- •2. Система конституційного права зарубіжних країн.
- •3. Суб’єкти конституційного права.
- •4. Конституційно-правова відповідальність.
- •5. Конституційне право зарубіжних країн як наука.
- •6. Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна.
- •2 Основні риси конституцій. Загальне і особливе в конституціях зарубіжних країн.
- •3 Класифікація конституцій.
- •5.Інші джерела конституційного права: конституційні, органічні й надзвичайні (спеціальні ) закони, регламенти, судовий прецедент, конституційно-правовий звичай тощо.
- •Лекція № 3. “Конституційно-правовий статус людини і громадянина в зарубіжних країнах”
- •2. Режим іноземців. Інститут політичного притулку та екстрадиції (видачі).
- •3. Права і свободи в теорії конституціоналізму.
- •4 Принципи конституційного статусу особи.
- •5 Конституційні права і свободи: поняття, класифікація та їх характеристика.
- •6 Виборче право як суб’єктивне право громадян.
- •2. Поняття політико-територіального устрою. Унітарна держава: поняття і характерні риси. Федерація: поняття, характерні ознаки. Автономні утворення у зарубіжних державах.
- •3. Політичний режим: поняття і види.
- •2 Виникнення і розвиток політичних партій.
- •3. Партійні системи.
- •4. Класифікація політичних партій.
- •5. Ідеологія, програми, передвиборні платформи та основні функції політичних партій.
- •6. Інституалізація політичних партій.
- •2.Виборче право та його основні принципи.
- •3. Виборчий процес, його основні стадії. Гарантії законності виборчих дій.
- •4.Виборчі системи.
- •5. Референдум у зарубіжних країнах.
- •2 Статус депутатів. Депутатський імунітет, депутатський індемнітет.
- •3 Структура парламенту, організація й компетенція його палат.
- •4 Комісії (комітети) як елемент структури парламентів. Керівництво палат.
- •5 Компетенція парламентів. Законодавчий процес у парламентах. Делегування повноважень.
- •6 Парламенти і бюджет.
- •7 Розпуск парламентів (палат). Відповідальність депутатів.
- •8 Допоміжний апарат парламенту: структура і функції.
- •2. Особливості правового положення монарха. Порядок заміщення монарха. Повноваження монарха в умовах різних форм правління.
- •3. Президент республіки. Порядок виборів президентів. Строк повноважень президента. Порядок заміщення президента. Повноваження президента. Право вето. Імпічмент.
- •4. Інститут контрасигнування, акти президента.
- •2.Порядок формування, структура і організація урядів. Прем’єр-міністр.
- •3. Функції урядів. Компетенція урядів. Делеговане законодавство. Урядова правотворчість.
- •4.Політична і юридична відповідальність урядів (органів виконавчої влади). Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади. Відставка уряду.
- •2 Порядок формування судів в зарубіжних країнах. Загальні суди.
- •3 Поняття і органи конституційного контролю (нагляду).
- •4 Види і способи організації конституційного контролю.
- •5 Компетенція органів конституційного контролю.
- •6 Порядок розгляду та вирішення справ в органах конституційного контролю.
- •2. Порядок організації, структура і функції муніципальних органів.
- •3 Адміністративно-територіальний поділ.
- •4. Особливості муніципальних виборів.
- •5. Структура та повноваження муніципальних рад. Виконавчі органи та їх види.
- •Лекція № 12. “Основи конституційного права Сполучених Штатів Америки”
- •3. Президент. Виконавчий апарат при президенті.
- •4.Судова влада. Верховний суд. Апеляційні і окружні суди. Спеціальні суди.
- •5. Американський федералізм.
- •6 Місцеве самоврядування та управління.
- •2. Правове регулювання громадських об’єднань. Вибори і референдум.
- •3. Вищі органи державної влади. Парламент: структура, строк повноважень, компетенція. Обмеження прав парламенту за Конституцією 1958 року.
- •4. Повноваження Президента. Уряд.
- •5 Регіональне і місцеве управління та самоврядування.
- •6 Судова влада. Конституційна рада.
