- •Тема 1. Системи баз даних. Основні поняття й архітектура 6
- •Тема 2. Реляційна модель бази даних 25
- •Тема 3. Нормалізація баз даних 33
- •Тема 4. Проектування бази даних 42
- •Тема 5. Проектування форм 62
- •Тема 6. Мова запитів sql 71
- •Визначення бази даних, бази знань.
- •Визначення бази даних, бази знань.
- •Призначення баз даних та знань.
- •Тема 7. Проектування звітів 96
- •Тема 8. Бази знань у сучасних інтелектуальних інформаційних системах 99
- •Змістовий модуль 1 Тема 1. Системи баз даних. Основні поняття й архітектура Лекція 1. Вступ до баз даних.
- •Перевага підходу, який передбачає використання баз даних :
- •Поняття інформаційної системи. [самостійне вивчення]
- •Лекція 2. Управління базами даних
- •Управління даними
- •Приклади баз даних та знань.
- •Огляд систем управління базами даних.
- •Основні функції системи управління базою даних.
- •Лінгвістичне забезпечення субд
- •Архітектура системи баз даних. [самостійне вичення]
- •Адміністрування бд [самостійне вичення]
- •Лекція 3. Історія розвитку баз даних
- •1. Виникненя баз даних. Едгар Кодд.
- •Ієрархічна модель.
- •Мережена модель.
- •Реляційна модель.
- •Етапи розвитку субд [самостійне вичення]
- •Четвертий етап - перспективи розвитку систем управління базами даних
- •Тема 2. Реляційна модель бази даних Лекція 4. Реляційні бази даних
- •1. Термінологія реляційних баз даних.
- •2. Реляційна алгебра, операції з множинами.
- •3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними [самостійне вичення]
- •1. Термінологія реляційних баз даних.
- •Реляційна алгебра, операції з множинами.
- •Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними [самостійне вичення]
- •Тема 3. Нормалізація баз даних Лекція 5. Нормалізація даних
- •Вимоги до побудови бд.
- •Мета і суть нормалізації.
- •Функціональні залежності та їх визначення.
- •Вимоги до побудови бд.
- •Мета і суть нормалізації.
- •3. Функціональні залежності та їх визначення.
- •Лекція 6. Особливості використання нормалізації даних
- •1. Переваги і недоліки нормалізації. Денормалізація.
- •2. Використання ms Access 2010 для нормалізації.
- •4. Нормальна форма Бойса-Кодда [самостійне вичення]
- •Переваги і недоліки нормалізації. Денормалізація.
- •Використання ms Access 2010 для нормалізації.
- •Перехід від і до ііі нф.
- •4. Нормальна форма Бойса-Кодда [самостійне вичення]
- •Змістовий модуль 2 Тема 4. Проектування бази даних Лекція 7. Створення баз даних
- •1. Створення нової бази даних.
- •Проектування бази даних
- •Етапи проектування бази даних
- •2.Визначення таблиць, які повинні містити база даних.
- •6. Відновлення структури бази даних.
- •4. Модель сутність-зв’язок у проектуванні бд
- •5. Розробка логічної моделі даних. [самостійне вичення]
- •Лекція 8. Таблиці і схема даних
- •Проектування таблиць.
- •Створення таблиць.
- •Типи даних.
- •Типи таблиць і ключів в реляційних базах даних
- •Типи відношень.
- •7. Імпорт та експорт даних. [самостійне вичення]
- •Тема 5. Проектування форм Лекція 9. Елементи створення форм
- •1. Призначення форм
- •2. Створення форми одного елемента
- •Автоматичне створення підтаблиць
- •Створення форми з наявної таблиці або запиту
- •Лекція 10. Складні форми
- •Створення пустої форми
- •Створення розділеної форми
- •Створення форми, у якій відображається кілька записів
- •Створення форми, яка містить підформи
- •Створення форми навігації
- •6. Захист бази даних. [самостійне вичення]
- •Тема 6. Мова запитів sql Лекція 11. Особливості мови sql
- •Загальні засади структурованої мови запитів sql.
- •1. Загальні засади структурованої мови запитів sql.
- •2. Мова визначення даних (ddl)
- •3. Створення або змінення таблиці засобами ddl [самостійне вичення]
- •Лекція 12. Команда select
- •Синтаксис команди select.
- •Операції «зірочка», «крапка», as.
- •Приклади
- •1.Синтаксис команди select.
- •Синтаксис:
- •2. Операції «зірочка», «крапка», as.
