології |
1891 |
Фредерік Халсі |
План преміальних виплат заробітної платні |
1900 |
Фредерік У.Тейлор |
Науковий менеджмент, системний підхід, кадровий менеджмент, необхідність кооперації між працею і менеджментом, висока заробітна плата, рівноправність між працею і менеджментом, функціональна організація, принцип винятковості стосовно цехів, система оцінки собівартості, методичні дослідження, дослідження робочого часу, визначення наукового менеджменту, наголос на роботі менеджера, наголос на дослідженні, стандартах, плануванні, контролі та кооперації |
1901 |
Генрі Л.Гант |
Системи заохочення, гуманний підхід до праці, схеми Ганта, відповідальність менеджера за підготовку робітників |
1910 |
Г.Мюнстерберг |
Використання психології в менеджменті і роботі |
Харрінгтон Емерсон |
Ефективний інженеринг, принципи ефективності |
|
1911 |
Харлоу С.Парсон |
Наукове визнання менеджменту |
1915 |
Ф.В.Харріс |
Модель економічної партії товару |
Томас А.Едісон |
Розробка плану військових маневрів з метою виявлення і знищення підводних човнів |
|
1916 |
Анрі Файоль |
Перша повна теорія менеджменту, функції і принципи менеджменту, визнання необхідності викладання менеджменту в навчальних закладах |
1916 |
Александр Г.Черч |
Функціональна концепція менеджменту, вперше розглянутий весь комплекс концепцій менеджменту |
А.К.Ерланг |
Передбачення теорії масового обслуговування |
|
1921 |
Вальтер Д.Скотт |
Привнесення психологічних знань в рекламну справу і роботу з кадрами |
1923 |
Олівер Шелдон |
Розвиток філософії і принципів менеджменту |
1925 |
Рональд А.Фішєр |
Статистичні методи |
1927 |
Елтон Мейо |
Соціологічна концепція групових устремлінь |
1928 |
Т.К. Фрай |
Статистичні основи теорії обслуговування |
1930 |
Мері П.Фоллетт |
Філософія менеджменту, заснована на індивідуальній мотивації, груповий підхід до вирішення проблем менеджменту |
1931 |
Джеймс Д.Муні |
Визнання універсальності принципів організації |
1938 |
Честер Барнард |
Теорія організації, соціологічні аспекти менеджменту, необхідність комунікації |
Блекет |
Операційні дослідження в психології і економіці праці |
|
1943 |
Лінжелл Урвік |
Зведення воєдино і кореляція принципів управління |
1947 |
Макс Вебер Реніс Лікер Кріс Арджіріс |
Наголос на психології, соціальній психології і дослідженні людських відносин в теорії організації, включення системної теорії організації |
1949 |
Ноберт Вінер Клод Шеннон |
Наголос на системному аналізі і теорії інформації в пошуку закономірностей управлінської праці |
1951 |
Франк Абрамс, М.Селекман |
Введення мистецтва управління в мислення керівників різних рівнів управління |
1955 |
Герберд Саймон, Гарольд Дж.Левітт, Роберт Шляйфер |
Надання особливого значення поведінці людини при ухваленні рішень, яка розглядалася ними як ідентичний, спостережуваний і вимірюваний процес |
1960 |
Дуглас Мак Грегор |
Доказ того, що ставлення менеджера до підлеглих істотно впливає на їхню поведінку і на робочий клімат в організації. У теорії «X» – надання пріоритету контролюючому менеджеру, в теорії «У» – принципу розподілу відповідальності |
1965 |
Ігор Ансофф |
Перегляд колишніх методів довгострокового планування, модель стратегічного планування |
1975 |
Вільям Оучі, О.Вільямсон |
Розвиток теорії фірми – недосконалість ринку – причина існування фірм |
Геральд Саланчик |
Теорії владних структур усередині організації і між ними |
|
1976 |
Розмарі Стюарт |
Альтернативи і обмеження дій менеджера в різноманітних ситуаціях і відмінності між окремими видами управлінських задач |
1980 |
Джеффрі Пфеффер, Мішель Круазьє |
Теорії владних структур усередині організації і між ними |
Майк Портер |
Нові ідеї щодо конкурентної стратегії, конкурентоспроможності, споживчих якостей продукції і ресурсів, виражених через собівартість |
|
1982 |
Теренс Діл, Аллан Кеннеді |
Створення концепції корпоративної культури як вищого чинника, що впливає на «організаційну поведінку» і корпоративний розвиток |
1985 |
Том Петерс |
Ставлення до споживачів як до людей, а до персоналу організації – як до важливого ре- сурсу розвитку економічної психології. |
Розрізняють декілька основних історичних періодів на шляху становлення економічної психології у контексті розвитку теорії і практики управління.
Перший – Стародавній період (з 9 – 7 тисячоліття до н. е. приблизно до другої половини 17 ст. н. е.). Моментом зародження економічної психології вважають перехід від привласнюючого господарства (полювання, збирання) до виробництва.
Найчіткіше висловив економіко-психологічні принципи управління Н. Макіавеллі (1469 – 1527), який у своїй праці «Государ» сформулював наступні чотири принципи, що істотно вплинули на розвиток сучасного управління:
авторитет і влада лідера базуються на підтримці його прихильників;
підлеглі повинні знати, що вони можуть чекати від свого лідера, і розуміти, що він чекає від них;
лідер повинен мати волю до виживання;
лідер – завжди зразок мудрості і справедливості для своїх прибічників.
Другий, або індустріальний період, має назву періоду промислового капіталізму (1776 – 1890 рр.).
Асоціюють з прізвищами А. Сміта (1723 – 1790) (аналіз форм розподілу праці, визначення норм виробництва, винагород, концепція контролю, роль держави та государя; інтерес до душі), Р. Аркрайта (1732-1792) (ієрархічний принцип організації виробництва; розподіл праці, планування розміщення устаткування, координація роботи машин і персоналу, забезпечення дисципліни), Р. Оуена (1771 – 1858) (гуманізація управління виробництвом, визнання необхідності навчання; поліпшення умов і нормування праці і побуту робітників), Ч. Беббейджа (1792 – 1871) (проект "аналітичної машини", книга "Про економію матеріалів і устаткування").
Початок розвитку економічної психології більшість учених правомірно пов'язує з індустріальним періодом. Пояснюється це появою конкуренції, потребою агрегування набутих знань управління та здобутті нових, активізації потенціалу людини.
Третій період в розвитку економічної психології управління називається також періодом її систематизації (1856 – 1960 рр.) Характеризується появою менеджерів – талановитих, працівників, що представлють інтереси крупних власників. Розглядають у складі цього періоду промисловий капіталізм, фінансовий капіталізм, національний капіталізм. З’являються самостійні публікації з економічної психології.
Четвертий, або інформаційний період (з 1960 р. – до теперішнього часу), характеризується найінтенсивнішим розвитком теорії і практики економічної психології управління. На зміну управлінському, підприємницькому, поведінковому напрямку в економічній психології приходить індивідуалістичний або інформаційний.
Основне завдання економічної психології управління 21 століття полягає в тому, щоб робити знання продуктивними. Її основні положення характеризують такі моменти:
ставка робиться на людину, яка самоактуалізується;
організація розглядається як живий організм, що складається з людей, об'єднаних спільними цілями;
організації має бути властиве постійне оновлення, схильність до інновацій. Впровадження новацій повинне базуватися на економіко-психологічних, маркетингових дослідженнях споживацької поведінки соціуму.