- •Предмет та завдання методики викладання економіки
- •2. Професіограма викладача економіки та характеристика її компонентів
- •3. Культурологічні аспекти економічної освіти, та характеристики компонентів економічної культури
- •4. Державні стандарти економічної освіти
- •5. Сутність економічної освіти
- •6. Мотивація як складова процесу економічного навчання
- •8. Поняття змісту економічної освіти та характеристика його компонентів
- •9. Нормативно-методичне забезпечення процесу економічного навчання
- •10. Нетрадиційні форми організації економічного навчання та їх характеристика
- •11. Двобічний характер процесу економічного навчання
- •12. Засоби навчання у викладанні економічних дисциплін, їх класифікація
- •13. Мета та функції економічного навчання
- •14. Загальна характеристика методів економічного навчання та їх функції
- •15. Словесні методи у системі економічного навчання
- •16. Практичні методи в організації процесу економічного навчання
- •17. Використання наочних методів у процесі економічного навчання
- •18. Системи організації навчання (шкільна, вузівська та ін..) у вирішенні задач економічної освіти
- •19. Урок як форма організації економічного навчання у середній школі
- •Основні переваги:
- •Недоліки:
- •До організаційних вимоги сучасного уроку відносять:
- •20. Типологія, макро та мікроструктура уроків з економіки
- •22. Лекція як форма організації економічного навчання у вищому навчальному закладі
- •23. Семінарські заняття у системі вищої освіти
- •24. Оцінювання результатів економічного навчання та контроль успішності тих, хто навчається
- •25. Методи контролю і самоконтролю в організації процесу економічного навчання
- •26. Види контролю у системі економічного навчання
- •27. Сутність та характеристика тестового контролю знань з економіки
- •28. Пояснювально-ілюстративний вид навчання у викладанні економіки
- •29. Програмоване навчання у системі економічної освіти
- •30. Проблемне навчання у засвоєнні економічних знань, формуванні умінь та навичок тих, хто навчається
- •31. . Імітаційно-ігрове навчання у сучасній системі економічної освіти .
- •32. Загальна характеристика педагогічних технологій та їх роль в організації процесу економічного навчання
- •33. Інтерактивна технологія економічного навчання
- •34. Характеристика методів інтерактивного навчання
- •35. Метод «мозкового штурму» та його реалізація в процесі економічного навчання
- •36. . Дискусія як метод активізації процесу економічного навчання
- •37. Сутність та етапи проведення аналізу економічних ситуацій
- •38. Нові інформаційні технології в організації процесу економічного навчання
- •39. Технологія дистанційної економічної освіти
- •40. Активізація навчання в економічній освіті
- •41. Технологія модульного навчання. Класифікація модулів
- •42. Активні методи навчання економіці
- •43. Характеристика проблемного методу економічного навчання
- •44. Ігрові методи у системі економічного навчання
- •45. Методика підготовки та проведення ділових ігор
- •46. Факультативні заняття з економіки у середній школі
- •47. Позакласна робота з економіки у середній школі
- •48. Використання змагальних методів в процесі економічного навчання
- •49. Організація самостійної роботи при вивченні економічних дисциплін
- •50. Інтерактивні методи навчання
40. Активізація навчання в економічній освіті
Активізація — постійний процес управління діяльністю студентів, спонукання до енергійного, цілеспрямованого навчання, подолання спаду, пасивності й стереотипності. Сукупність різноманітних методів, прийомів і засобів активізації називають узагальненим терміном «активні методи навчання» (АМН). Потік інформації, який постійно зростає, стислі строки та потреби збільшення ефективності засвоєння матеріалу через активізацію навчання зумовлюють необхідність і доцільність використання АМН.
Аналізуючи особливості активізації навчання в економічній освіті, доцільно зупинитися на факторах, які зумовлюють ефективність цього процесу. Як відомо, до кожної педагогічної системи входить низка компонентів, найважливішими з яких є суб’єкти, зміст, організаційні форми навчання та дидактичні процеси. Відповідно, і названі фактори можна характеризувати стосовно до цих елементів.
Так, у системі взаємодії суб’єктів навчального процесу діють такі фактори активізації, як індивідуальний і диференційований підходи, розвиток творчої особистості студента, актуалізація потреб та мотивів здобуття економічної освіти, використання принципів навчання дорослих учнів, удосконалення умов взаємодії через створення відповідного середовища, яке передбачає активізацію (посилення) ролі студента та застосування різноманітних технічних засобів навчання, у першу чергу комп’ютерних технологій, зокрема, для встановлення «гнучкого» зворотного зв’язку та контролю навчальних досягнень студентів.
Активізація пізнавальної діяльності характеризується постійною взаємодією студентів з викладачем у вигляді прямих та зворотних зв’язків і передбачає формування самостійності творчого вироблення студентських рішень. До основних факторів активізації, які пов’язані зі змістом навчання, можна віднести постійне його вдосконалення відповідно до цілей навчання, потреб практичної організаційної діяльності та рольової перспективи майбутнього фахівця.
Стосовно найважливіших факторів активізації навчання через удосконалення організаційних форм навчання зазначимо надзвичайно важливу роль комп’ютерних технологій, застосування різноманітних інтенсивних розвивальних моделей вивчення окремих предметів, запровадження різноманітних модульних програм довготривалого й короткочасного навчання, дистанційної освіти, навчання з відривом і без відриву від практичної діяльності. Усе це дає змогу планувати навчально-виховний процес відповідно до заданих рівнів компетентності майбутніх фахівців. У групі факторів, безпосередньо пов’язаних з дидактичними процесами, основне місце посідають методи, засоби та прийоми активізації пізнавальної діяльності студентів для досягнення цілей навчання. Виняткове значення має інтеграція різноманітних видів і форм навчання, які підпорядковані загальній темі навчального курсу або ж актуальній науково-технічній проблемі. Важливо навчитися швидко й глибоко оволодівати новими знаннями, досягти прискореного особистісного зростання й професійних успіхів. Для цього зміст предмета та методи навчання підбираються так, щоб не тільки допомогти студентам у реалізації цілей, а й ураховувати їхні інтереси, адже учіння тісно пов’язане з емоціями, з особистісними цінностями тощо, які не можна розглядати з погляду системності чи технологічності.