- •3. Приклади
- •Лекція 13. Особливі конструкції команди select
- •1. Речення where
- •2. Речення group by
- •3. Речення having
- •Речення order by
- •Запит на змінення
- •Лекція 14. Конструювання запитів
- •1. Запити
- •2. Запит на вибірку, перехресний запит
- •Запит з параметрами
- •5. Виконання sql-запиту
- •6. Змінення псевдоніма поля
- •7. Перевірка об’єднаних полів у запиті [самостійне вичення]
- •Лекція 15. Агрегатні функції в sql
- •Агрегатні функції.
- •Функція «Середнє»
- •Функція Count
- •Функції First і Last
- •Функції Min, Max
- •Функція Sum
- •Тема 7. Проектування звітів Лекція 16. Звіти
- •Призначення звітів.
- •Побудова звітів
- •Структурні елементи звіту
- •Призначення звітів
- •Побудова звітів
- •Структурні елементи звіту
- •Загальні засади
- •Класифікація баз знань
- •2. Класифікація баз знань
- •3. Фрейм
- •4. Структура фрейма
- •Базові елементи фреймів [самостійне вичення]
- •Лекція 18. Застосування баз знань
- •Інтелектуальна інформаційна система
- •Класифікація завдань, розв'язуваних ііс
- •1. Інтелектуальна інформаційна система
- •2. Класифікація завдань, розв'язуваних ііс
2. Операції «зірочка», «крапка», as.
Можна використовувати зірочку (*) для вибору всіх полів таблиці. Наведений приклад вибирає всі поля з таблиці «Employees»:
SELECT * FROM Employees;
Якщо ім’я поля міститься в кількох таблицях речення FROM, укажіть перед ним ім’я таблиці й оператор . (крапка). У наведеному прикладі поле «Department» є в таблиці «Employees» і в таблиці «Supervisors». SQL-оператор вибирає відділи з таблиці «Employees», а імена керівників із таблиці «Supervisors»:
SELECT Employees.Department, Supervisors.SupvName FROM Employees INNER JOIN Supervisors WHERE Employees.Department = Supervisors.Department;
Коли створюється об’єкт Recordset, обробник баз даних Microsoft Access використовує ім’я поля таблиці як ім’я об’єкта Field в об’єкті Recordset. Якщо потрібно інше ім’я поля, або ім’я не визначено виразом, який використовується для створення поля, використовуйте зарезервоване слово AS. Наведений приклад використовує заголовок Birth щоб назвати повернутий об’єкт Field у отриманому об’єкті Recordset:
SELECT BirthDate AS Birth FROM Employees;
Якщо використовуються агрегатні функції або запити, які повертають невизначені або повторювані імена об’єктів Field, необхідно використовувати речення AS, щоб надати інше ім’я для об’єкта Field. Наведений приклад використовує заголовок HeadCount, щоб назвати повернутий об’єкт Field в отриманому об’єкті Recordset:
SELECT COUNT(EmployeeID) AS HeadCount FROM Employees;
Можна використовувати інші речення в операторі SELECT для подальшого обмеження й упорядкування повернутих даних. Для отримання додаткових відомостей див. розділ довідки про речення, яке використовується.
3. Приклади
В даній таблиці «Т» (табл.. 11.1), при запиті
SELECT * FROM T;
результатом будуть показані всі елементи всіх рядків таблиці. При запиті
SELECT C1 FROM T;
результатом буде показаний стовпчик С1 та всі рядки в ньому. Термінами реляційної алгебри можна сказати, що була виконана проекція. Результатом на запит
SELECT * FROM T WHERE C1 = 1;
будуть показані всі елементи всіх рядків де стовпчик C1 має значення 1. Термінами реляційної алгебри можна сказати, що була виконана вибірка так як присутнє ключове слово WHERE. Останній запит
SELECT * FROM T ORDER BY C1 DESC;
покаже в результаті ті ж самі рядки що й перший запит, але результат буде відсортовано в зворотному порядку (Z-A), тому що було використане ключове слово ORDER BY з полем С1 в якості сортування.
Табл.11.1 Запити
Таблиця «T» |
Запит |
Результат |
||||||||||||
|
SELECT * FROM T; |
|
||||||||||||
|
SELECT C1 FROM T; |
|
||||||||||||
|
SELECT * FROM T WHERE C1 = 1; |
|
||||||||||||
|
SELECT * FROM T ORDER BY C1 DESC; |
|
