- •Предмет та завдання методики викладання економіки
- •2. Професіограма викладача економіки та характеристика її компонентів
- •3. Культурологічні аспекти економічної освіти, та характеристики компонентів економічної культури
- •4. Державні стандарти економічної освіти
- •5. Сутність економічної освіти
- •6. Мотивація як складова процесу економічного навчання
- •8. Поняття змісту економічної освіти та характеристика його компонентів
- •9. Нормативно-методичне забезпечення процесу економічного навчання
- •10. Нетрадиційні форми організації економічного навчання та їх характеристика
- •11. Двобічний характер процесу економічного навчання
- •12. Засоби навчання у викладанні економічних дисциплін, їх класифікація
- •13. Мета та функції економічного навчання
- •14. Загальна характеристика методів економічного навчання та їх функції
- •15. Словесні методи у системі економічного навчання
- •16. Практичні методи в організації процесу економічного навчання
- •17. Використання наочних методів у процесі економічного навчання
- •18. Системи організації навчання (шкільна, вузівська та ін..) у вирішенні задач економічної освіти
- •19. Урок як форма організації економічного навчання у середній школі
- •Основні переваги:
- •Недоліки:
- •До організаційних вимоги сучасного уроку відносять:
- •20. Типологія, макро та мікроструктура уроків з економіки
- •22. Лекція як форма організації економічного навчання у вищому навчальному закладі
- •23. Семінарські заняття у системі вищої освіти
- •24. Оцінювання результатів економічного навчання та контроль успішності тих, хто навчається
- •25. Методи контролю і самоконтролю в організації процесу економічного навчання
- •26. Види контролю у системі економічного навчання
- •27. Сутність та характеристика тестового контролю знань з економіки
- •28. Пояснювально-ілюстративний вид навчання у викладанні економіки
- •29. Програмоване навчання у системі економічної освіти
- •30. Проблемне навчання у засвоєнні економічних знань, формуванні умінь та навичок тих, хто навчається
- •31. . Імітаційно-ігрове навчання у сучасній системі економічної освіти .
- •32. Загальна характеристика педагогічних технологій та їх роль в організації процесу економічного навчання
- •33. Інтерактивна технологія економічного навчання
- •34. Характеристика методів інтерактивного навчання
- •35. Метод «мозкового штурму» та його реалізація в процесі економічного навчання
- •36. . Дискусія як метод активізації процесу економічного навчання
- •37. Сутність та етапи проведення аналізу економічних ситуацій
- •38. Нові інформаційні технології в організації процесу економічного навчання
- •39. Технологія дистанційної економічної освіти
- •40. Активізація навчання в економічній освіті
- •41. Технологія модульного навчання. Класифікація модулів
- •42. Активні методи навчання економіці
- •43. Характеристика проблемного методу економічного навчання
- •44. Ігрові методи у системі економічного навчання
- •45. Методика підготовки та проведення ділових ігор
- •46. Факультативні заняття з економіки у середній школі
- •47. Позакласна робота з економіки у середній школі
- •48. Використання змагальних методів в процесі економічного навчання
- •49. Організація самостійної роботи при вивченні економічних дисциплін
- •50. Інтерактивні методи навчання
45. Методика підготовки та проведення ділових ігор
Ділова гра - це в певному розумінні репетиція виробничої або суспільної діяльності людини. Вона дає можливість програти практично будь-яку конкретну ситуацію, а рольова гра навіть програти в «лицях», що дозволяє краще зрозуміти психологію людей, стати на їхнє місце, зрозуміти, що ними керує в той або в інший момент реальної події. Специфічною особливістю ділової гри, як методу навчання, є її принципово груповий, колективний характер. Різновидом ділової гри є рольова гра. Суттєва відмінність рольової гри від ділової - це обов'язковий розподіл за ролями. Рольова гра розвиває в студентів аналітичні здібності, виробляє уміння застосовувати в комплексі набуті знання з питань виконавчо-мовленнєвої діяльності.
Рольова гра проводиться в три етапи: підготовчий, ігровий і заключний.
На підготовчому етапі викладач займається теоретичною підготовкою студентів, підготовкою атрибутів, розстановкою учасників гри, їхнім інструктажем; на ігровому етапі - наданням студентам додаткової інформації, контролем часу; на заключному етапі - обговоренням результатів, оцінкою діяльності учасників гри, підведенням результатів змагання, після ігровим анкетуванням.
Студент на підготовчому етапі здійснює теоретичну підготовку, вивчає інструкції, вибирає свою роль; на ігровому етапі - займається аналізом вихідного стану системи, розробкою плану роботи, формує, оцінює і відбирає варіанти рішення задачі, імітує процес реалізації прийнятого рішення, складає звіт тощо; на заключному етапі - бере участь у обговоренні результатів, розробляє пропозиції з удосконалення гри.
Використання ділових та рольових ігор при вивченні економічних дисциплін є одним із сучасних методів активізації роботи студентів, підвищення ступеня засвоєння матеріалу, інтенсифікації всього навчального процесу. Ділові і рольові ігри, імітуючи конкретну реальність, зв'язок і залежності між різноманітними процесами і явищами, дозволяють прищепити студентам навички аналізу, оцінки дослідження економічних процесів; навчить їх приймати господарські рішення в конкретних ситуаціях у всіх сферах виробництва; виробити в них уміння усвідомлювати результати прийнятих рішень в залежності від результату попередніх рішень.
46. Факультативні заняття з економіки у середній школі
В навчальні програми загальноосвітніх шкіл включені факультативні заняття та предмети, які вивчаються за вибором самих учнів. Факультативні заняття проводяться на добровільних засадах та по вибору самих учнів паралельно з обов'язковим вивченням навчальних предметів.
За допомогою факультативних занять школа покликана вирішувати наступні завдання: а) задовольняти потреби учнів в більш глибокому вивченні окремих учбових предметів; б) розвивати навчально-пізнавальні інтереси, творчі здібності та хист учнів. В цьому і полягає їх важливе педагогічне значення. Зміст факультативів може включати в себе більш поглиблене вивчення окремих тем або розділів навчальної програми з предметів, а також містить нові теми та проблеми, які виходять за межі програми. Для цього в допомогу вчителю складаються програми та розробляються навчальні посібники з факультативних предметів.
Що стосується питання до якої форми навчання віднести факультативні заняття то це спірне питання. Одні дидакти відносять факультативи до позакласної роботи. Інші – визначають факультативи, як проміжна ланка між класно-урочною системою та позакласною. Ми будемо дотримуватися точки зору В. Харламова, В. Оніщука: факультативні заняття відносяться до класно-урочної системи але необов’язкової. Постає питання: Якщо не обов’язкова, то чому ж класно-урочна? Відповідь заключається в наступному: тому, що зберігаються майже всі ознаки класно-урочної системи: 1) заняття під час факультативів проводяться з постійним складом учнів приблизно одного віку, від час занять на факультативах використовують такі ж самі форми організації навчання, як і під час обов’язкових уроків: традиційні уроки різних типів; нетрадиційні уроки – уроки-змагання, уроки-семінари, уроки-екскурсії, уроки конференції, уроки-ігри тощо; 2) використовуються ті ж самі організаційні форми навчання: індивідуальні, групові, ДС тощо; 3) відбувається використання тих же методів навчання: словесні, наочні, практичні, самостійної роботи, проблемні, мозкової атаки, кейс-стаді тощо; 4) матеріал подається вчителем відповідно принципів навчання: принципу науковості, принципу наочності, принципу зв’язку із життям, принципу логічності та послідовності та ін.; 5) під час факультативу заняття триває 45 хвилин.
За освітніми цілями можна виділити такі види факультативів: з поглибленого вивчення навчальних предметів; з вивчення додаткових предметів; з вивчення додаткового предмету з придбанням спеціальності (машинопису, стенографії, програмування тощо); міжпредметні факультативи (наприклад, курс «Єдність матеріального світу» як між предметний факультатив з фізики та біології). Кожний із видів факультативів може ділитися в залежності від дидактичних цілей на теоретичні, практичні та комбіновані.
