Зразок:

Осіннє сонце¹, що надвечір спромоглося продерти хмари², схилялося над обрієм і сіяло своє золотаве насіння у вогку землю (Олекса Слісаренко).

яке?

[ ім., (що…), ].

1. За метою висловлювання – розповідне.

2. За емоційно-експресивним забарвленням – неокличне.

3. За характером вираження відношення до дійсності – стверджувальне.

4. За наявністю/відсутністю сполучних засобів – сполучникове.

5. За різновидом сполучникового зв’язку – складнопідрядне.

6. За кількістю частин – двокомпонентне.

7. Тип синтаксичних зв’язків між частинами – прислівний, власне-прислівний, валентно не зумовлений.

8. Підрядна частина стосується одного члена речення головної частини, тому маємо речення нерозчленованої структури.

9. Підрядна частина відповідає на питання яке?

10. Вид підрядної частини – атрибутивна.

11. Засоби поєднання підрядної частини з головною – інтонація, анафоричне сполучне слово, порядок предикативних частин, співвіднесення видо-часових і способових форм дієслів присудків.

12. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні – підрядна частина знаходиться в інтерпозиції щодо головної.

13. Пунктуація – кома між частинами складнопідрядного речення.

Головна частина – Осіннє сонце схилялося над обрієм і сіяло

своє золотаве насіння у вогку землю.

1. За способом вираження предикативності – двоскладна.

2. За поширеністю – поширена.

3. За наявністю/відсутністю необхідних членів для розкриття змісту – повна.

4. За ускладнювальними компонентами – ускладнена однорідними присудками.

5. Предикативна основа – сонце схилялося і сіяло.

6. Підмет – сонце – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений іменником;

однорідні присудки – схилялося і сіяло – 1 ряд, відкритий, за структурою – прості, за морфологічним вираженням – виражені дієсловами, за місцем розташуванням щодо підмета – постпозиційні, за типом синтаксичного зв’язку – з підметом поєднані предикативним зв’язком – координацією, координують у роді й числі, між собою – сурядним;

означення – осіннє – за поширеністю – непоширене, за морфологічним вираженням – виражене одиничним прикметником, за місцем розташування щодо головного компонента – препозиційне, тип підрядного зв’язку – узгодження, формально-граматичне, за узгодженістю/неузгодженістю з головним компонентом – узгоджене;

обставина – над обрієм – за поширеністю – непоширена, за морфологічним вираженням – виражена прийменниково-іменниковою конструкцією, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційна, тип підрядного зв’язку – слабке опосередковане керування, за значенням – обставина місця;

додаток – насіння – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений іменником, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційний, тип підрядного зв’язку – сильне неопосередковане керування, прямий;

означення – своє – за поширеністю – непоширене, за морфологічним вираженням – виражене присвійним займенником, за місцем розташування щодо головного компонента – препозиційне, тип підрядного зв’язку – узгодження, формально-граматичне, за узгодженістю/ неузгодженістю з головним компонентом – узгоджене;

означення – золотаве –за поширеністю – непоширене, за морфологічним вираженням – виражене одиничним прикметником, за місцем розташування щодо головного компонента – препозиційне, тип підрядного зв’язку – узгодження, формально-граматичне, за узгодженістю/ неузгодженістю з головним компонентом – узгоджене;

обставина – у землю – за поширеністю – поширена означенням вогку, за морфологічним вираженням – виражена прийменниково-іменниковою конструкцією, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційна, тип підрядного зв’язку – слабке опосередковане керування, за значенням – обставина місця;

означення – вогку – за поширеністю – непоширене, за морфологічним вираженням – виражене одиничним прикметником, за місцем розташування щодо головного компонента – препозиційне, тип підрядного зв’язку – узгодження, формально-граматичне, за узгодженістю/ неузгодженістю з головним компонентом – узгоджене.

Підрядна частина – що надвечір спромоглося продерти хмари.

1. За способом вираження предикативності – двоскладна.

2. За поширеністю – поширена.

3. За наявністю/ відсутністю необхідних членів для розкриття змісту – повна.

4. За ускладнювальними компонентами – неускладнена.

5. Предикативна основа – що спромоглося продерти.

6. Підмет – що – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений відносним займенником.

присудок спромоглося продерти – за структурою – складений дієслівний, за морфологічним вираженням – виражений сполученням допоміжного дієслова з модальним значенням й інфінітива, за місцем розташування щодо підмета – постпозиційний, тип синтаксичного зв’язку – предикативний, координація, координує з підметом у роді й числі.

додаток – хмари – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений іменником, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційний, тип підрядного зв’язку – сильне неопосередковане керування, прямий;

обставина – надвечір – за поширеністю – непоширена, за морфологічним вираженням – виражена прислівником, за місцем розташування щодо головного компонента – препозиційна, тип підрядного зв’язку – прилягання, за значенням – обставина часу.

Схема аналізу складного безсполучникового речення

І. Послідовність аналізу речень із безсполучниковим типом зв’язку:

1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх змістових відношень

(однотипні/ різнотипні).

3. Засоби вираження змістових і синтаксичних зв’язків між частинами безсполучникового речення.

4. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.

5. Пунктуація.

ІІ. Послідовність аналізу речень із сполучниковим/ безсполучниковим зв’язком:

1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Частини речення, поєднані сурядним зв’язком, аналізуються за схемою розбору складносурядного речення: а) змістові відношення між частинами; б) засоби вираження змістових і синтаксичних зв’язків між частинами (сполучники, видо-часові, способові й модальні форми дієслів-присудків (головних членів), лексичні засоби тощо); в) порядок частин (вільний/ фіксований); г) аналіз кожної предикативної частини за схемою простого речення.

3. Частини, поєднані підрядним зв’язком, аналізують за схемою розбору складнопідрядного речення: а) тип підрядного синтаксичного зв’язку частин; б) позиція підрядної частини щодо головної; в) на яке питання відповідає; г) вид підрядної частини; ґ) засоби поєднання підрядної й головної частин; д) порядок частин (вільний/ фіксований); е) аналіз кожної предикативної частини (головної та підрядної) за схемою простого речення.

4. Частини, поєднані безсполучниковим типом зв’язку, розглядаються за схемою розбору безсполучникового речення: а) змістові відношення між частинами; б) засоби вираження змістових і синтаксичних зв’язків між частинами (видо-часові, способові й модальні форми дієслів-присудків (головних членів), лексичні засоби тощо), в) аналіз кожної предикативної частини за схемою простого речення.

5. Пунктуація.