Генеалогічне походження династії Романових

Генеалогічне минуле Романов досить ясно представлялося вже в середині 16 століття., коли почалося узвишшя роду. Поріднившись з Рюриковичами, боярський рід Романових запозичав і загальний напрямок легенди: Рюрик у 14 «коліні» виводився від легендарного Прусса, а родопочатковцем Романових був визнаний виходець «із прус». Одного походження з Романовими (від легендарного Камбіли) традиційно вважаються Шереметєви, Количеви, Яковлєви, Сухово-Кобиліни й інші відомі в російській історії роди. Становлення царюючого з початку 17 ст. роду і виділення правлячої гілки представляється у вигляді ланцюжка Кобиліни – Кошкіни – Захар’їни – Юр’єви – Романови, що відбиває трансформацію родового прозвання в прізвище. Узвишшя роду відноситься до другої третини 16 ст. і пов’язано з одруженням Івана IV на дочці Романа Юрійовича Захар’їна – Настасії.

Родинний зв'язок Рюриковичів та Романових

М ИКИТА РОМАНОВ брат НАСТАСІЯ РОМАНІВНА ІВАН IV

+1585 +1560 1533-84

Ф ЕДІР (з 1619 – патріарх Філарет) ФЕДІР ІВАНОВИЧ

+1633 1584-98

МИХАЙЛО РОМАНОВ (по лінії матері - племінник останнього царя з Рюриковичів)

1613-145

Традиційна трактова походження роду Романових

ГЛАНД КАМБИЛА ДИВОНОВИЧ

(у водохрещенні – Іван, перейшов «із прус» у 13 ст.)

А НДРІЙ ІВАНОВИЧ КОБИЛА

СЕМЕН ОЛЕКСАНДР ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ ВАСИЛЬ ГАВРИЛО

Ж ЕРЕБЕЦЬ ЯЛИНКА КІШКА ИВАНТАЙ ГАВША

І ВАН ФЕДОРОВИЧ КОШКИН

З АХАРІЙ ІВАНОВИЧ КОШКИН-ЗАХАРЬЕВ

Ю РІЙ ЗАХАРІЙОВИЧ ЗАХАР'ЇН-ЮР'ЄВ

ГРИГОРІЙ ЮРІЙОВИЧ РОМАН ЮРІЙОВИЧ МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ

ЗАХАР'ЇН-ЮР'ЄВ ЮР’ЄВ-РОМАНОВ ЗАХАРЬИН-ЮРЬИН

(помер 1567 р.) (помер 1543 р.)

АНАСТАСІЯ РОМАНІВНА МИКИТА РОМАНОВИЧ ДАНИЛО РОМАНОВИЧ

Р ОМАНОВА (1 дружина Івана IV) РОМАНОВ (помер 1585) РОМАНОВ

Ксенія Іванівна ФЕДІР НИКИТИЧ РОМАНОВ

(народ. між 1554-1560, помер 1663 р. в чернецтві Філарет)

МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ РОМАНОВ

(р. 1596, помер 1645 р., з 1613 р. – цар)

1. Марія Володимирівна Довгорука (померла 1625 р.)

2. Євдокія Лук'янівна Стрешнєва (померла 1645 р.)

Родоначальником гілки Романових був третій син Романа Юрійовича Захар’їна – Микита Романович (пом. 1586 р.), рідний брат цариці Настасії. Його нащадки вже іменувалися Романови. Микита Романович – московський боярин з 1562 року, активний учасник Лівонської війни і дипломатичних переговорів, після смерті Івана IV очолював регентську раду (до кінця 1584 р.). Він – один з деяких московських бояр 16 ст., що залишили по собі добру пам'ять у народі: ім'я зберегла народна билина, що зображує його добродушним посередником між народом і грізним царем Іваном. З 6 синів Микити Романовича особливо видавався старший – Федір Микитич (майбутній патріарх Філарет, негласний співправитель першого російського царя роду Романових) і Іван Микитич, що входив до складу Семибоярщини.

Популярність Романових, придбана їхніми особистими якостями, підсилилася від гонінь, яким вони піддалися з боку Бориса Годунова, який бачив в них потенційних суперників у боротьбі за царський престол.