- •Тема 1. Системи баз даних. Основні поняття й архітектура 6
- •Тема 2. Реляційна модель бази даних 25
- •Тема 3. Нормалізація баз даних 33
- •Тема 4. Проектування бази даних 42
- •Тема 5. Проектування форм 62
- •Тема 6. Мова запитів sql 71
- •Визначення бази даних, бази знань.
- •Визначення бази даних, бази знань.
- •Призначення баз даних та знань.
- •Тема 7. Проектування звітів 96
- •Тема 8. Бази знань у сучасних інтелектуальних інформаційних системах 99
- •Змістовий модуль 1 Тема 1. Системи баз даних. Основні поняття й архітектура Лекція 1. Вступ до баз даних.
- •Перевага підходу, який передбачає використання баз даних :
- •Поняття інформаційної системи. [самостійне вивчення]
- •Лекція 2. Управління базами даних
- •Управління даними
- •Приклади баз даних та знань.
- •Огляд систем управління базами даних.
- •Основні функції системи управління базою даних.
- •Лінгвістичне забезпечення субд
- •Архітектура системи баз даних. [самостійне вичення]
- •Адміністрування бд [самостійне вичення]
- •Лекція 3. Історія розвитку баз даних
- •1. Виникненя баз даних. Едгар Кодд.
- •Ієрархічна модель.
- •Мережена модель.
- •Реляційна модель.
- •Етапи розвитку субд [самостійне вичення]
- •Четвертий етап - перспективи розвитку систем управління базами даних
- •Тема 2. Реляційна модель бази даних Лекція 4. Реляційні бази даних
- •1. Термінологія реляційних баз даних.
- •2. Реляційна алгебра, операції з множинами.
- •3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними [самостійне вичення]
- •1. Термінологія реляційних баз даних.
- •Реляційна алгебра, операції з множинами.
- •Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними [самостійне вичення]
- •Тема 3. Нормалізація баз даних Лекція 5. Нормалізація даних
- •Вимоги до побудови бд.
- •Мета і суть нормалізації.
- •Функціональні залежності та їх визначення.
- •Вимоги до побудови бд.
- •Мета і суть нормалізації.
- •3. Функціональні залежності та їх визначення.
- •Лекція 6. Особливості використання нормалізації даних
- •1. Переваги і недоліки нормалізації. Денормалізація.
- •2. Використання ms Access 2010 для нормалізації.
- •4. Нормальна форма Бойса-Кодда [самостійне вичення]
- •Переваги і недоліки нормалізації. Денормалізація.
- •Використання ms Access 2010 для нормалізації.
- •Перехід від і до ііі нф.
- •4. Нормальна форма Бойса-Кодда [самостійне вичення]
- •Змістовий модуль 2 Тема 4. Проектування бази даних Лекція 7. Створення баз даних
- •1. Створення нової бази даних.
- •Проектування бази даних
- •Етапи проектування бази даних
- •2.Визначення таблиць, які повинні містити база даних.
- •6. Відновлення структури бази даних.
- •4. Модель сутність-зв’язок у проектуванні бд
- •5. Розробка логічної моделі даних. [самостійне вичення]
- •Лекція 8. Таблиці і схема даних
- •Проектування таблиць.
- •Створення таблиць.
- •Типи даних.
- •Типи таблиць і ключів в реляційних базах даних
- •Типи відношень.
- •7. Імпорт та експорт даних. [самостійне вичення]
- •Тема 5. Проектування форм Лекція 9. Елементи створення форм
- •1. Призначення форм
- •2. Створення форми одного елемента
- •Автоматичне створення підтаблиць
- •Створення форми з наявної таблиці або запиту
- •Лекція 10. Складні форми
- •Створення пустої форми
- •Створення розділеної форми
- •Створення форми, у якій відображається кілька записів
- •Створення форми, яка містить підформи
- •Створення форми навігації
- •6. Захист бази даних. [самостійне вичення]
- •Тема 6. Мова запитів sql Лекція 11. Особливості мови sql
- •Загальні засади структурованої мови запитів sql.
- •1. Загальні засади структурованої мови запитів sql.
- •2. Мова визначення даних (ddl)
- •3. Створення або змінення таблиці засобами ddl [самостійне вичення]
- •Лекція 12. Команда select
- •Синтаксис команди select.
- •Операції «зірочка», «крапка», as.
- •Приклади
- •1.Синтаксис команди select.
- •Синтаксис:
- •2. Операції «зірочка», «крапка», as.
- •3. Приклади
- •Лекція 13. Особливі конструкції команди select
- •1. Речення where
- •2. Речення group by
- •3. Речення having
- •Речення order by
- •Запит на змінення
- •Лекція 14. Конструювання запитів
- •1. Запити
- •2. Запит на вибірку, перехресний запит
- •Запит з параметрами
- •5. Виконання sql-запиту
- •6. Змінення псевдоніма поля
- •7. Перевірка об’єднаних полів у запиті [самостійне вичення]
- •Лекція 15. Агрегатні функції в sql
- •Агрегатні функції.
