Тема 8 банкрутство та фінансова санація підприємстВа

1.Банкрутство підприємства, фінансово-економічні передумови та наслідки його виникнення

2. Правові засади регулювання банкрутства підприємств в Україні

3. Санація підприємства, умови та форми її проведення, розробка проекту фінансового оздоровлення підприємства

1. Банкрутство підприємства, фінансово-економічні передумови та наслідки його виникнення

У відповідності до Закону України “Про банкрутство” під банкрутством розуміється пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі нездатність юридичної особи задовольнити у встановлений термін зобов’язання, що пред’явлені йому кредиторами і виконати зобов’язання перед бюджетом.

Банкрутство підприємства є результатом розвитку кризових явищ (фінансової кризи) в його діяльності.

На практиці з кризою асоціюється загроза неплатоспроможності, діяльність підприємства у безприбутковій зоні, відсутність потенціалу для розвитку.

Розвитку фінансової кризи на підприємстві можуть сприяти ряд факторів, які діляться на дві групи:

1) Зовнішні (незалежні від діяльності підприємства):

• Спад кон’юнктури в економіці;

• Значний рівень інфляції;

• Нестабільність податкового законодавства;

• Нестабільність фінансового та валютного ринків;

• Посилення конкуренції в галузі;

• Криза окремої галузі.

2) Внутрішні (залежні від діяльності підприємства):

• Втрата клієнтів та покупців готової продукції;

• Зменшення кількості замовлень та угод на збут товару;

• Неритмічність виробництва;

• Підвищення собівартості та зниження продуктивності праці

• Зростання розміру неліквідних оборотних коштів та наднормативні запаси;

• Зменшення обсягів реалізації продукції.

Всі перераховані фактори сприяють створенню певних передумов (симптомів) виникнення ситуації банкрутства:

1. Зниження прибутковості, наслідком чого є дефіцит власних оборотних коштів та виникнення тотальної заборгованості;

2. Достатньо довготривала неплатоспроможність підприємства, причиною якої є низька ліквідність його активів. Така ситуація характеризується значним перевищенням невідкладних фінансових зобов’язань над сумою залишку грошових коштів та високоліквідних активів. При чому ця ситуація є хронічною.

3. Порушення фінансової стійкості підприємства, яке заважає нормальному ходу господарської діяльності. Сутність цього положення полягає в тому, що обсяг позикового капіталу підприємства значно перевищує обсяг його активів. Мова йде про виникнення так званої “чистої від’ємної вартості”(ЧВВ), яка визначається як різниця між сумою позикового капіталу (ПК) та сумою активів (А):

ЧВВ = ПК – А

4. Значна незбалансованість на протязі досить довгого періоду обсягів його грошових потоків. Йдеться про значне перевищення обсягів від’ємного грошового потоку над позитивним і відсутність перспектив змінення цієї тенденції.

Як бачимо, причини (передумови), що можуть викликати фінансові ускладнення в діяльності підприємства, в значній мірі можуть бути нейтралізовані за рахунок ефективного фінансового менеджменту на підприємстві.

Поняття банкрутства характеризується наступними його видами:

1. Реальне банкрутство. Воно характеризує повну нездатність підприємства відновити в наступному періоді свою фінансову стійкість та платоспроможність внаслідок значних втрат капіталу, який використовується. Ці втрати не дозволяють підприємству ефективно здійснювати господарську діяльність і воно оголошується банкрутом.

2. Технічне банкрутство. Таке банкрутство умовно можна назвати “тимчасовим”. В даному випадку сума активів підприємства значно перевищує обсяг його позикового капіталу. В наявності така ситуація характеризується тимчасовою неплатоспроможністю підприємства, яка викликана значною простроченністю його дебіторської заборгованості. Але розмір дебіторської заборгованості перевищує обсяг кредиторської заборгованості. Тобто, таке банкрутство викликане невідповідністю грошових потоків у часі (немає синхронності надходження та витрачання грошових коштів). Технічне банкрутство при ефективному антикризовому управлінні може бути усунуте і не привести до юридичного банкрутства.

3. Навмисне банкрутство. Воно характеризує сплановане створення (збільшення) керівником підприємства або власником неплатоспроможності; спричинення цими особами економічного убутку підприємству в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. Такі факти переслідуються законом.

4. Фіктивне банкрутство. Воно характеризує завчасно невірне об’явлення підприємством про свою неспроможність з метою неправдивого інформування кредиторів для отримання від них відстрочки (розстрочки) виконання своїх кредитних зобов’язань або знижки з суми кредитної заборгованості.

На теперішній час інститут банкрутства є предметом регулювання з боку держави, оскільки велика кількість підприємств-банкрутів має негативний вплив і на економіку держави в цілому. Негативний вплив полягає в певних наслідках визнання підприємств банкрутами:

• по-перше, фінансово неспроможне підприємство може стати причиною виникнення серйозних фінансових ризиків для успішно діючих підприємств – його партнерів. Тим самим підприємство приносить шкоду своїм партнерам, а отже знижується загальний потенціал економічного розвитку держави;

• по – друге, фінансово неспроможне підприємство ускладнює формування доходної частини державного бюджету та позабюджетних фондів;

• по-третє, такі підприємства сприяють зниженню загальної норми прибутку на капітал, оскільки неефективно використовують надані йому ресурси в товарній та грошовій формі;

• в – четвертих, такі підприємства згортають свою діяльність і сприяють скороченню чисельності робочих місць та кількісті зайнятих у суспільному виробництві.