- •1.1. Структура програми курсу «історія росії»
- •1.2. Програма
- •Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16 ст. – друга пол. 17 ст.)
- •Змістовий модуль 2. Становлення та розвиток російської імперії наприкінці 17 ст. – 18 ст.
- •Тема 11. Зовнішня політика Росії в сер. – II пол. 18 ст. Міжнародне становище Росії, перспективні цілі її зовнішньої політики. Російська держава у роки Семирічної війні.
- •Структура залікового кредиту курсу
- •Тема 3: Росія в і половині - середині 17 ст.
- •Джерела та література до змістового модуля 1: Джерела:
- •Література:
- •1.4. Тематичний план семінарських занять змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16 ст. – і пол. 17 ст.) – 6 год.
- •Тема 1: Російська централізована держава наприкінці 15 ст. – і треті 16 ст.
- •Тема 2: Росія в середині – іі половині 16 ст. Іван іv.
- •Змістовий модуль 2. Російська імперія наприкінці 17 ст. – 18 ст. – 6 год.
- •Тема 4: Росія наприкінці 17 ст. – першої чверті 18 ст.
- •Реформи Петра I, перетворення Росії на абсолютну монархію.
- •Соціально-економічна політика уряду в і чверті 18 ст., соціальний рух.
- •Тема 5: Росія в середині – другій половині 18 ст.
- •Тема 6: Основні напрямки та підсумки зовнішньої політики Росії в середині –другій половині 18 ст.
- •Джерела та література до змістового модуля 2: Джерела:
- •Література.
- •1.5. Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16-пер. Пол. 17 ст.)
- •Змістовий модуль 2. Становлення та розвиток Російської імперії наприкінці 17 – 18 ст.
- •Зміни міжнародного становища Росії та основні напрямки зовнішньої політики у петровський період.
- •1.6. Завдання до самостійної роботи за курсом Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16 – перша пол. 17 ст.)
- •Змістовий модуль 2. Становлення та розвиток Російської імперії наприкінці 17ст. – 18 ст.
- •1.7. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •1.8. Індз: історичне есе ”Роль особи в історії Росії (16-18 ст.Ст.)”
- •Частина іі. Навчальний матеріал з курсу „історія росії”
- •2.1. Загальна характеристика історичного розвитку росії.
- •Підсумки.
- •2.2. Навчальний матеріал з курсу „історія росії”
- •Для студентів 3 курсу історичного факультету ( 16-18 ст.Ст.)
- •Російська централізована держава.
- •Органи влади та управління у іі половині XVI ст.
- •Етапи розвитку приказової системи
- •Органи влади та управління у іі половині XVI ст.
- •Б оярська дума митрополіт
- •Рада до 1561 р.) (з 1589 р.)
- •Основні напрямки зовнішньої політики Івана Грізного.
- •Етнотериторіальне розширення Росії у іі половині 16 ст.
- •Місництво.
- •Чини-звання в Російській централізованій державі
- •Служба по „отечеству”. Ієрархія.
- •Основні етапи оформлення кріпосного права в Росії
- •Смута. Династична, політична, соціально-економічна криза кінця 16 – початку 17 ст.Ст.
- •Характеристика основних етапів Смути
- •Генеалогічне походження династії Романових
- •Родинний зв'язок Рюриковичів та Романових
- •Традиційна трактова походження роду Романових
- •Обрання на царство Михайла Романова.
- •Романови на російському престолі 17 ст. – поч. 20 ст. Михайло федорович
- •Росія в середині – другій половині 17 століття.
- •Приказна система Росії у XVII ст.
- •Церковний розкол у Росії
- •Російська імперія 18 ст. Передумови реформ Петра і
- •«Табель про ранги»: класи і чини, що дають право на дворянство
- •Форма почесного звертання (відповідно до «Табелі про ранги»)
- •Воєнні реформи Петра і
- •Економічні реформи Петра і
- •Державно-адміністративні реформи Петра і
- •Оцінка петровських перетворень в історіографії
- •Передумови палацових переворотів
- •Російська монархія „епохи палацових переворотів”(1725-62 рр.)
- •Ремеслена
- •Павло і (1797-1801 рр.)
- •Основні напрямки зовнішньої політики та територіальне розширення Росії наприкінці 17 - 18 ст.Ст.
- •Династичні шлюби романових
1.8. Індз: історичне есе ”Роль особи в історії Росії (16-18 ст.Ст.)”
Василь ІІІ
Глинський М. (рід Глинських)
Іван IV
Іван Пересвєтов
Андрій Курбський
Діячі Обраної ради
Рід Мстиславських
Строганови
Єрмак
Борис Годунов
Феофан Грек, Андрій Рубльов
Іван Федоров
Григорій Отреп’єв
Марина Мнишек
Лжедмитро II
Василь Шуйський (рід Шуйських)
Скопін-Шуйський М.В.
