49. Організація самостійної роботи при вивченні економічних дисциплін

Одним із самих доступних та перевірених практикою шляхів підвищення ефективності уроку, активізації учнів на уроці є відповідна організація самостійної навчальної роботи. Під самостійною роботою зазвичай розуміють будь-яку організовану вчителем активну діяльність учнів, яка спрямована на виконання поставленої дидактичної мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування і розвиток умінь та навичок, узагальнення та систематизації знань.

Організація самостійної роботи студентів з економічних дисциплін має здійснюватися з дотриманням низки вимог, зокрема таких:

1. Обґрунтування необхідності завдань у цілому й конкретного завдання зокрема, що вимагає виявлення та стимулювання позитивних мотивів діяльності студентів. 2. Відкритість та загальна оглядовість завдань. Усі студенти повинні знати зміст завдання, мати можливість порівняти виконані завдання в одній та в різних групах, проаналізувати правильність та корисність виконаної роботи, відповідність поставлених оцінок (адекватність оцінювання). 3. Надання детальних методичних рекомендацій щодо виконання роботи (у якій послідовності працювати, з чого починати, як перевірити свої знання). За окремими завданнями студенти мають отримати пам’ятки. 4. Надання можливості студентам виконувати творчі роботи, які відповідають умовно-професійному рівню засвоєння знань, не обмежуючи їх виконанням стандартних завдань. 5. Здійснення індивідуального підходу за виконання самостійної роботи. Індивідуальні завдання можуть виконувати за бажанням усі студенти або окремі з них (які творчо обдаровані, вимогливі, мають великий досвід практичної діяльності, навчання та роботи за кордоном тощо). Індивідуалізація самостійної роботи сприяє самореалізації студента, розкриваючи в нього такі грані особистості, які допомагають професійному розвитку. 6. Нормування завдань для самостійної роботи, яке базується на визначенні витрат часу та трудомісткості різних їхніх типів. Це забезпечує оптимальний порядок навчально-пізнавальної діяльності студентів — від простих до складних форм роботи. 7. Можливість ведення обліку та оцінювання виконаних завдань і їхньої якості, що потребує стандартизації вимог до вмінь майбутніх спеціалістів та розроблення комплексу професійноорієнтованих завдань. Для цього ми пропонуємо такі типи завдань, які передбачають отримання матеріалізованого результату (продукту). Під час їхнього виконання формуються також особистісні риси студента. 8. Підтримання постійного зворотного зв’язку зі студентами в процесі здійснення самостійної роботи, що є фактором ефективності навчального середовища.

50. Інтерактивні методи навчання

Одним із різновидів активних методів навчання є інтерактивні методи навчання. Сутність інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів/студентів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і той, хто навчається, і той, хто навчає є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

Що стосується інтерактивних методів навчання до них відносяться ті з активних методів навчання, під час застосування яких можливе співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці). Це методи з групи «змагальних методів» - оціни рішення», захист теми, «реклама», економічний КВК, економічний брейн-ринг; економічний «Щасливий випадок», «Поле чудес», «Слабкий ланцюг», «Хрестики-нолики» тощо. Учасники змагання обов’язково розподіляються на команди, прагнуть взаємодіяти в команді і направити свої зусилля, щоб їх команда виграла у суперника, орієнтуються в нових ситуаціях, розвивають свою фантазію, уяву, які так необхідні для формування творчої особистості. Також до інтерактивних методів навчання відносяться активні методи навчання з групи «колективна імітація майбутньої виробничої діяльності» - ділові ігри (різновид – рольові, імітаційні, управлінські тощо), метод мозкової атаки (мозкового штурму, мозкового бромстормінгу, мозкової тріади), метод Case Studies. Вже сама назва даної групи методів навчання вказує на колективну, групову взаємодію. Під час застосування даних методів навчання передбачається розподіл на мікрогрупи. Дані методи сприяють розвитку динамічності розумових процесів, спроможності абстрагуватися від об'єктивних умов і існуючих обмежень, формує уміння зосередитись на якійсь актуальній меті, дає можливість програти практично будь-яку конкретну ситуацію, а рольова гра навіть програти в «лицях», вчать аналітично, нестандартно мислити, вмінню переконувати, вести дискусію.