6. Мотивація як складова процесу економічного навчання

Мотив - це внутрішня спонукальна причина дій і вчинкік людини, переживання чогось особисто значущого для індивіда шлях вибору варіанту досягнення мети. Інколи відбувається підміна понять “мотив” та “стимул”, що неприпусти. Мотив - це будь-яке психічне явище, то збуджує до дії, а стимул - явище, що діє на людину і викликає відповідну реакцію. Стимул може стати мотивом, але за умов, що його буде «перероблено» особистістю і відображено свідомістю. Через це один і той самий стимул у різних особистостей може викликати різні мотиви.

Для того, щоб активізувати навчальну діяльність слід у формах організації спільноі діяльності суб'ектів пізнання розгорнути в модельно­му вигляді зміст навчання, "зобразити" професійну діяльність в мак­симально можливій повноті і тим самим адекватно засвоїти, а точніше, присвоїти професійну діяльність. Знания при цьому засвоюються не заради самого засвоення або успішного складання екзаменів

7. Характеристика освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів

Освітні рівні: початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта, повна

загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта.

Початкова загальна освіта спрямована на формування у молодшого школяра

економічного мислення; усвідомлення власної економічної сутності економічної сутності навколишнього середовища. Даний освітній рівень здобувається під час навчання в 1-3 класах (6-7 років) загальноосвітніх навчальних закладів 1 ступеня (початкова школа).

Базова загальна середня економічна освіта спрямована на розвиток у учнівської

молоді інтуїтивного усвідомлення рівня власної економічної поведінки в сфері близького оточення. Здійснюється базова загальна середня підготовка при навчанні у 5-8 класах загальноосвітніх навчальних закладів 2 ступеня.

Під час отримання повної загальної середньої економічної освіти учні старшого

шкільного віку набувають економічної грамотності; отримують навички щодо орієнтації у економічному просторі; оволодівають змістом економічної науки. Здобуття даного освітнього рівня відбувається на базі учнів 9-11 класів загальноосвітніх закладів 3 ступеня: старша школа, гімназія, ліцей, колегіум тощо.

Професійно-технічна економічна освіта забезпечує оволодіння молоддю певними

економічними знаннями та вміннями та професійно-економічну підготовку майбутнього робітника; закладається економічна поведінка кваліфікованого робітника. Така підготовка відбувається на базі закладів професійно-технічної освіти: ПТУ, професійно-художні училища, училище-завод, училище-фірма, навчально-виробничі центри, центри з підготовки та перепідготовки робітничих кадрів тощо. Молодь здобуває кваліфікацію –кваліфікованого робітника.

Базова вища освіта готує спеціаліста до продуктивної економічної діяльності на

творчому рівні щодо реалізації професійної діяльності. Забезпечується ця підготовка на базі вищих навчальних закладів 1-3 рівнів акредитації: технікуми, училища, коледжі, інститути. Отримується кваліфікація – молодший спеціаліст.

Повна вища освіта забезпечує високий інтелектуальний рівень професіоналізму

кваліфікованого спеціаліста, що володіє відповідною теоретичною базою знань,

практичними вміннями та навичками з їх використання під час організації економічної діяльності. У студентів формується відчуття відповідальності за вирішення виробничих ситуації та організації діяльності. Забезпечується їх готовність до творчої діяльності.

Здійснюється вищими навчальними закладами 3-4 рівнів акредитації: інститути,

університети, академії, консерваторії тощо. Забезпечується освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр, спеціаліст, магістр.

Освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст,

бакалавр, спеціаліст, магістр.

Кваліфікований робітник, як вже зазначалося, готується на базі професійно-

технічних навчальних закладів. При цьому він набуває необхідної бази знань та навичок щодо обраної професії.

Молодший спеціаліст оволодіває основами соціально-економічних, психологічних,

спеціальних знань; здобуває вміння та навички з їх використання під час вирішення типових професійних завдань, що передбачаються відповідною посадою.

Бакалавр, як кваліфікаційний рівень також характеризується оволодінням

студентами фундаментальними основами соціально-економічних, психологічних та спеціальних знань; рівнем сформованості необхідних вмінь і навичок з їх використання.

Але отримані теоретичні знання та практичні уміння використовуються під час здійснення економічної діяльності у відповідності із спеціальністю, виявляючи здібності вирішувати типові професійні завдання у нових умовах.

Спеціаліст– оволодіває фундаментальними соціально-економічними,

психологічними, спеціальними знаннями та практичними вміннями і застосовує їх при вирішенні як базових (типових), так і не базових (нетипових) завдань. Спеціаліст під час навчання проходить практичну підготовку щодо економічної діяльності.

Магістротримує глибокі фундаментальні знання інноваційного характеру, набуває досвід використання знань для вирішення творчих і проблемних завдань.