10.4. Аналіз фінансової стабільності

Важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства. Для цього напряму аналізу вирішальне значення має пи­тання про те. які показники відображають сутність стійкості фінансового стану. Відповідь на це одержують передусім із самої побудови балансу, тобто треба дотримуватися такого співвідношення [14,50,61,68]:

НА + ОА + ВМП = ВК + ЗНВП + ДЗ + ПЗ + ДМП, (10.6)

де НА - необоротні активи (основні засоби і вкладення);

ОА - оборотні активи (запаси, дебіторська заборгованість, грошові засоби та інші активи);

ВМП - витрати майбутніх періодів;

ВК - джерела власних засобів;

ЗНВП - забезпечення наступних витрат і платежів;

ДЗ - довгострокові зобов’язання (кредити банків);

ПЗ - поточні зобов’язання (короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість, розрахунки, інші пасиви);

ДМП - доходи майбутніх періодів.

Забезпеченість запасів і витрат джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, тоді як платоспроможність - її зовнішнім виявом. Водночас ступінь забезпеченості запасів і витрат джерелами є причиною різного ступеня платоспроможності (неплатоспроможності), що є наслідком такої забезпеченості [14,57,61].

Найзагальнішими показниками фінансової стійкості є надлишок і нестача джерел засобів для формування оборотних активів, які розраховують як різницю величин джерел і відповідних

обсягів запасів і витрат. Зважаючи на забезпеченість певними видами джерел (власними, кредитними та іншими позиковими засобами), оскільки достатня сума всіх можливих видів джерел (включаючи короткострокову кредиторську заборгованість та інші пасиви) гарантована тотожністю підсумків активів і пасивів балансу. Загальний розмір запасів і витрат підприємства дорівнює підсумку розділу II активу балансу.

Для оцінки джерел формування запасів і витрат використовується кілька показників, що відображають різний ступінь охоплення різних видів джерел.

Перший показник - наявність власних оборотних, засобів; визначається різниця розміру джерел власного капіталу та розміру необоротних активів [27]:

де ОЗвл - власні оборотні засоби;

Двлк - джерела власного капіталу (розділ І пасиву балансу);

Ан - необоротні активи (розділ І активу балансу).

Другий показник - наявність власних і довгострокових зобов'язань джерел формування запасів і витрат одержується збільшенням попереднього показника на суму довгострокових кредитів і позикових засобів [2:7,40.571:

де Д_к - довгострокові зобов’язання.

Третій показник - загальна величина головних джерел формування запасів і витрат дорівнює сумі попереднього показника та величини короткострокових кредитів і позикових засобів [27,40,68]:

де К_кр - короткострокові кредити і позикові засоби.

Кожний з наведених показників наявності джерел формування запасів і витрат має бути зменшений на суму іммобілізації оборотних засобів у складі інших дебіторів та інших оборотних активів.

Цим трьом показникам джерел формування запасів і витрат виповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування [15,57.68].

де Ао - запаси і витрати. Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових зобов’язань джерел формування запасів і витрат:

Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини головних джерел формування запасів і витрат:

Це надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних засобів:

Розрахунки трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дають змогу класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.

Ідентифікуючи тип фінансової ситуації, використовують тривимірний показник.

Можливе визначення чотирьох типів фінансових ситуацій {14.50.61,68].

1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка задається такими умовами:

Ця ситуація, якщо її виразити через тривимірний показник - 1,1,1.

2. Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його Платоспромож­ність:

Ця ситуація, якщо її виразити через тривимірний показник - 0,1,1.

2. Нестійкий фінансовий стан, пов'язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів:

Ця ситуація, якщо її виразити через тривимірний показник - б, 0,1.

Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, якщо розмір короткостро­кових кредитів і позикових засобів, які залучають для формування запасів і витрат, не пере­вищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів, тобто якщо дотримуються такі умови [14,57,61]:

• виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорів­нюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат;

• вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів менші , або дорівнюють сумі позикових і довгострокових джерел формування запасів і витрат.

Якщо ці умови не дотримуються, то фінансова нестійкість є ненормальною (перед­кризовою).

2. Кризовий фінансовий стан, за якого підприємство перебуває на межі банкрутства, - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення та дебіторська заборгованість під­приємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості:

Ця ситуація, якщо її виразити через тривимірний показник - 0,0; 0.

Складемо за даними балансу аналітичну таблицю 10.1, що характеризує фінансову стійкість.

За даними, наведеними у табл. 10.1, фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий. Наприкінці звітного періоду відзначалось збільшення джерел власного капіталу і довгострокових зобов’язань формування запасів і витрат. На початок року кризовий стан ще не відчувався, це видно з рядків 7 та 8 (3824 більше за 3460 на 364 тис. грн.), на кінець звітного періоду різниця значно зменшилася і становила 256 тис. грн. (4232-3976). Проте підприємство ще існуватиме, оскільки короткострокові кредити, використовувані для формування запасів і витрат (ряд. 6 - ряд. 11), не перевищують виробничих запасів і готової продукції. Водночас загальна величина основних джерел формування запасів значно менша за загальний обсяг запасів і витрат. Якщо така тенденція спостерігатиметься й надалі, то підприємство опиниться в критичній ситуації [ 14,50, 61,68].

Показники фінансової стійкості

Стабілізуючими методами за такої ситуації можуть бути реалізація надлишкових товарно- матеріальних цінностей, збільшення джерел власних засобів, додаткове залучення довгостро­кових і позикових засобів.

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна за період, (+. -)
1 . Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації	7604	13438 !	+5834
2. Основні засоби та ін.	4260	10186	+5926
3. Наявність власних оборотних засобів (1-2)	3344	3252	-92
4. Довгострокові кредити та залучені засоби	240	600	+360
5. Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат (3 + 4)	3584	3852	+286
6. Короткострокові кредити та зобов'язання	240	380	+140
7. Загальна величина основних джерел формування запасів (5 + 6)	3824	4232	+408
8. Загальна величина запасів	3460	3976	+516
9. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних засобів (3 - 8)	-116	-724	-606
10. Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових залучених джерел формування і запасів і витрат (5-8)	+124	-124	+248
11 . Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (7 - 8)	+394	+256	-136
12. Тривимірний показник фінансової ситуації (ряд. 9, 10, 11)	(0,1,1)	(0,0, 1)	--

Таблиця 10.1

Аналіз показників фінансової стійкості безпосередньо пов'язаний із вивченням стану запасів і витрат, які є одними з важливих факторів стійкості фінансового стану. Проте, щоб поглибити аналіз залишків обігових активів, необхідно використати інформацію про запаси й витрати, які відображаються у первинному бухгалтерському обліку. Такий аналіз дає змогу виявити невикористані товарно-матеріальні цінності (залежалі матеріальні цінності), а також наднормативні запаси матеріальних цінностей [27,40,68].

Розділ 11

АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА