- •Тема 1. Системи баз даних. Основні поняття й архітектура 6
- •Тема 2. Реляційна модель бази даних 25
- •Тема 3. Нормалізація баз даних 33
- •Тема 4. Проектування бази даних 42
- •Тема 5. Проектування форм 62
- •Тема 6. Мова запитів sql 71
- •Визначення бази даних, бази знань.
- •Визначення бази даних, бази знань.
- •Призначення баз даних та знань.
- •Тема 7. Проектування звітів 96
- •Тема 8. Бази знань у сучасних інтелектуальних інформаційних системах 99
- •Змістовий модуль 1 Тема 1. Системи баз даних. Основні поняття й архітектура Лекція 1. Вступ до баз даних.
- •Перевага підходу, який передбачає використання баз даних :
- •Поняття інформаційної системи. [самостійне вивчення]
- •Лекція 2. Управління базами даних
- •Управління даними
- •Приклади баз даних та знань.
- •Огляд систем управління базами даних.
- •Основні функції системи управління базою даних.
- •Лінгвістичне забезпечення субд
- •Архітектура системи баз даних. [самостійне вичення]
- •Адміністрування бд [самостійне вичення]
- •Лекція 3. Історія розвитку баз даних
- •1. Виникненя баз даних. Едгар Кодд.
- •Ієрархічна модель.
- •Мережена модель.
- •Реляційна модель.
- •Етапи розвитку субд [самостійне вичення]
- •Четвертий етап - перспективи розвитку систем управління базами даних
- •Тема 2. Реляційна модель бази даних Лекція 4. Реляційні бази даних
- •1. Термінологія реляційних баз даних.
- •2. Реляційна алгебра, операції з множинами.
- •3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними [самостійне вичення]
- •1. Термінологія реляційних баз даних.
- •Реляційна алгебра, операції з множинами.
- •Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними [самостійне вичення]
- •Тема 3. Нормалізація баз даних Лекція 5. Нормалізація даних
- •Вимоги до побудови бд.
- •Мета і суть нормалізації.
- •Функціональні залежності та їх визначення.
- •Вимоги до побудови бд.
- •Мета і суть нормалізації.
- •3. Функціональні залежності та їх визначення.
- •Лекція 6. Особливості використання нормалізації даних
- •1. Переваги і недоліки нормалізації. Денормалізація.
- •2. Використання ms Access 2010 для нормалізації.
- •4. Нормальна форма Бойса-Кодда [самостійне вичення]
- •Переваги і недоліки нормалізації. Денормалізація.
- •Використання ms Access 2010 для нормалізації.
- •Перехід від і до ііі нф.
- •4. Нормальна форма Бойса-Кодда [самостійне вичення]
- •Змістовий модуль 2 Тема 4. Проектування бази даних Лекція 7. Створення баз даних
- •1. Створення нової бази даних.
- •Проектування бази даних
- •Етапи проектування бази даних
- •2.Визначення таблиць, які повинні містити база даних.
- •6. Відновлення структури бази даних.
- •4. Модель сутність-зв’язок у проектуванні бд
- •5. Розробка логічної моделі даних. [самостійне вичення]
- •Лекція 8. Таблиці і схема даних
- •Проектування таблиць.
- •Створення таблиць.
- •Типи даних.
- •Типи таблиць і ключів в реляційних базах даних
- •Типи відношень.
- •7. Імпорт та експорт даних. [самостійне вичення]
- •Тема 5. Проектування форм Лекція 9. Елементи створення форм
- •1. Призначення форм
- •2. Створення форми одного елемента
- •Автоматичне створення підтаблиць
- •Створення форми з наявної таблиці або запиту
- •Лекція 10. Складні форми
- •Створення пустої форми
- •Створення розділеної форми
- •Створення форми, у якій відображається кілька записів
- •Створення форми, яка містить підформи
- •Створення форми навігації
- •6. Захист бази даних. [самостійне вичення]
- •Тема 6. Мова запитів sql Лекція 11. Особливості мови sql
- •Загальні засади структурованої мови запитів sql.
- •1. Загальні засади структурованої мови запитів sql.
- •2. Мова визначення даних (ddl)
- •3. Створення або змінення таблиці засобами ddl [самостійне вичення]
- •Лекція 12. Команда select
- •Синтаксис команди select.
- •Операції «зірочка», «крапка», as.
- •Приклади
- •1.Синтаксис команди select.
- •Синтаксис:
- •2. Операції «зірочка», «крапка», as.
- •3. Приклади
- •Лекція 13. Особливі конструкції команди select
- •1. Речення where
- •2. Речення group by
- •3. Речення having
- •Речення order by
- •Запит на змінення
- •Лекція 14. Конструювання запитів
- •1. Запити
- •2. Запит на вибірку, перехресний запит
- •Запит з параметрами
- •5. Виконання sql-запиту
- •6. Змінення псевдоніма поля
- •7. Перевірка об’єднаних полів у запиті [самостійне вичення]
- •Лекція 15. Агрегатні функції в sql
- •Агрегатні функції.
