Зразок:

Найбільше повезло грекам ¹: саме їхня алфавітна система лягла в основу „великого дерева” алфавіту², що розкинув свої віти по всій земній кулі³ (Андрій Кондратов).

якого?

[ ] : [… ім.], (що…) .

1. За метою висловлювання – розповідне.

2. За емоційно-експресивним забарвленням – неокличне.

3. За характером вираження відношення до дійсності – стверджувальне.

4. За наявністю/ відсутністю сполучникових засобів – з безсполучниково-сполучниковим підрядним зв’язками: зовнішній – безсполучниковий, внутрішній – сполучниковий підрядний.

5. За наявністю частин – трикомпонентне.

Перша предикативна частина – Найбільше повезло грекам; блок складається з двох предикативних частин – перша, головна – саме їхня алфавітна система лягла в основу „великого дерева” алфавіту, друга, підрядна – що розкинув свої віти по всій земній кулі.

6. Тип синтаксичного зв’язку між частинами – перша частина поєднана з блоком детермінантним зв’язком, різнотипні частини; у межах блоку – між підрядною і головною частинами – прислівний, власне-прислівний, валентно не зумовлений.

7. Семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами – між першою частиною і блоком – причинові, у межах блоку – атрибутивні.

8. Засоби вираження змістових і синтаксичних відношень між частинами – інтонація, сполучне анафоричне слово, співвіднесення видо-часових і способових форм дієслів-присудків, порядок предикативних частин

9. Пунктуація – двокрапка між частинами складного безсполучникового речення із пояснювальними відношеннями; кома між частинами складнопідрядного речення.

Перша предикативна частина – Найбільше повезло грекам.

1. За способом вираження предикативності – односкладна, безособова.

2. За поширеністю – поширена.

3. За наявністю /відсутністю необхідних членів для розкриття змісту – повна.

4. За ускладнювальними компонентами – неускладнена.

5. Предикативна основа – повезло.

6. Головний член односкладного речення – повезло – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений дієсловом;

додаток – грекам – за структурою – простий, за поширеністю – непоширений, за морфологічним вираженням – виражений іменником, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційний, тип підрядного зв’язку – слабке неопосередковане керування, непрямий;

детермінант, детермінантна обставина – найбільше – за поширеністю – непоширена, за морфологічним вираженням – виражена прислівником, за місцем у реченні – препозиційна, тип синтаксичного зв’язку – детермінантний, за значенням – обставина міри й ступеня.

Головна частина – саме їхня алфавітна система лягла в основу „великого дерева” алфавіту.

1. За способом вираження предикативності – двоскладна.

2. За поширеністю – поширена.

3. За наявністю/ відсутністю необхідних членів для розкриття змісту – повна.

4. За ускладнювальними компонентами – неускладнена.

5. Предикативна основа – алфавітна система лягла в основу.

6. Підмет – алфавітна система – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений іменниковою сполукою слів.

присудок – лягла в основу – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений сталою сполукою слів, за місцем розташування щодо підмета – постпозиційний, тип синтаксичного зв’язку – предикативний, координація, координує з підметом у числі й роді.

означення – їхня – за поширеністю – непоширене, за морфологічним вираженням – виражене присвійним займенником, за місцем розташування щодо означуваного компонента – препозиційне, тип підрядного зв’язку – узгодження, формально-граматичне, за узгодженістю/ неузгодженістю з головним компонентом – узгоджене;

додаток – „великого дерева” – за структурою – простий, за поширеністю – поширений неузгодженим означенням алфавіту, за морфологічним вираженням – виражений сполукою слів, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційний, тип підрядного зв’язку – слабке неопосередковане керування, непрямий.

означення – алфавіту – за поширеністю – непоширене, за морфологічним вираженням – виражене іменником, за місцем розташування щодо означуваного компонента – постпозиційне, тип підрядного зв’язку – слабке неопосередковане керування, за узгодженістю/неузгодженістю з головним компонентом – неузгоджене.

Підрядна предикативна частина – що розкинув свої віти по всій земній кулі.

1. За способом вираження предикативності – двоскладна.

2. За поширеністю – поширена.

3. За наявністю/відсутністю необхідних членів для розкриття змісту – повна.

4. За ускладнювальними компонентами – неускладнена.

5. Предикативна основа – що розкинув.

6. Підмет – що – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений відносним займенником.

присудок – розкинув – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений дієсловом, за місцем розташування щодо підмета – постпозиційний, тип синтаксичного зв’язку – предикативний, координація, координує з підметом у числі.

додаток – віти – за структурою – простий, за поширеністю – поширений узгодженим означенням свої, за морфологічним вираженням – виражений іменником, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційний, тип підрядного зв’язку – сильне неопосередковане керування, прямий;

означення – свої – за поширеністю – непоширене, за морфологічним вираженням – виражене займенником, за місцем розташування щодо означуваного компонента – препозиційне, тип підрядного зв’язку – узгодження, за узгодженістю/неузгодженістю з головним компонентом – узгоджене;

обставина – по всій земній кулі – за структурою – ускладнена, за морфологічним вираженням – виражена поєднанням прийменникової лексичної сполуки слів з означальним займенником, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційна, тип підрядного зв’язку – слабке опосередковане керування, за значенням – обставина місця.