3. Склад та характеристика місцевих податків і зборів, порядок встановлення та сплати їх підприємствами

Порядок вирахування та стягнення місцевих податків та зборів поки що регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року “Про місцеві податки та збори”. Закон України “Про систему оподаткування “ встановлює 16 видів платежів: 2 податки та 14 зборів.

1.Місцеві податки:

Комунальний податок

Платники: всі юридичні особи.

Пільги: звільняються від сплати податку сільськогосподарські підприємства, дотаційні організації, бюджетні установи.

Об’єкт оподаткування: фонд оплати праці, який дорівнює добутку середньоспискової чисельності робітників і місячного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Ставка податку: 10% від об’єкта оподаткування.

Термін сплати: до 15 числа виходячи з суми оподатковуваного об’єкта за попередній місяць.

Податок з реклами

Платники: суб’єкти підприємницької діяльності, що рекламують свою діяльність .

Об’єкт оподаткування: вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.

Ставки податку:

= за одноразову рекламу – 0,1% від вартості послуг;

= за розміщення реклами на довгий термін – 0,5% від вартості послуг на розміщення;

= за рекламу на майні, товарах, одязі – 0,3% .

Термін сплати:

= рекламодавці сплачують податок під час сплати послуг;

= виробники реклами – щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним.

4. Відповідальність підприємств за порушення податкового законодавства

Формування централізованих фінансових ресурсів держави, а також позабюджетних державних фондів потребує чіткої організації контролю за цим процесом. В Україні відповідальність за стягнення податків та обов’язкових платежі з усіх суб’єктів господарювання покладено на Головну державну податкову інспекцію та адміністрацію, які мають свої регіональні органи. Крім того, за стягнення відповідних внесків стежать установи Пенсійного фонду України.

Органи податкових служб мають право перевіряти грошові документи, стан бухгалтерського обліку, звіти, кошториси, декларації та інші документи, пов’язані зі стягненням податків і неподаткових платежів на підприємствах. Якщо під час перевірки виявляється заниження платежу до бюджету чи до інших централізованих фондів, сума заниження стягується в беззаперечному порядку, причому зі штрафом та пенею за прострочення платежу. Розмір штрафу та пені залежить від суми, виду податку.

Так, наприклад, якщо податковою адміністрацією буде виявлено приховування або заниження сум податку на прибуток, платник сплачує суму донарахованого податку; штраф у розмірі 30% від донарахованої суми податку; пеню, вирахувану виходячи із 120% облікової ставки НБУ, яка діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь строк.

За несвоєчасну сплату земельного податку стягується штраф (пеня) у розмірі 0,3% суми заборгованості за кожний день прострочення.

У випадку заниження податку з власників транспортних засобів стягується вся сума заниженого податку та штраф в повійному розмірі від тієї ж суми .

У разі повторного порушення протягом року фінансової дисципліни штраф стягується в п’ятикратному розмірі. Податкові інспекції передають правоохоронним органам матеріали про факти порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, а також передають в арбітражні суди позови до підприємств про стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за незаконними угодами. Вони мають право також накладати адміністративні штрафи на керівників, зупиняти операції підприємств на розрахункових рахунках у банках у випадках неподання податковій інспекції бухгалтерських звітів, балансів, декларацій, а також у випадках відмови в наданні умов для документальних перевірок.