- •1.Сутність, об’єкт та предмет міжнародної економіки.
- •2.Об’єкти, суб’єкти та форми міжнародних економічних відносин.
- •3 Сущность и структура международной экономической системы
- •5. Транснаціоналізація світового господарства
- •6. Інтернаціоналізація господарського життя
- •7. Відкритість національної економіки та її ознаки.
- •9. Сутність, види та показники міжнародної спеціалізації виробництва
- •10. Міжнародне виробниче кооперування та його форми
- •Основные тенденции международного разделения труда на современном этапе:
- •11Систематизація країн світу за регіональною, організаційною ознаками та рівнем економічного розвитку
- •12.Економічно розвинуті країни світу
- •13.Країни з перехідною економікою.
- •14.Країни, що розвиваються.
- •23. Поняття світового ринку та його структура
- •24. Сутність, значення міжнародної торгівлі
- •25. Поняття товару в міжнародній економіці. Поділ товарів на торгуємі і неторгуємі
- •27. Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі
- •28. Ціноутворення на світовому ринку товарів та послуг
- •29. Графічна модель рівноваги попиту та пропозиції на міжнародному ринку товарів та послуг
- •30. Сучасна структура світового ринку товарів і послуг
- •31 Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •32 Зовнішня торгівля України: географічна і товарна структура.
- •33 Типи зовнішньоторговельної політики
- •34. Тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Мито, його види та функції
- •1. По способу взимания:
- •4. По типам ставок:
- •5. По способу вычисления:
- •35. Характеристика кількісних інструментів регулювання зовнішньої торгівлі
- •III финансовые методы – используются для стимулирования.
- •36. Сутність, суб’єкти та функції світового фінансового ринку
- •37. Структура світового фінансового ринку. Світові фінансові центри
- •38. Сутність та причини міжнародного руху капіталу
- •Классификация мдк
- •2) По характеру использования капитала:
- •По целям инвестирования капитала выделяют:
- •39. Основні форми та показники руху капіталу.
- •40. Характерні риси сучасного етапу міжнародного руху капіталу.
- •41. Поняття міжнародного інвестування. Державне регулювання інвестиційних процесів
- •42 Сутність, фактори та форми прямого іноземного інвестування
- •43. Соціально-економічні наслідки прямого іноземного інвестування. Оцінка економічних ефектів прямого іноземного інвестування за моделлю Мак-Дугала
- •46 Сутність, принципи та суб’єкти міжнародного кредитування
- •47 Основные формы мк:
- •II. По формам предоставления:
- •III. По субъектам предоставления:
- •IV. По характеру обеспечения:
- •VПо срокам кредитования:
- •48 Факторинг та форфейтинг як головні форми кредитування експортної діяльності
- •49 Виникнення та розвиток системи міжнародних фінансово-кредитних інститутів
- •50 Цілі й організаційні принципи мвф. Механізми кредитування мвф
- •51 Группа Всемирного банка
- •56.Сутність і види міжнародної економічної трудової міграції
- •57Особливості формування та розвитку світового ринку праці
- •58 Характеристика центрів тяжіння робочої сили в світовій економіці
- •60 Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили. Оцінка економічних ефектів міграції робочої сили за моделлю Мак-Дугала
- •61 Державне регулювання імміграції/ еміграції
- •62 Роль і місце Міжнародної організації праці та Міжнародної організації з питань міграції у регулюванні світового ринку праці
- •63 Досвід регулювання міграційних процесів в межах Шенгенської зони ес
- •64 Україна у світових міграційних процесах.
- •65 Поняття валютної системи та її структура. Поняття валюти та її види
- •66 Поняття та склад золотовалютних резервів
- •67. Валютний курс і методи котирування валют
- •68 Особливості дисконтної та девізної валютної політики
- •69 Система золотого, золотодевізного та золотовалютного стандартів
- •70 Ямайська валютна система
- •71 Головні риси та напрямки реформування сучасної світової валютної системи.
- •72 Розвиток європейської валютної системи
- •73 Становлення валютної системи України
- •74. Поняття та суб’єкти міжнародних розрахунків
- •75. Форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика
- •76. Зміст та принципи складання платіжного абланса
- •77. Методі регулирования платіжного баланса
- •4 Етапи у становленні та розвитку економічної інтеграції
- •Передумови
- •Особливості інтеграції
- •Засади об'єднання
77. Методі регулирования платіжного баланса
Превышение актива ПБ над пассивом считается желательным, и эта сумма превышения называется излишком платёжного баланса, которая поступает в официальный резервный фонд иностранных валют. Превышение же пассива над активом в ПБ любой страны считается нежелательным, и эту сумму превышения называют дефицитом ПБ.
Основой дефицита ПБ является торговый дефицит (импорт больше экспорта товаров).
Причины, которые вызывают дефицит торгового баланса:
- рост курса национальной валюты, и сокращение экспорта, так как отечественные товары становятся дороже импортных;
- более высокие темпы роста экономики ведущих промышленно развитых стран, чем в данной стране. Их товары более конкурентоспособны, поэтому наш экспорт вытесняется с рынков других стран;
- другие страны свернули закупки товаров данной страны.
Последствия торгового и платёжного дефицита:
- застой совокупного спроса в данной стране;
- рост задолженности её перед другими государствами;
- сильные колебания сальдо баланса текущих операций вызывают неблагоприятные для страны последствия. Так, резкое увеличение положительного сальдо создаёт базу для быстрого роста денежной массы в обращении и тем самым стимулирует инфляцию, а резкое увеличение отрицательного сальдо вызывает «обвальное» падение обменного курса национальной валюты, что вносит хаос во внешнеэкономические операции страны.
В рамках официального финансирования для ликвидации дефицита ПБ предпринимаются следующие шаги:
- снятие денег из государственного валютного резерва;
- получение займа от зарубежных государств;
- получение займа от международных банков или МВФ.
В случае наличия излишков ПБ страны возможны следующие меры:
- излишек иностранной валюты добавляется к сумме, находящейся в государственном валютном резерве;
- предоставление суммы излишка в качестве займа другим государствам;
- выдача излишка в качестве займа международным банкам, и в первую очередь – МВФ.
Если же дефицит ПБ имеет место в течение продолжительного времени, то страна может использовать макроэкономические меры:
1 Ужесточение торговой политики, контроль над импортом (введение более высоких импортных пошлин, установление импортных квот, лицензирование импортных товаров, административные меры и т.д.), что ведет к сокращению импорта и выравниванию ПБ.
2 Сокращение бюджетного дефицита, что должно привести к снижению процентной ставки → снижению спроса на национальную валюту → к росту экспорта и к снижению импорта → к выравниванию внешнеторгового дефицита.
3 Воздействие на баланс капитала и финансовых операций путем повышения процентной ставки.
При повышении процентной ставки для инвестиций в данную страну условия становятся более привлекательными, так как появляется возможность получения сравнительно большей отдачи от инвестиций в данной стране. В связи с этим может произойти приток капитала в данную страну из-за рубежа.
Возникает законный вопрос: почему при высоких процентных ставках в странах СНГ не идут сюда сплошным потоком иностранные инвестиции? Дело в том, что иностранные инвестиции отпугивают неустойчивость валют этих стран, неустойчивый экономический рост, а то и спад производства, низкая покупательная способность большинства населения, политическая нестабильность и т.д.
4 Дефляция (снижение инфляции и цен товаров). Государство в этом случае с помощью увеличения налогов, платежей, приостановки роста заработной платы (иногда и путём задержки заработной платы) понижает совокупный спрос, что, в свою очередь, приводит к снижению цен на товары и услуги. В связи с общим падением цен снижаются цены и на импортные товары, что понижает объёмы их ввоза.
5 Девальвация – снижение курса национальной валюты по отношению к валютам других стран. В этом случае покупательная способность национальной валюты по отношению к другим валютам снижается, в результате чего повышаются цены на импортные товары. Товары данной страны (экспорт) в условиях девальвации на мировом рынке становятся дешевле, так как расходы на их производство в стране остаются практически неизменными. Это может привести к тому, что экспорт товаров и услуг из страны повысится. Следовательно, с помощью девальвации национальной валюты можно снизить объём импорта и увеличить объёмы экспорта. Этот способ особенно умело используют США в торговле с Японией.
Однако следует отметить, что чрезмерная девальвация может привести и к общему повышению цен в стране (что мы наблюдали неоднократно в последние годы в Украине). Это связано с тем, что сегодня государства во многом зависят от импорта товаров и услуг.
78 - Передумови , цілі та етапи міжнародної економічної інтеграції.
Економічна інтеграція – це процес економічної взаємодії країн, що приводить до зближення господарських механізмів, який приймає форму міждержавних угод і узгоджено регульований міждержавними органами.
За змістом інтеграція являє собою переплетення, взаємопроникнення і зрощування відтворювальних процесів країн регіону. З 1947 р. у світі було створено більш 60 інтеграційних угруповань, що визначалося цілим рядом передумов.
Передумови інтеграції:
близькість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються. За рідкісним винятком (НАФТА) міждержавна інтеграція розвивається або між промислово розвинутими, або між країнами, що розвиваються;
географічна близькість країн, що інтегруються, наявність у більшості випадків загального кордону й історично сформованих економічних зв'язків;
спільність економічних і інших проблем, що постають перед країнами в області розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва і т. д. Економічна інтеграція покликана вирішити набір конкретних проблем, що реально постають перед країнами, що інтегруються;
демонстраційний ефект. У країнах, що створ інтеграційні об'єднання, звичайно відбуваються позитивні зрушення (прискорення темпів економічного зростання, зниження інфляції, зростання зайнятості і т. д.), що робить певний психологічний вплив на інші країни. Демонстраційний ефект виявив себе, наприклад, у бажанні країн колишнього СРСР якнайшвидше стати членами ЄС, навіть не маючи для цього макроекономічних передумов;
«ефект доміно». Після того, як більшість країн того чи іншого регіону стали членами інтеграційного об'єднання, інші країни, що залишся за його межами, зазнають деяких труднощів, пов'язаних з переорієнтацією економічних зв'язків країн, що входять в угруповання, одна на одну. Це нерідко приводить навіть до скорочення торгівлі країн, що залишся за межами інтеграції. У результаті вони також змушені вступити в інтеграційне об'єднання. Наприклад, після вступу Мексики в НАФТА, багато латиноамериканських країн поспіш укласти з нею угоди про торгівлю.
Спираючись на зазначені передумови, країни утворюють інтеграційні об'єднання, що, незважаючи на їх численність у сучасній світовій економіці і на різні рівні розвитку, переслідують приблизно однакові цілі. Основними цілями інтеграції можуть бути наступні.
1. Використання переваг економіки масштабів, що забезпечує розширення розмірів ринку, скорочення трансакційних витрат, часток прямих іноземних інвестицій. Цілі збільшення національних масштабів особливо чітко виражені в інтеграційних угруповань Центральної Америки й Африки.
2. Створення сприятливого зовнішньополітичного середовища. Така мета особливо характерна для країн ПСА і Близького Сходу. Тут важливе зміцнення взаєморозуміння і співробітництва в політичній, військовій, соціальній та інших неекономічних областях.
3. Рішення завдань торговельної політики. Регіональна інтеграція розглядається як спосіб зміцнити переговорні позиції країн, що беруть участь, у рамках багатосторонніх переговорів у СОТ. Крім того, регіональні об'єднання дозволяють створювати більш стабільну основу для взаємної торгівлі, про що вже говорилося раніше.
4. Сприяння структурній перебудові економіки. Залучення країн, що створюють ринкову економіку або здійснюють глибокі економічні реформи, до регіональних торговельних угод країн з більш високим рівнем ринкового розвитку розглядається як найважливіший канал передачі ринкового досвіду. Більш розвинуті країни, залучаючи своїх сусідів до процесів інтеграції, також зацікавлені в прискоренні їхніх ринкових реформ і в створенні там повноцінних містких ринків.
5. Підтримка молодих галузей національної промисловості, тому що для них виникає більш широкий регіональний ринок. Ця мета була провідною для інтеграційних об'єднань країн Латинської Америки й Африки до півдня від Сахари.