- •2 Основи державного ладу. Партії та вибори. Референдум.
- •3 Вищі органи державної влади. Федеральний президент: порядок обрання, строк повноважень.
- •4 Судова система. Федеральний конституційний суд.
- •5. Федералізм і самоврядування в фрн. Комунальне самоврядування.
4 Судова система. Федеральний конституційний суд.
У відповідності з Конституцією організація судової системи ФРН характеризується її федеративним устроєм та наявністю судів загальної і спеціальної юрисдикції. Конституція розрізняє п'ять основних галузей юстиції (загальну, трудову, соціальну, фінансову та адміністративну) і засновує відповідні їм п'ять систем судів, кожна з яких очолюється особистим вищим органом. При цьому загальним судам підсудні цивільні та кримінальні справи, які не були віднесені до компетенції органів адміністративної юстиції і інших спеціалізованих судів. Діяльність загальних судів регламентується Законом про судоустрій, відповідними законами і положеннями про них. До загальних судів належать дільничні, земельні, вищі земельні суди та Федеральна судова палата. До спеціальних судів відносять суд з трудових справ, земельний суд з трудових справ. Федеральний суд з трудових справ.
Особливістю судової системи Німеччини є те, що вона має суттєві відмінності від судових систем інших країн. Так, у державі немає єдиного Верховного суду; порівняно з іншими країнами у Німеччині Федеральний конституційний суд і конституційні суди земель посідають дуже важливе місце у житті суспільства.
5. Федералізм і самоврядування в фрн. Комунальне самоврядування.
Уже в самій назві держави "Федеративна Республіка Німеччина знаходить вираз її федеративна структура. Федеративна Республіка складається із 16 земель: Баварія, Баден-Вюртемберг, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гесен, Мекленбург, Передня Померанія, Нижня Саксонія, Рей-ланд-Пфальц, Саар, Саксонія, Саксонія-Анхальт, Північний Рейн-Вестфалія, Тюрингія, Шлезвіг-Гольштейн. Три з 16 земель є містами (Берлін — столиця; Гамбург і Бремен — у минулому були містами-республіками і входили до Ганзейського Союзу).
Землі дуже сильно різняться за територією і кількістю населення. Найменша земля — це Бремен (за територією і населенням, відповідно 404 км кв. і 680 тис. мешканців). Найбільша за територією — Баварія (70, 5 тис км кв.), а сама густонаселена — Північний Рейн-Вестфалія (близько 18 млн. мешканців). Федерацію у Німеччині неможливо вважати асиметричною — усі землі мають рівні права
Землі також мають свої конституції, виборний законодавчий орган — ландтаг (у 15 землях — однопалатний в Баварії — двопалатний), уряд здійснює свою роботу на чолі з прем'єр-міністром. Одинадцять земель первісної території федерації були відновлені або створені після 1945 року. Після перших вільних виборів у колишній НДР 18 березня 1990 року парламентарії Народної палати ухвалили рішення про утворення п'яти нових федеральних земель. З жовтня 1990 року НДР, а також землі Бранденбург, Мекленбург, Передня Померанія, Саксонія-Анхальт та Тюрінгія приєднуються до Федеративної Республіки Німеччини. Одинадцять регіонів Східного Берліна об'єдналися з федеральною землею Берлін. Федеральні землі не є провінціями, це — держави з власною державною владою. Вони посідають власну конституцію землі, яка повинна відповідати засадам Основного закону. В іншому землі мають широкі права для розробки їх власної конституції.
Принцип федеративної держави належить до недоторканних конституційних засад. Проте сьогоднішні землі не є незмінними. Щодо перерозподілу території федерації Основний закон має відповідні положення. Спільна конституційна комісія федерації і земель запропонувала полегшення щодо процедурних питань.
Федеративний державний лад має довгу конституційну традицію, яка була перервана лише єдинодержавністю націонал-соціалістів у 1933—1945 рр. Німеччина належить до класичних країн з федеральною державністю. Федералізм себе виправдав: він дозволяє набагато легше справлятися з регіональними властивостями і проблемами, ніж це могла б зробити центральна урядова влада.
