- •1.1. Структура програми курсу «історія росії»
- •1.2. Програма
- •Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16 ст. – друга пол. 17 ст.)
- •Змістовий модуль 2. Становлення та розвиток російської імперії наприкінці 17 ст. – 18 ст.
- •Тема 11. Зовнішня політика Росії в сер. – II пол. 18 ст. Міжнародне становище Росії, перспективні цілі її зовнішньої політики. Російська держава у роки Семирічної війні.
- •Структура залікового кредиту курсу
- •Тема 3: Росія в і половині - середині 17 ст.
- •Джерела та література до змістового модуля 1: Джерела:
- •Література:
- •1.4. Тематичний план семінарських занять змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16 ст. – і пол. 17 ст.) – 6 год.
- •Тема 1: Російська централізована держава наприкінці 15 ст. – і треті 16 ст.
- •Тема 2: Росія в середині – іі половині 16 ст. Іван іv.
- •Змістовий модуль 2. Російська імперія наприкінці 17 ст. – 18 ст. – 6 год.
- •Тема 4: Росія наприкінці 17 ст. – першої чверті 18 ст.
- •Реформи Петра I, перетворення Росії на абсолютну монархію.
- •Соціально-економічна політика уряду в і чверті 18 ст., соціальний рух.
- •Тема 5: Росія в середині – другій половині 18 ст.
- •Тема 6: Основні напрямки та підсумки зовнішньої політики Росії в середині –другій половині 18 ст.
- •Джерела та література до змістового модуля 2: Джерела:
- •Література.
- •1.5. Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16-пер. Пол. 17 ст.)
- •Змістовий модуль 2. Становлення та розвиток Російської імперії наприкінці 17 – 18 ст.
- •Зміни міжнародного становища Росії та основні напрямки зовнішньої політики у петровський період.
- •1.6. Завдання до самостійної роботи за курсом Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16 – перша пол. 17 ст.)
- •Змістовий модуль 2. Становлення та розвиток Російської імперії наприкінці 17ст. – 18 ст.
- •1.7. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •1.8. Індз: історичне есе ”Роль особи в історії Росії (16-18 ст.Ст.)”
- •Частина іі. Навчальний матеріал з курсу „історія росії”
- •2.1. Загальна характеристика історичного розвитку росії.
- •Підсумки.
- •2.2. Навчальний матеріал з курсу „історія росії”
- •Для студентів 3 курсу історичного факультету ( 16-18 ст.Ст.)
- •Російська централізована держава.
- •Органи влади та управління у іі половині XVI ст.
- •Етапи розвитку приказової системи
- •Органи влади та управління у іі половині XVI ст.
- •Б оярська дума митрополіт
- •Рада до 1561 р.) (з 1589 р.)
- •Основні напрямки зовнішньої політики Івана Грізного.
- •Етнотериторіальне розширення Росії у іі половині 16 ст.
- •Місництво.
- •Чини-звання в Російській централізованій державі
- •Служба по „отечеству”. Ієрархія.
- •Основні етапи оформлення кріпосного права в Росії
- •Смута. Династична, політична, соціально-економічна криза кінця 16 – початку 17 ст.Ст.
- •Характеристика основних етапів Смути
- •Генеалогічне походження династії Романових
- •Родинний зв'язок Рюриковичів та Романових
- •Традиційна трактова походження роду Романових
- •Обрання на царство Михайла Романова.
- •Романови на російському престолі 17 ст. – поч. 20 ст. Михайло федорович
- •Росія в середині – другій половині 17 століття.
- •Приказна система Росії у XVII ст.
- •Церковний розкол у Росії
- •Російська імперія 18 ст. Передумови реформ Петра і
- •«Табель про ранги»: класи і чини, що дають право на дворянство
- •Форма почесного звертання (відповідно до «Табелі про ранги»)
- •Воєнні реформи Петра і
- •Економічні реформи Петра і
- •Державно-адміністративні реформи Петра і
- •Оцінка петровських перетворень в історіографії
- •Передумови палацових переворотів
- •Російська монархія „епохи палацових переворотів”(1725-62 рр.)
- •Ремеслена
- •Павло і (1797-1801 рр.)
- •Основні напрямки зовнішньої політики та територіальне розширення Росії наприкінці 17 - 18 ст.Ст.
- •Династичні шлюби романових
Підсумки.
Російська держава за формою правління до 1917 р. була монархією, еволюція якої пройшла такі основні етапи: ранньофеодальний; станово-представницький; абсолютний. Виключення: у період феодальної роздробленості (12-15 ст.) регіонально існувала республіканська форма правління (боярські республіки північного заходу – Новгородська, Псковська).
