2. Організаційні форми побудови бухгалтерського обліку.

Організаційна форма побудови бухгалтерського обліку - це форма побудови облікового апарату, яка залежить від структури управління підприємствами і визначається наступними чинниками:

1. юридична підлеглість бухгалтерського апарату

2. його місце в системі управління

3. структурою бухгалтерії

4. порядком розподілу праці

5. взаємозв'язком роботи бухгалтерії з інш. ланками апарату управління.

На цей час існує дві організаційні форми бухгалтерського обліку:

• децентралізована

• централізована

При децентралізованій формі побудови обліку бухгалтерський апарат знаходиться при кожній господарській ланці і виконує цілий цикл облікових робіт від збору первинної інформації до складання бухгалтерського балансу і звітності. У адміністративному відношенні працівники бухгалтерії підпорядковані керівництву підприємства, а з питань методології бухгалтерського обліку - вищестоящої організації. Розподіл праці децентралізованої бухгалтерії практично неможливий, так як її штат включає від 1 до 5 чоловік (в залежності від обсягу діяльності підприємства). Це приводить до того, що труд працівників по обліку використовується недостатньо ефективно. Крім того, ослаблена функція контрольної роботи, так як один бухгалтер веде облік багаточисельних об'єктів. На цей час, при наявності невеликих підприємств, ця форма обліку займає велику питому вагу.

Централізована бухгалтерія. Обліковий апарат зосереджується в єдиній централізованій бухгалтерії, яка організується при фірмах, великих підприємствах, об'єднаннях. В цю бухгалтерію від матеріально-відповідальних осіб і виконавців надходять первинні документи і звіти, які перевіряються, обробляються, і складається єдиний баланс і звітні форми до нього. В адміністративному порядку працівники централізованої бухгалтерії підлягають головному бухгалтеру і керівнику. Вони не залежать від матеріально-відповідальних осіб, що підвищує контроль з боку працівників обліку. При цьому централізована бухгалтерія передбачає широкий розподіл праці між виконавцями з тим, щоб кожна господарська операція, на основі способу подвійного запису, виконувалася не менш, ніж двома виконавцями.

Головний бухгалтер здійснює загальне керівництво роботою усього бухгалтерського апарату і безпосередньо керує діяльністю зведено-балансової і фінансово-розрахункової груп.

Зведено-балансова група веде головну книгу, складає бухгалтерський баланс і інш. звітні форми до нього, здійснює аналіз господарської діяльності за обліковим даними, організує роботу бухгалтерського архіву, спостерігає за роботою підлеглих відділів, які знаходяться на самостійному балансі (ЖКО і інш.), отримує від них звіти і використовує їх при складанні зведеної звітності.

Фінансово-розрахункова група веде облік відвантажених товарів і реалізації, складає відповідні документи, ураховує грошові і розрахункові операції (як з покупцями, так і з постачальниками), кредитні операції, контролює розрахунково-платіжну дисципліну, організує роботу каси.

Головна бухгалтерія знаходиться в тісних взаємовідносинах з інш. відділами підприємства, які направляють їй різні матеріали, необхідні для ведення обліку. Так, від планово-виробничого відділу вона отримує плани, кошториси і т.п.; від фінансового відділу - рахунки на куплені ТМЦ і реалізовану продукцію, договори з постачальниками і покупцями і т.п.; від відділу кадрів зведення про рух робочої сили і т.д.

Велика перевага централізованої бухгалтерії - більш повна система збору і обробки первинної інформації, а також можливість планування документообігом і всім обліковим процесом.

Разом з тим, централізована бухгалтерія має і негативні сторони:

• робота бухгалтерії віддалена від місця проведення господарських операцій, що послаблює контрольні функції за роботою матеріально-відповідальних осіб. Для усунення цього організується обліково-контрольна група по контролю за проведеними господарськими операціями і правильністю ведення первинного обліку

• в умовах централізованої бухгалтерії і складання бухгалтерського балансу втрачаються економічні показники роботи кожного трудового колективу. Розв'язання цього питання цілком досяжне при використанні коштів обчислювальної техніки і розширення аналітичності обліку.