- •Функція «Середнє»
- •Функція Count
- •Функції First і Last
- •Функції Min, Max
- •Функція Sum
- •Тема 7. Проектування звітів Лекція 16. Звіти
- •Призначення звітів.
- •Побудова звітів
- •Структурні елементи звіту
- •Призначення звітів
- •Побудова звітів
- •Структурні елементи звіту
- •Загальні засади
- •Класифікація баз знань
- •2. Класифікація баз знань
- •3. Фрейм
- •4. Структура фрейма
- •Базові елементи фреймів [самостійне вичення]
- •Лекція 18. Застосування баз знань
- •Інтелектуальна інформаційна система
- •Класифікація завдань, розв'язуваних ііс
- •1. Інтелектуальна інформаційна система
- •2. Класифікація завдань, розв'язуваних ііс
2. Класифікація завдань, розв'язуваних ііс
ІІС створюють для реалізації наступних завдань:
1) Інтерпретація даних. Це з традиційних завдань для експертних систем. Під інтерпретацією розуміється процес визначення сенсу даних, результати якого мають бути узгодженими і коректними. Зазвичай передбачається багатоваріантний аналіз даних.
2) Діагностика. Під діагностикою розуміється процес співвідношення об'єкта з певним класом об'єктів і/або виявлення несправності у певній системі. Несправність — це відхилення від норми. Таке трактування дозволяє собі з єдиних теоретичних позицій розглядати і несправність обладнання технічних системах, і захворювання живих організмів, й різні природні аномалії. Важливою специфікою тут є необхідність розуміння функціональної структури («анатомії»)диагностирующей системи.
3) Моніторинг. Основне завдання моніторингу — безперервна інтерпретація даних у реальному масштабі часу й сигналізація про вихід тих чи інших параметрів за припустимі межі. Головні проблеми — пропуск тривожної ситуації, допуск «помилкового» спрацьовування. Складність них в розмитості симптомів тривожних ситуацій й необхідність обліку тимчасового контексту.
4) Проектування. Проектування полягає у підготовці специфікацій створення «об'єктів» із заздалегідь певними властивостями. Під спецификацією розуміють весь набір необхідні документиів: креслення, пояснювальну записку тощо. Основні проблеми тут — отримання чіткого структурного опису знань про об'єкт і проблему «сліду». Для організації ефективного проектування та перепроектування слід формувати як самі проектні рішення, так й мотиви ухвалення. Отже, в завданнях проектування тісно зв'язуються два основні процеси, які виконуються у межах відповідної системи: процес отримання рішення та інформаційний процес пояснення.
5) Прогнозування. Прогнозування дозволяє передбачати наслідки деяких подій чи явищ виходячи з аналізу наявних даних. Прогнозуючі системи логічно виводять ймовірні наслідки з заданих ситуацій. У прогнозуючої системі зазвичай використовується параметрична динамічна модель, у якій значення параметрів «підганяються» під задану ситуацію. Виведені з цього моделі наслідків становлять основу для прогнозів з ймовірнісними оцінками.
6) Планування. У цих ІІС використовують моделі поведінки реальних об'єктів з тим, щоб логічно вивести наслідки планованої діяльності.
7) Навчання. Під навчанням розуміється використання комп'ютера для навчання якийсь дисципліни чи предмету. Системи навчання діагностують помилки і підказують правильні рішення. ІІС акумулюють знання про гіпотетичного «учня» та його характерні помилки, вони можуть діагностувати слабкості знаннь учнів і визначити відповідні засоби для їхньої ліквідації. З іншого боку, вони планують акт спілкування з учнем залежно від успіхів учня і з метою передачі знань.
8) Управління. Під управлінням розуміється функція організованої системи, яка підтримує певний режим діяльності. Такі ІІС здійснюють управління поведінкою складних систем відповідно заданими специфікаціями.
9) Підтримка прийняття рішень. Ці ІІС допомагають фахівцям вибрати і/або сформувати потрібну альтернативу серед безлічі виборів після ухвалення відповідальних рішень.
Всі системи, засновані на знаннях, можна підрозділити на системи, що вирішують завдання аналізу, і системи, що вирішують завдання синтезу. Основна відмінність завдань аналізу від завдань синтезу полягає у тому, що у завданнях аналізу множина рішень перерахована і включена до системи, а в завданнях синтезу множина рішень потенційно необмежена і будується з рішень компонент чи під-проблем. Завданнями аналізу є: інтерпретація даних, діагностика, підтримка прийняття рішень; до завдань синтезу відносяться: проектування, планування, управління. Комбіновані: навчання, моніторинг, прогнозування.