Іван Болотніков
Мінін і Пожарський
Прокопій Ляпунов
Іван Сусанін
Михайло Романов
Федір Романов (Філарет)
В.Поярков, С.Дежньов, Є.Хабаров
Олексій Михайлович
Богдан та Юрій Хмельницькі
Степан Разін
Патріарх Никон
Протопоп Аввакум
Йосип Волоцький, Нил Сорський
М.В. Ломоносов
Царівна Софія Олексіївна
Сімеон Полоцький
Хованський А.І. („хованщина”)
Ордин-Нащокін О.Л., Ю.Крижаніч
Петро I
Олексій Петрович
Іван Мазепа
Кіндратій Булавін
О.Д. Меншиков
„Птенцы гнезда Петрова”
Лефорт Франц Якович
Голіцин В.В. (рід Голіциних)
ШереметєвБ.П.(рід Шереметєвих)
Марта Скавронська/Катерина І
Петро ІІ
„Верховники”
Ганна Іоаннівна
Е.І. Бірон
Остерман А.І.
Мініх Б.Х.
Волинський А.П.
Єлизавета Петрівна
Брауншвейзька династія
Мекленбурзька династія
Катерина Велика
Голштейн-Готторпська династія
Потьомкін Г.О.
Брати Розумовські
Брати Орлови
Воронцови (рід Воронцових)
П.О. Румянцев
О.В. Суворов
Ф.Ф. Ушаков
Г.А. Спирідов
Де Рібас
Де Рішел’є
Н.І.Новіков
Байєр, Шлецер
Катерина Дашкова
Микита Панін
Омелян Пугачов
Павло I
В. Берінг, С.П. Крашениніков
В.Н. Татіщев, М.М. Щербатов
І.П. Ползунов, І.П. Кулібін
Радищев О.М.
Державін Г.М.
БаженовВ.І., Казаков М.Ф.
Боровіковський В.Л., Левіцький Б.Г.
Волков Ф.В.
Фальконе, Мартос І.П., Шубін Ф.І.
Частина іі. Навчальний матеріал з курсу „історія росії”
(16 – 18 ст.ст. )
2.1. Загальна характеристика історичного розвитку росії.
Історія Російської держави нараховує більш одинадцяти сторіч, протягом яких продовжувалася її безупинна еволюція. Тисячоріччя Росії офіційно й урочисто відзначалося в 1862 р., про що свідчить не тільки історична література, але і встановлений у Новгороді Великому пам'ятник. Дату обрано не випадково: початок російської державності традиційно пов'язувався з варягом Рюриком. Походження останнього точно не з'ясовано, але саме з ним пов'язували свій родовід правителі Росії до кінця 16 ст. Проте, незалежно від минулих і теперішніх суперечок і трактувань, держава розвивалась й пройшла різні стадії генезису.
Київська Русь, до складу якої входила значна частина державної території майбутньої Росії, була ранньофеодальною державою. З 30-х років 12 ст. вона стала розпадатися на князівства – самостійні економічні й політичні утворення. Соціальну базу склали бояри, удільні князі, дружина. Період феодальної роздробленості хронологічно охоплює 12-15 століття.
За московських князів Івана ІІІ (1462-1505 рр.) і Василя ІІІ (1505-1530 рр.), формується основна територія Російської централізованої держави, входить у вживання назва “Росія”, титул “государ”, нова державна символіка, зникають поняття „великий” та „удільний” князь. Політичний устрій Російської держави кінця 15 століття характеризувався становленням загальнодержавної системи управління, посиленням централізації (збиранням землі й влади, концентрацією їх обох у великокнязівських руках). До середини 16 ст. сформувалася нова система управління. Росія стала станово-представницькою монархією, еволюція якої приводить до поступового переходу до абсолютизму й перетворення Росії на імперію. Росія на початку 18 століття вступила до періоду абсолютної монархії, однією з характерних рис якої було оформлення бюрократичного державного апарату, який змінив служивий прошарок. З точки зору еволюції цього процесу можна виділити три основних етапи.
Перший етап - служивої бюрократії - був довгостроковим та тривав із середини 16 століття до початку 18 століття. Боярська дума, як і прикази, була установою не бюрократичного типу, але в її складі, як і в системі приказів, формувались майбутні бюрократичні кадри (думні чини, намісники, судді приказів тощо). Для вищих чинів служба надавала право на участь у державному управлінні, представників середньої ланки вона забезпечувала маєтком та грошовим пожалуванням.
Другий етап - дворянської бюрократії - охоплював час із початку 18 століття до 60-х років 18 століття. Період збігається з часом перетворення Російської централізованої держави у абсолютну монархію, велике значення в цьому процесі мали реформи Петра Великого, зокрема, прийняття «Табелі про ранги» (1721 р.), Генерального регламенту (1720 р.) тощо. Удвічі зростає кількість осіб, що зайняті у різноманітних галузях державного управління, ускладнюється ієрархія, але – службова ієрархія; здійснюється перехід до грошової оплати. Але чиновницька служба зберігає колишній становий характер у зв’язку з пануванням принципу обов’язковості служби дворян, при цьому нижня ланка адміністрації, зберегла привілеї відносно до податних прошарків, але була виведена за рамки класу дворян, що оформлюється становим законодавством.
Третій етап - чиновницької бюрократії продовжувався з 60-х років 18 сторіччя до середини 19 сторіччя. Переломна грань формування керівної бюрократії приходиться на 60-70-ті роки 18 сторіччя та пов'язана з законодавством Катерини II: скасовано обов’язковість громадянської та військової служби дворян, із кінця 18 сторіччя державне жалування стає основним засобом існування для чиновників, які не мають земельної власності. Процес, в основному, буде закінчено на початку 19 сторіччя внаслідок адміністративних реформ Олександра I.