- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Лексикографія
- •Фонетика і фонологія
- •Морфонологія
- •Орфоепія
- •Графіка і орфографія
- •Морфологія
- •Словотвір і морфеміка
- •Граматика
- •Синтаксис
- •Список літератури Сучасна українська літературна мова
- •Стилістика
- •Українська діалектологія
- •Історична граматика української мови
- •Програма до державного екзамену з методики навчання української мови для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”
- •Норми оцінювання відповідей з методики навчання української мови
- •Список літератури
- •Схеми та зразки виконання різних видів розбору
- •Зразок розгорнутого запису морфемного аналізу
- •Зразок розбору прийменника як частини мови
- •Зразок розбору сполучника як частини мови
- •Зразок розбору частки як частини мови
- •Характеристика головних і другорядних членів речення:
- •Зразок:
- •Аналіз простого односкладного речення
- •Зразок:
- •Зразок:
- •Зразок:
- •Зразок:
- •Зразки усних відповідей на теоретичні питання державної атестації студентами на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”
- •Основні властивості фонеми
- •Варіанти (алофони) фонем
- •Принципи виділення фонем
- •2. Головні ознаки синонімів. Синонімічний ряд, його характеристика. Класифікації синонімів. Джерела виникнення синонімії. Евфемізми та перифрази. Стилістична роль синонімів.
- •3. Категорія способу дієслова. Історія форм наказового й умовного способів. Уживання форм одного способу в значенні іншого.
Зразок:
Не кидай іскри в солому1: і сама згорить, і село спалить2 (Нар.тв.).
[ ] : [ ].
1. За метою висловлювання – розповідне.
2. За емоційно-експресивним забарвленням – неокличне.
3.За характером вираження відношення до дійсності – стверджувальне.
4.За наявністю/відсутністю сполучникових засобів – безсполучникове.
5. За наявністю частин – двокомпонентне.
6.Тип синтаксичного зв’язку між частинами – детермінантний, різнотипні частини.
7.Семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами – причинові.
8.Засоби вираження змістових і синтаксичних відношень між частинами – інтонація, співвіднесення видо-часових і способових форм предикатів, порядок предикативних частин, неповнота другої предикативної частини.
9. Пунктуація – двокрапка між предикативними частинами складного безсполучникового речення.
Перша предикативна частина – Не кидай іскри в солому.
За способом вираження предикативності – односкладна, узагальнено-особова.
За поширеністю – поширена.
За наявністю/ відсутністю необхідних членів для розкриття змісту – повна.
За ускладнювальними компонентами – неускладнена.
Предикативна основа – не кидай.
Головний член односкладного речення – не кидай – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений поєднанням дієслова другої особи однини наказового способу з часткою не;
додаток – іскри – за структурою – простий, за поширеністю – непоширений, за морфологічним вираженням – виражений іменником, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційний, тип підрядного зв’язку – сильне неопосередковане керування, прямий;
обставина – в солому – за поширеністю – непоширена, за морфологічним вираженням – виражена прийменниково-іменниковою конструкцією, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційна, тип підрядного зв’язку – слабке опосередковане керування, за значенням – обставина місця.
Друга предикативна частина – і сама згорить, і село спалить.
За способом вираження предикативності – двоскладна.
За поширеністю – поширена.
За наявністю/ відсутністю необхідних членів для розкриття змісту – неповна, контекстуальна.
За ускладнювальними компонентами – ускладнена однорідними присудками.
Предикативна основа – і сама згорить, і спалить.
Підмет – сама (іскра) – за структурою – простий, ускладнений, один із компонентів пропущено, за морфологічним вираженням – виражений іменником і займенником;
однорідні присудки – 1 ряд, відкритий, і згорить, і спалить – за структурою – прості, за морфологічним вираженням – виражені дієсловами, за місцем розташування щодо підмета – постпозиційні, тип синтаксичного зв’язку – з підметом поєднані предикативним типом зв’язку – координація, координують з підметом у числі, між собою – сурядним;
додаток – село – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений іменником, за місцем розташування щодо головного компонента – препозиційний, тип підрядного зв’язку – сильне неопосередковане керування, прямий.
Схема аналізу багатокомпонентного речення з різними видами зв’язку
За кількістю частин (двокомпонентне/ багатокомпонентне) (виокремити кожну з них і назвати, кваліфікуючи їх за значущістю: головна/ підрядна).
Тип синтаксичного зв’язку між частинами (прислівний, власне-прислівний, прислівно-кореляційний, детермінантний, власне-детермінантний, детермінантно-кореляційний).
Позиція підрядної частини щодо головної (до чого стосується підрядна частина: до одного члена речення чи словосполучення чи до всього змісту головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої/ нерозчленованої структури).
На яке питання відповідає підрядна частина.
Вид підрядної частини.
Засоби поєднання підрядної й головної частини.
Місце підрядної частини щодо головної в складнопідрядному реченні.
Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою простого речення.
Пунктуація.
