54. Капітуляція Франції та її політичні наслідки

Після радянсько-фінляндського перемир'я уряд Даладьє пішов у відставку. Новий французький уряд Рейно підписав 28 березня 1940 р. в Лондоні спільну декларацію про зобов'язання не укладати з Німеччиною сепаратного миру. Та Німеччина вже перейшла до нових воєнних акцій. 9 квітня її війська окупували Данію, потім Норвегію, де створили пронімецький уряд на чолі з фашистом Квіслінгом. 10 травня німецькі війська напали на Бельгію, Голландію і Люксембург, потім на Францію. В англійському парламенті депутати закликали Чемберлена: «В ім'я Бога, йдіть у відставку!» І Чемберлен, який ще 5 травня заявляв, що в 10 разів більше впевнений у перемозі, 10 травня мусив піти у відставку. Уряд очолив Уїнстон Черчілль. «Мюнхенська» політика остаточно провалилася. Через місяць поразка Англії та Франції на континенті стала очевидною. На північ від «лінії Мажіно» 50 погано озброєних французьких дивізій не могли протистояти вже 150 німецьким дивізіям. 10 червня уряд і парламент покинули Париж, що був оголошений відкритим містом. У той самий день Італія оголосила війну Англії й Франції. Французька армія розпадалася.

14 червня німці ввійшли в Париж, а 21 червня біля станції Ретонд у Комп'єнському лісі, у «вагоні перемир'я» 1918 р., за участю Гітлера відбулася церемонія капітуляції Франції. Французьку делегацію очолювали генерал Хюн-тцігер і колишній посол у Польщі Ноель. У німецьку делегацію входили Ріббентроп, Герінг, Гесс, Кейтель, Йодль та інші.  Гітлер у своїй заяві поклав відповідальність за війну на Францію. Після того, як він залишив вагон, генерали Кейтель і Иодль, відхиливши всі французькі умови, ультимативно виклали німецькі. 22 червня 1940 р. о 18.50 за німецьким часом генерали Кейтель і Хюнтцігер підписали Комп'єнську угоду про перемир'я. Франція капітулювала. 24 червня було підписано перемир'я з Італією. У Франції створено окуповану зону (60% території), в не-окупованій зоні у Віші тимчасово (до 1942 р.) перебував уряд А. Петена. Англія спочатку пропонувала створити «Франко-Британський союз» — двоєдину державу — й передати їй французький флот. Коли з цього нічого не вийшло, англійська ескадра під командуванням адмірала Соммервіл-ла розстріляла колишній союзницький флот в Мерс-ель Кебірі.

Багато кораблів було потоплено, загинуло 1200 французьких моряків. Воєнна капітуляція Франції мала серйозні міжнародні наслідки. 1. Співвідношення сил у Європі різко змінилося на користь Німеччини, яка в період тільки з квітня по червень 1940 р. захопила територію 6 країн (Данію, Норвегію, Бельгію, Голландію, Люксембург і Францію). Пізніше, в 1941 р., окупувала Грецію і Югославію, а загалом у Європі — територію в 530 тис. кв. км з населенням 107,7 млн чоловік. Крім того, раніше були окуповані Австрія, Чехословаччина, Польща — до червня 1941 р. 11 держав. Німеччина здобула всю промисловість (у тому числі воєнну) Західної та Центральної Європи, велику кількість зброї та військової техніки. 2. Створився міф про непереможність гітлерівської Німеччини, яка підкорила собі 11 європейських держав і ще 5 держав зробила союзниками. 3. Змінився характер війни. Поневолені європейські народи розгорнули антифашистську визвольну боротьбу (у Франції — рух «макі»). 4. Радянський Союз змушений був посилити заходи щодо зміцнення своєї обороноздатності.