- •1. Феномен людини.
- •2. Проблема сутності людини та її існування
- •3. Людина та її біологічні і соціальні ознаки
- •4. Розвиток уявлень про виникнення людини
- •5. Індивідуальне становлення людини
- •6. Роль спадковості й середовища у формуванні людини
- •7. Ціннісні виміри людського життя. Смерть і безсмертя
- •Смерть і без смер тя
- •8. Особа. Особистість
- •9. Індивідуальність як феномен людини
- •10. Проблема особистості в цивілізаційному вимірі
- •11. Свідомість: походження та соціальна сутність
- •12. Буденна і теоретична свідомість
- •14. Творчий характер свідомості. Самосвідомість
- •15. Суспільний характер свідомості
- •16. Поняття світогляду, його складові та значення в житті людини
- •17. Особливості міфології як світогляду
- •18. Поняття пізнання. Пізнання як форма духовного освоєння дійсності
- •19. Рів ні пізнання
- •20. Розуміння істини. Істина та її критерії
- •21. Почуття, інтелект, воля. Ідеали в житті людини
- •Почуттями називають індивідуально-суспільно створену форму безпосереднього переживання людиною дійсності.
- •Ідеал — це зразок (норма, прояв ідеального), згідно з яким людина (людність) визначає свою поведінку та способи життя за конкретних обставин.
- •Етика — наука про систему норм і принципів, якою обґрунтовується ідеальна ієрархія соціальних цінностей (громадська відповідальність, патріотизм, співучасть тощо).
- •22. Сутність людської діяльності. Відмінність людської діяльності від поведінки тварин і дій машин
- •23. Потреби – рушійні сили людської діяльності. Класифікація потреб
- •24. Види діяльності
- •25. Мета та засоби її досягнення. Наміри і наслідки
- •26. Філософія як теоретична форма світогляду
- •28. Ти пологія світогляду
- •29. Життєва позиція та спосіб життя людини
- •30. Історія уявлень про духовний світ людини
- •31. Духовний світ особи і його структура
- •32. Віра і переконання
- •3. Сенс життя людини
- •34. Поняття і природа цінностей
- •35. Ціннісні виміри людського життя. Соціальні цінності
24. Види діяльності
Ігрова діяльність спрямована на сам процес гри і в доступній формі відтворює навчання і працю
На відміну від навчання і праці, дитина захоплюється здебільшого процесом, який викликає в неї задоволення. Тільки-но інтерес до гри зникає, дитина припиняє її. Гра-це школа думки, почуттів, і волі. В іграх не лише виявляються, а й формуються всі психічні процеси та властивості дітей, спостережливість, уважність, вдумливість, наполегливість, сміливість, рішучість, уміння, здібності тощо, а також такі моральні риси, як колективізм, дружба, товариськість, чесність. В ігровій діяльності відбувається також і фізичний розвиток дітей, розвиваються фізична сила, спритність, швидкість і точність рухів.
У шкільному віці гра має складніший і цілеспрямованіший характер. У школярів переважають дидактичні ігри, однак провідним видом діяльності стає навчальна.
Навчальна діяльність - активна, свідома діяльність, спрямована на засвоєння знань, вироблення умінь та навичок
Навчання не обмежується шкільним віком. Людина навчається все життя. До цього її спонукають розвиток науки, техніки, суспільного життя.
Зміст навчальної діяльності визначається навчальними програмами, розробленими для кожного року навчання з урахуванням вікових особливостей психіки дитини та її фізичних можливостей. В ході навчання школяр не лише здобуває знання і вміння, в нього розвивається активне, самостійне, творче мислення, розширюється світогляд, удосконалюється пам'ять і увага. Виховний характер навчання проявляється в тому, що в процесі навчання формується особистість, закладаються такі цінні риси, як цілеспрямованість, наполегливість, почуття колективізму, взаємодопомоги.
Особливе місце в системі людської діяльності належить праці, яка є провідним видом діяльності дорослих людей.
Праця - це свідома діяльність людини, спрямована на створення матеріальних та духовних благ
Праця є необхідною умовою існування і розвитку людини. Необхідною передумовою будь-якої праці є наявність мети: створення певного продукту.
Характерною особливістю праці є те, що людина передбачає її результати, уявляє собі матеріал, який буде при цьому використовувати, окреслює способи та послідовність своїх дій. Праця потребує відповідної підготовки з боку її виконавця, причому знання, навички та вміння її здійснення набуваються впродовж навчання людини. Праця потребує напруження фізичних і розумових сил, подолання труднощів, самовладання та інших вольових якостей особистості.
У процесі суспільно-історичного розвитку людського життя виникла величезна кількість видів праці.
Людську працю поділяють на фізичну та розумову. До фізичної належать різні види виробничої та технічної діяльності. Результатом такої праці є матеріальні продукти, необхідні для задоволення потреб людини. Результат розумової праці - це образи, думки, ідеї, проекти, знання, втілені в матеріальні форми існування (літературні та музичні твори, малюнки тощо).
Будь-яка діяльність зумовлена потребами суспільства. Людська психіка, її свідомий рівень розвивається й виявляється в діяльності. Через діяльність людина є частиною історично сформованої культури, цивілізаційного процесу. Соціальне середовище, його потреби, інтереси в ньому обумовлюють соціальну спрямованість діяльності.