- •Функція «Середнє»
- •Функція Count
- •Функції First і Last
- •Функції Min, Max
- •Функція Sum
- •Тема 7. Проектування звітів Лекція 16. Звіти
- •Призначення звітів.
- •Побудова звітів
- •Структурні елементи звіту
- •Призначення звітів
- •Побудова звітів
- •Структурні елементи звіту
- •Загальні засади
- •Класифікація баз знань
- •2. Класифікація баз знань
- •3. Фрейм
- •4. Структура фрейма
- •Базові елементи фреймів [самостійне вичення]
- •Лекція 18. Застосування баз знань
- •Інтелектуальна інформаційна система
- •Класифікація завдань, розв'язуваних ііс
- •1. Інтелектуальна інформаційна система
- •2. Класифікація завдань, розв'язуваних ііс
Побудова звітів
Розглянемо принципи формування звітів. 3вiти призначені для оформлення потрібних даних з БД згідно з вимогами стандартів чи замовника і виведення їx на папір (рис. 7).
Є такі засоби створення звітів: 1) конструктор (не для початківців); 2) майстер звiтiв; 3) автозвіти.
Як і у випадку форм оптимальним є комбінований спосіб: звіт створюють за допомогою майстра звіту, а пізніше дооформляють його вручну за допомогою конструктора.
Структурні елементи звіту
Режим конструктора дуже подібний до аналогічного режиму для форм. Є лише одна відмінність: на панелі елементів управління для звітів є піктограма Конец страницы. Як правило, розбивку на сторінки Access виконує автоматично, але якщо використати цю піктограму, то можна це робити вручну відповідно до вимог користувача.
Верхній та нижній колонтитули сторінки виводяться відповідно зверху та знизу на кожній віддрукованій сторінці. Обидві ці області можна включати та виключати за допомогою команди Вид → Колонтитули.
Кожна з областей має певні властивості. Для перегляду властивостей області необхідно вибрати піктограму Властивості, а потім одну із смужок з назвою області звіту. За допомогою властивостей можна управляти формою звіту, який буде друкуватись, щоб у ньому не було розривів, порожніх рядків чи обрізаних даних.
Звіт складається з декількох частин (елементів, не всі вони є обов'язковими), які створює конструктор, а саме:
· заголовок звіту;
· верхній колонтитул (повторюється на усіх сторінках);
· заголовок групи (якщо записи групуються);
· область даних;
· нижній колонтитул;
· примітки.
Заголовок і примітка до звіту друкуються один раз на початку та в кінці звіту. Ці дві області можна включати та виключати за допомогою команди Вид → Заголовок/примітка звіту.
За допомогою елементів керування у звіт можна додавати рисунки, діаграми, інші об'єкти. Дані редагувати у звіті не можна.
Рис. 7. Зразок звіту.
Тема 8. Бази знань у сучасних інтелектуальних інформаційних системах
Лекція 17. Бази знань
План лекції
Загальні засади
Класифікація баз знань
Фрейми
Структура фреймів
Базові елементи фреймів [самостійне вичення]
1. Загальні засади
База знань, БЗ (англ. Knowledge base, KB) — це особливого роду база даних, розроблена для управління знаннями (метаданими), тобто збором, зберіганням, пошуком і видачею знань. Розділ штучного інтелекту, що вивчає бази даних і методи роботи із знаннями, називається інженерією знань.
Інше визначення ж говорить, що: база знань — це сукупність відомостей (про реальні об'єкти, процес, події або явища), що відносяться до певної теми або задачі, організована так, щоб забезпечити зручне представлення цієї сукупності як в цілому так і будь-якої її частини. Це означає, що система управління базою знань (саме знань, а не даних) повинна забезпечити уявлення і обробку моделі, зіставною за своєю складністю з моделлю, що використовується свідомістю людини.
Найважливіший параметр БЗ — якість знань, що накопичені в ній. Кращі БЗ містять релевантну і свіжу інформацію, мають довершені системи пошуку інформації і ретельно пророблену структуру і формат знань. Наприклад, у мові Пролог бази знань описуються у вигляді конкретних фактів і керував логічного висновку над базами даних, і процедурами обробки інформації, які мають відома і знання людей, предметах, фактах подіях і процесів у логічного формі. У відповідях на найпростіші запити до баз знань системи логічного програмування Пролог, видає значення «істина» і «брехня» залежно від наявності відповідних фактів.
Узагальнені відомості у мові Пролог задаються з допомогою правил логічного висновку, що виконують роль визначення понять, і навіть логічних процедур, які з наборів правил логічного висновку. Достовірність узагальнених відомостей залежить від наявності необхідних фактів і достовірності даних в базах знань.
