Балансовий прибуток

Платежі в бюджет:

Рентні платежі;

Плата за землю;

Податок із власників транспортних засобів;

Податок на прибуток;

Податок на нерухомість.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства

Прибуток, що спрямовується на здійснення різних платежів, пов’язаних із застосуванням фінансових санкцій до підприємства

Чистий прибуток

Прибуток, що залишається в розпорядження підприємства не слід ототожнювати з чистим прибутком. Чинні нормативні акти визначають, що за рахунок прибутку підприємства повинні сплачувати ще і штрафи в таких випадках:

за порушення господарських договорів;

за несвоєчасне подання в податкову адміністрацію необхідних розрахунків;

за затримку перерахування коштів у бюджет і державні цільові фонди;

за приховування прибутку від оподаткування, зниження інших податків;

за недотримання встановлених лімітів збору води або використання води без укладання відповідної угоди;

за прострочені банківські позички;

за невикористання квоти зі створення робочих місць для інвалідів;

за інші порушення.

Використання чистого прибутку підприємство може здійснювати через попереднє формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат.

Структурно-логічна схема використання чистого прибутку підприємства.

Чистий прибуток

Резервний фонд

Фонд розвитку виробництва

Фонд соціальних потреб

Фонд заохочення

Фонд виплати дивідендів

Фонд нагромадження

Фонд споживання

Нерозподілений прибуток

Принципове значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворюються, а їхню величину можна встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів.

Абсолютна сума балансового прибутку, отримана підприємством не може характеризувати рівень ефективності його господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і уречевленої праці, більше виробляє і реалізовує продукції (робіт, послуг).

Прибуток – це частина, отриманого на вкладений капітал, чистого доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності.

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами (поточними або авансованими). Це співвідношення характеризує таке поняття як рентабельність. У найзагальнішому понятті рентабельність означає прибутковість або доходність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих її видів; доходність підприємств у цілому; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо пов’язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Показники рентабельності можуть бути наступних видів:

1. рентабельність окремих видів продукції. Обчислення цих показників може ґрунтуватися на показниках прибутку від випуску або реалізації окремих видів продукції. При цьому поточні витрати можуть прийматися в таких варіантах: собівартість продукції (виробнича або повна); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат; вартість продукції в оптових цінах.

2. Рентабельність підприємств в цілому. Для розрахунку цих показників можуть використовуватись: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції, тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначити в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позиковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).