- •1. Поняття сучасного бізнесу, його цілі та функції
- •2. Ринок як середовище і сфера діяльності бізнесу. Особливості сучасного ринку, його структура та функції
- •3. Конкуренція в системі бізнесу
- •4. Монополізм і антимонопольне законодавство
- •5. Переваги та негативні сторони ринку. Типи поведінки бізнесмена у конкурентному середовищі
- •7. Історичні передумови підприємництва в Україні
- •8. Правова база бізнесу вУкраїні. Форми підприємництва в Україні
- •9. Принципи та механізм організації власної справи в Україні
- •12. Ринковий закон попиту фірми на чинники виробництва
- •13. Ринковий закон пропозиції фірмою своєї продукції
- •14. Бізнес-план як метод організації й управління господарською діяльністю фірми в умовах ринку
- •15. Комерційний розрахунок – метод ведення господарської діяльності фірми в умовах ринку
- •16. Ключові техніко-економічні показники виробничої діяльності, що фіксуються у бізнес-плані
- •III. Основні виробничі фонди (овф)
- •V. Оборотні фонди
- •17. Необхідність інноваційного підприємництва і його особливості
- •18. Інноваційна діяльність фірми в ринковому середовищі
- •19. Джерела інвестування. Базові принципи інвестування
- •20. Інноваційна стратегія фірми в умовах конкуренції
- •21. Проектний аналіз інвестицій в нову техніку і технологію
- •22.Торгівля як комерція. Типи сучасної торгівлі
- •23. Служба маркетингу в реалізації товарів
- •25. Методи ціноутворення продукції фірми.
- •24.26. Комерційні справи: структура, методи та етапи здійснення, документальне оформлення
- •27. Загальне визначення фінансів на мікро- і макрорівнях та їх функції
- •28. Структура і зміст фінансового бізнес-плану підприємства
- •29. Формування і використання фінансових ресурсів
- •30. Основні показники фінансово-економічної діяльності підприємства
- •31. Принципи організації фінансів підприємства і роль фінансового
- •32. Фінансова стратегія підприємства
- •33. Зміст сучасного бізнесу в умовах становлення інформаційного суспільства
- •34. Інформаційний бізнес: суть, структура, основні тенденції розвитку
- •35.Основні тенденції розвитку інформаційного бізнесу.
- •36. Продукти інформаційної діяльності
- •37. Стан і перспективи розвитку інформаційного бізнесу в Україні
- •38. Необхідність та сутність державного регулювання підприємницької діяльності
- •39. Методи державного впливу на підприємницьку діяльність
- •40. Вплив системи оподаткування на підприємницьку діяльність
- •41. Кредитно-грошова політика держави та її вплив на розвиток підприємництва
- •42. Державна політика в сфері інвестиційної діяльності як фактор
41. Кредитно-грошова політика держави та її вплив на розвиток підприємництва
Кредитно-грошова політика – це цілеспрямоване управління держави банківським відсотком, грошовою масою і кредитами. На відміну від бюджетної політики, кредитно-грошова політика дозволяє справитися зі спадом виробництва та інфляцією. Суть цієї політики полягає в тому, що держава впливає на грошову масу і відсоткову ставку, а норми у свою чергу – на споживчий та інвестиційний попит.
Головну роль у реалізації кредитно-грошової політики відіграє Національний Банк України. Регулюючи відсоткову ставку в залежності від сформованої економічної ситуації, він тим самим або розширює, або звужує можливості видачі кредитів комерційним банкам.
Національний банк може впливати і нормуючі обов'язкові резерви. Зниження цієї норми створює більше можливостей комерційним банкам для видачі кредитів, і навпаки.Держава може суттєво впливати на економічне зростання й інфляцію скуповуванням продаж своїх цінних паперів. При скуповуванні цінних паперів у їхніх власників з'являються свої кошти, що може стимулювати економічне зростання. Якщо держава бореться з інфляцією, то вона продає свої цінні папери, тим самим, зменшуючи в обороті грошову масу.
Як показала світова практика, бюджетна і кредитно-грошова політика повинні проводитися державою спільно і збалансовано, тому що тільки в цьому випадку вона може ефективно впливати на підприємницьку діяльність і економіку країни.
Розвиток в Україні ринкових відносин у корені змінив державну політику в області кредитно-грошових відносин, що привело до появи на ринку таких фінансових інститутів, як комерційні банки.
Комерційні банки активно займаються кредитуванням суб'єктів підприємницької діяльності. Однак 73% кредитного портфеля банків складають позики на короткотерміновий період і всього лише 27% припадає на довготермінове фінансування. Таким чином, більша частина українських банків, як і раніше,віддає переваги "коротким" коштам.
Якісним моментом можна вважати появу у вітчизняній практиці спеціалізованих інвестиційних банків. До прийняття нового Закону «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. цю нішу періодично займали інші структури. В узагальненому вигляді інвестиційні банки є фінансовими інститутами,що спеціалізуються на операціях з цінними паперами, реалізації інвестиційних проектів, довготерміновому кредитуванні клієнтів та акумулюють, як основні,такі функції:
1. Частка у фінансових програмах емітентів, формування інвестиційних портфелів.
2. Андеррайтинг, тобто купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов'язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні папери,що не були продані (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.).
3. Продаж-купівля цінних паперів на вторинному ринку, портфельне
управління фінансовими активами. Крім купівлі-продажу цінних паперів від імені клієнтів інвестиційні банки також ведуть операції і здійснюють інвестування від власного імені:
1. Інвестиційне проектування, моніторинг реалізації планів розвитку.
2. Довготермінове кредитування під заставу цінних паперів. Інвестиційний банк не має права залучати кошти фізичних осіб – населення і працювати з ними. Класичний тип інвестиційних банків притаманний СІЛА, де комерційним банкам заборонено займатися інвестиційною діяльністю (крім операцій з державними і муніципальними облігаціями).
Однак даний вид фінансової установи як інвестиційний банк є новим фінансовим інститутом, що повинен зайняти гідне місце серед суб'єктів підприємництва України.