Офіційними титулами російських монархів були: до середини 16 ст. – великий князь (київський – 9–12 ст., володимирський – 13–14 ст., московський – кінець 14-сер. 16 ст.); цар (1547 – 1721 рр.); імператор (1721– 1917 рр.). Правлячі династії: Рюриковичі (9–кінець 16 ст.); царі різних династій (початок XVI ст.); Романови (1613 р.– лютий 1917 р.)
За формою державного устрою Росія з часу виникнення державності і до Жовтневої революції 1917 р. була унітарною, але багатонаціональною державою. З 1721 р.– імперія, однак, її внутрішній державний устрій відрізнявся від класичних імперій, національні окраїни знаходилися на положенні напівколоній. За політичним режимом Росія традиційно була антидемократичною державою. У монархічний період – самодержавною з елементами деспотії, у радянський – де-юре – демократичною, де-факто – авторитарною.
2.2. Навчальний матеріал з курсу „історія росії”
Для студентів 3 курсу історичного факультету ( 16-18 ст.Ст.)
Російська централізована держава.
Органи влади та управління у іі половині XVI ст.
Початок правління Івана ІV (1533-1538 рр.) |
Регентство матери Івана ІV, княгині Олени Глинської Боротьба за владу з братами Василя ІІІ – Юрієм Дмитровським та Андрієм Старицьким (обидва страчені). |
Реформи: Грошева: введення єдиної загальнодержавної системи рахунків; поява копійки. Уніфікація мер ваги та довжини. Укріплення Москви (побудова стін Китай-міста) |
Боярське правління ( 1538-1547 рр.) |
Боротьба за владу боярських угруповань Шуйських (старомосковська знать) та Бельских (нова знать, служиві князі південного заходу) |
Самостійне правління: цар та великий князь усій Русі (1547-1583 рр.) |
Вінчання Івана ІV на царювання 16.01.1547 р. відповідно до візантійського зразку в Успенському соборі Московського Кремля. |
Основні напрямки внутрішньої політики Івана Грізного
|
Реформи Обраної Ради (1548\49 – 1560 рр.) |
Державного управління |
Формування органів державного управління у формі приказів: чолобитного, розрядного, земського, розбійного тощо |
Правова |
Нова збірка загальнодержавних законів – Судебник 1550 р. |
Церковна |
Скликання церковних соборів, головний з яких – Стоглавий 1551 р. Посилення дисципліни серед духівництва, уніфікація обрядів Руської православної церкви, канонізація руських святих. Спори про церковну землевласність. |
Воєнна |
Створювання стрілецького війська (1550 р.). Прийняття „Уложення про службу” (1556 р.). Формування „Обраної (московської) тисячі.” |
Податкова |
Введення єдиної системи поземельних податків – „велика московська соха.” |
Місцевого управління |
Обмеження функцій „кормленщиків”, намісників та волостелей на місцях. Передача їхніх обов’язків управління та суду обраним губним та земським старостам. Губа – одиниця територіально-адміністративного розподілу. |
Причини падіння Обраної Ради |
Обвинувачення Ради у смерті дружини Івана Грізного – Анастасії. Незгоди царя та членів Обраної Ради з питань подальшого розвитку держави. (Листування Андрія Курбського з Іваном Грізним – політична полеміка) |
|
Опричнина (1565 – 1572 рр.) |
Опричнина (на чолі з Іваном Грізним); Земщина (на чолі з Боярською думою) |
Введена царським указом від 3.02.1565 р. (від слова опріч – крім чогось). Спеціально виділений царський земельний наділ (міста у центрі – Суздаль, Можайськ, Вязьма, багаті землі Півночі, деякі уїзди на південних кордонах), штат управління та особливе військо (спочатку 1 тисяча, до 1572 р. – 6 тисяч чол.). Особливий спосіб правління, терор по усій державі, посилення централізації, особистої влади царя. |
Наслідки опричнини |
Політичні: укріплення режиму особистої влади; ліквідування пережитків удільного часу. Соціально-економічні: господарське майоріння держави; посилення державного закріпачення селян. |
Оцінка опричнини істориками |
Кармазин М.М.: прояви психічних розладів Івана Грізного. Соловйов С.М.: боротьба проти старих родових традицій та ствердження нових, державних порядків. Платонов С.Ф.: антибоярський напрямок. Політичне та економічне протистояння бояр та дворян. Ключевський В.Й.: надцентралізація державної влади. Зимін О.О., Кобрін В.Б.: антиудільний, антиселянський напрямок. Хорошкевич А.Л: засіб придушення непокори в державі внаслідок невдач у Лівонській війні. Панченко А.М., Юрганов А.Л.: репетиція „страшного суду” на землі. Скринніков Р.Г.: спроба ліквідувати економічну могутність боярсько-князівської знати. Протистояння бояр та дворян. |