Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ лекцій з Міжнародного приватного права...doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Тема 2. Джерела міжнародного приватного права

1. Поняття та види джерел міжнародного приватного права.

2. Характеристика окремих видів джерел міжнародного приватного права:

2.1. Національне (внутрішнє) законодавство.

2.2. Міжнародні договори.

2.3. Міжнародні звичаї.

2.4. Судова та арбітражна практика.

1. Поняття та види джерел міжнародного приватного права

Під джерелом права в юридичному контексті розуміється акт правотворчості, що об'єктивувався в документальному вигляді і виступає формою юридичного існування норм права. Особливості джерел тієї або іншої системи або галузі права залежать від їх змісту та природи, яка, у свою чергу, визначається змістом регульованих суспільних відносин.

В системі національного права джерелами є форми виразу державної волі, що зовнішньо об'єктивувався в документальному вигляді: нор­мативний юридичний акт, судовий прецедент, санкціонований звичай, правовий договір. В системі міжнародного права джерелами є форми виразу узгодженої волі суб'єктів міжнародного права: договір, звичай, заключні акти міждержавних конференцій і рішення міжнародних організацій.

Враховуючи викладене, джерелами МПП виступають ті юридичні форми, які характерні для національного права взагалі [7, с. 6-7].

У вітчизняній літературі до джерел МПП прийнято відносити:

- національне (внутрішнє) законодавство;

- судову та арбітражну практику;

- міжнародні договори;

- міжнародні звичаї.

В доктрині широко поширено думку про «подвійну» природу дже­рел міжнародного приватного права, згідно з якою до них відносяться як національно-правові, так і міжнародно-правові форми (міжнародні договори і міжнародно-правові звичаї).

Вказане виступає основною особливістю джерел міжнародного приватного права: з одного боку, джерелами є міжнародні договори і міжнародні звичаї, а з іншою – норми законодавства і судова практика окремих держав та вживані в них звичаї в сфері торгівлі і мореплавства. В першому випадку мається на увазі міжна­родне регулювання (в тому розумінні, що одні і ті ж норми діють в двох або декількох державах), а в другому – регулювання внутрішньодержавне. Подвійність джерел не означає можливості розділення міжнародного приватного права на дві частини, предметом регулювання в обох випадках є одні і ті ж відносини [2, с. 46].

Також слід звернути увагу, що правова доктрина вітчизняними науковцями переважно не розглядається у якості джерела МПП [2, с. 48], на відміну від міжнародного публічного права [8, с. 29-30]. Во­дночас не можна повністю відкидати використання правової доктрини в практиці правового регулювання відносин в сфері МПП. Так, згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право», при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою за­стосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Вказане дає підстави вести мову про використання правової доктрини при розробці і тлумаченні норм МПП [2, с. 48], а також при застосуванні норм іноземного права.

2. Характеристика окремих видів джерел

МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА