- •1.Сутність, об’єкт та предмет міжнародної економіки.
- •2.Об’єкти, суб’єкти та форми міжнародних економічних відносин.
- •3 Сущность и структура международной экономической системы
- •5. Транснаціоналізація світового господарства
- •6. Інтернаціоналізація господарського життя
- •7. Відкритість національної економіки та її ознаки.
- •9. Сутність, види та показники міжнародної спеціалізації виробництва
- •10. Міжнародне виробниче кооперування та його форми
- •Основные тенденции международного разделения труда на современном этапе:
- •11Систематизація країн світу за регіональною, організаційною ознаками та рівнем економічного розвитку
- •12.Економічно розвинуті країни світу
- •13.Країни з перехідною економікою.
- •14.Країни, що розвиваються.
- •23. Поняття світового ринку та його структура
- •24. Сутність, значення міжнародної торгівлі
- •25. Поняття товару в міжнародній економіці. Поділ товарів на торгуємі і неторгуємі
- •27. Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі
- •28. Ціноутворення на світовому ринку товарів та послуг
- •29. Графічна модель рівноваги попиту та пропозиції на міжнародному ринку товарів та послуг
- •30. Сучасна структура світового ринку товарів і послуг
- •31 Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •32 Зовнішня торгівля України: географічна і товарна структура.
- •33 Типи зовнішньоторговельної політики
- •34. Тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Мито, його види та функції
- •1. По способу взимания:
- •4. По типам ставок:
- •5. По способу вычисления:
- •35. Характеристика кількісних інструментів регулювання зовнішньої торгівлі
- •III финансовые методы – используются для стимулирования.
- •36. Сутність, суб’єкти та функції світового фінансового ринку
- •37. Структура світового фінансового ринку. Світові фінансові центри
- •38. Сутність та причини міжнародного руху капіталу
- •Классификация мдк
- •2) По характеру использования капитала:
- •По целям инвестирования капитала выделяют:
- •39. Основні форми та показники руху капіталу.
- •40. Характерні риси сучасного етапу міжнародного руху капіталу.
- •41. Поняття міжнародного інвестування. Державне регулювання інвестиційних процесів
- •42 Сутність, фактори та форми прямого іноземного інвестування
- •43. Соціально-економічні наслідки прямого іноземного інвестування. Оцінка економічних ефектів прямого іноземного інвестування за моделлю Мак-Дугала
- •46 Сутність, принципи та суб’єкти міжнародного кредитування
- •47 Основные формы мк:
- •II. По формам предоставления:
- •III. По субъектам предоставления:
- •IV. По характеру обеспечения:
- •VПо срокам кредитования:
- •48 Факторинг та форфейтинг як головні форми кредитування експортної діяльності
- •49 Виникнення та розвиток системи міжнародних фінансово-кредитних інститутів
- •50 Цілі й організаційні принципи мвф. Механізми кредитування мвф
- •51 Группа Всемирного банка
- •56.Сутність і види міжнародної економічної трудової міграції
- •57Особливості формування та розвитку світового ринку праці
- •58 Характеристика центрів тяжіння робочої сили в світовій економіці
- •60 Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили. Оцінка економічних ефектів міграції робочої сили за моделлю Мак-Дугала
- •61 Державне регулювання імміграції/ еміграції
- •62 Роль і місце Міжнародної організації праці та Міжнародної організації з питань міграції у регулюванні світового ринку праці
- •63 Досвід регулювання міграційних процесів в межах Шенгенської зони ес
- •64 Україна у світових міграційних процесах.
- •65 Поняття валютної системи та її структура. Поняття валюти та її види
- •66 Поняття та склад золотовалютних резервів
- •67. Валютний курс і методи котирування валют
- •68 Особливості дисконтної та девізної валютної політики
- •69 Система золотого, золотодевізного та золотовалютного стандартів
- •70 Ямайська валютна система
- •71 Головні риси та напрямки реформування сучасної світової валютної системи.
- •72 Розвиток європейської валютної системи
- •73 Становлення валютної системи України
- •74. Поняття та суб’єкти міжнародних розрахунків
- •75. Форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика
- •76. Зміст та принципи складання платіжного абланса
- •77. Методі регулирования платіжного баланса
- •4 Етапи у становленні та розвитку економічної інтеграції
- •Передумови
- •Особливості інтеграції
- •Засади об'єднання
11Систематизація країн світу за регіональною, організаційною ознаками та рівнем економічного розвитку
Структуру міжнародної економіки можна подати через систематизацію сукупності національних економік країн світу за багатьма критеріями, головні з яких - регіональний, організаційний, соціально-економічний.
1. За регіональним критерієм, тобто розташуванням країн на певній території та (або) належністю до регіональних інтеграційних угрупувань, національні економіки поділяються так:
- За регіонально-континентальним критерієм країни групуються за географічним розташуванням: наприклад, країни Східної, Західної, Південної та Північної Європи; Північної та Латинської Америки, Південної, Південно-Східної, Східної та Центральної Азії; Близького та Середнього Сходу тощо.
- За регіонально-економічним критерієм виділення груп країн у межах регіону відбувається відповідно до спільних економічних інтересів, приблизно однакового рівня розвитку. Наприклад, країни Західної Європи - члени ЄС (Бельгія, Великобританія, Данія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Франція, ФРН) та країни Південної Європи - члени ЄС (Греція, Іспанія, Італія, Португалія); нові індустріальні країни Латинської Америки (Аргентина, Бразилія, Мексика) та Азії (Південна Корея, Сінгапур, Таїланд, Тайвань).
- За регіонально-інтеграційним критерієм, коли спостерігається спільність економічних інтересів, компліментарність національних господарських механізмів, достатній рівень індустріального розвитку, територіально-географічна близькість, країни формують інтеграційні угрупування. Так, найбільш сталими та впливовими є такі: а) європейське - ЄС; б) євразійське - СНД; в) північноамериканське - НАФТА; г) південно-східно-азійське - АСЕАН.
2. За організаційним критерієм систематизація країн світу відображає особливості сполучення форм міжнародних економічних відносин та їх регулювання.
- За ступенем інтеграції у світову господарську систему виділяють національні економіки закритого та відкритого типу.
Показники відкритості економіки або показники ступеня залучення країни до міжнародних відносин такі:
- За структурою господарства розрізняють аграрно-індустріальні та індустріально-аграрні економіки.
- За домінуванням певних технологічних укладів виділяють доіндустріальні, індустріальні та постіндустріальні економіки.
- За стадією розвитку ринкових відносин розрізняють моделі економіки "традиційного" типу; економіки капіталізму (вільного, монополістичного, державно-монополістичного); економіки сучасного капіталізму (ринкова економіка, що регулюється, або змішана економіка); економіки, що централізовано управляються.
- За моделлю координації господарських процесів серед розвинутих країн виділяють ті, що використовують ліберально-капіталістичну модель (США, Великобританія), та ті, що спираються на державно-корпоративну модель (Німеччина, Японія, Південна Корея).
- За участю в міжнародних організаціях, конвенціях, нарадах виділяють відповідні країни-учасниці. Найбільш впливовими серед зазначених організацій є:
1) Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) - створена у 1960 р., об'єднує приблизно 30 країн з високим доходом й рівнем розвитку, за мету має швидкий економічний розвиток учасників, підтримку фінансової стабільності, вільної торгівлі та забезпечення сприятливих умов розвитку країн "третього світу";
2) Світова організація торгівлі (СОТ) - за основну мету ставить розвиток лібералізації торгівлі. З початку функціонування ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі, 1947 р.) досягнуто зниження міжнародних тарифів з 40 до 4%. СОТ (1995 р.) є найбільш організаційно оформленою структурою регулювання міжнародної торгівлі;
3) Бреттон-Вудські інститути (1944 р.) - Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) забезпечують регулювання сучасної світової валютної системи.
3. Рівень розвитку національної економіки може визначатися за одним або кількома критеріями, наприклад:
- За показником "ВВП на душу населення": країни з високими (від $ 12196 на рік), середніми ($ 996-12195 на рік) та низькими (менш ніж $ 995 на рік) доходами (рис. 2.1.)
- За індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП), що розраховується за методикою ООН: високорозвинуті (ІРЛП>0,8), середньо- та низькорозвинуті країни (ІРЛП<0,5).
При підрахунку ІРЛП враховуються такі показники (табл. 2.1):
- середня тривалість життя населення;
- рівень грамотності дорослого населення країни (2/3 індексу) і сукупна частка учнів та студентів (1/3 індексу);
- рівень життя, оцінений через ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС), у доларах США (рис. 2.2).
Крім простих групувань (класифікацій, типології) країн у міжнародній практиці користуються складними - за певною кількістю критеріїв та ознак. Наприклад, виділяють "центр", "напівпериферію" і "периферію" міжнародної економіки.
Глобальні міждержавні організації (ООН, МВФ, Світовий банк) тривалий час поділяли країни світу на дві-три групи. Насамперед, це промислово розвинуті країни і країни, що розвиваються. Соціалістичні країни, що існували до початку 1990-х рр., або поділяли між цими групами (країни Центральної та Східної Європи і колишній СРСР - до промислово розвинутих, азіатські соціалістичні країни і Кубу - до країн, що розвиваються), або ж виділяли в окрему третю групу країн із централізованою (чи регульованою) економікою. З останнього десятиріччя ХХ ст. за рівнем розвиткунаціональної економіки універсальним стає поділ країн на розвинуті країни або економічно (промислово) розвинуті країни, країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються (див рис. 1.5).
