- •Пояснювальна записка
- •Історичні аспекти розвитку психології
- •Етапи історичного розвитку психології
- •Рефлекторна природа психіки
- •Стадії психічного відображення
- •Теорія в. Джемса
- •Особистість в «описовій психології» в. Дільтея й е. Шпрангера
- •Типологія особистостей о.Ф.Лазурського
- •Фрейдизм і неофрейдизм
- •Гуманістичні теорії особистості
- •Теорії особистості у французькій соціологічній школі
- •Особистість у культурно-історичній теорії л.С.Виготського
- •Особистість у логотерапії в.Франкла
- •Особистість у теорії с.Л.Рубінштейна
- •Теорія діяльності о.М.Леонтьева та поняття особистості
- •Погляди б.Г.Ананьєва на особистість
- •Концепція особистості г.С.Костюка
- •Поняття свідомості
- •Структура свідомості та її властивості
- •Поняття поля свідомості
- •Поняття несвідомого
- •Різновиди станів свідомості (бадьорість, сон та сновидіння, гіпноз)
- •Розлади свідомості
- •Поняття самосвідомості
- •Фаза новонародженості
- •Підлітковий вік.
- •Юнацький вік.
- •Самостійність
- •Критичність
- •Гнучкість
- •Глибина
- •Послідовність
- •Швидкість
- •Розлади мислення
- •Художній образ у системі творчого мислення
- •Творче мислення: його особливості і засоби розвитку
- •Поняття стресу (нервове виснаження)
- •Основні причини (фактори) стресу
- •Заходи щодо запобігання стресам і поліпшення умов праці
- •Займенник у сфері етикетного спілкування Особові займенники. Я і ми скромності
- •Пошанний займенник Ви
- •Надуживання особовими займенниками
- •Як уживаються займенники в інших етномовних суспільствах
- •Іменники називання осіб і звернення до них
- •Слова-індекси і слова-регулятиви
- •Кличний відмінок
- •Вставні слова, словосполучення і речення як засіб етикетної модуляції мовлення
- •Артикулювання
- •Наголошування
- •Інтонування
- •Мовчання
- •Одяг і його значення для ефективності спілкування
- •Культура спілкування
- •Рекомендації для адресата (якщо ви – перша особа) Якщо Ви перша особа (рекомендації для адресанта)
- •Не припускатися типових помилок у сприйнятті адресата.
- •Рекомендації для адресата (якщо ви – друга особа) Якщо Ви друга особа (рекомендації для адресата)
- •Брати до уваги присутність третьої особи (осіб).
- •Рекомендації для адресата (якщо ви – третя особа) Якщо Ви третя особа (рекомендації для присутнього при розмові)
- •Не перебивати розмови, не втручатись у неї.
- •Невербальні антиетикетні знаки
- •Табу та евфемізми
- •Структура соціально-психологічного клімату колективу
- •Види соціально-психологічного клімату та фактори які впливають на його формування
- •Література:
Гуманістичні теорії особистості
Одним із фундаторів гуманістичної психології вважається американський дослідник К.Роджерс (1902-1990). Центральною ланкою особистості, за К.Роджерсом, є самооцінка, уявлення людини про себе, «Я-концепція», що породжується у взаємодії з іншими людьми. Здатність до гнучкої самооцінки, вміння під тиском досвіду переоцінювати систему цінностей, що виникла раніше, – все це визначається К.Роджерсом як важлива умова психічної цілісності особистості та її психічного здоров'я в різних життєвих ситуаціях. Завдяки К.Роджерсу явища самосвідомості та самооцінки, їхні функції в поведінці й розвиткові суб'єкта стали важливим предметом подальших психологічних досліджень.
Інший представник гуманістичної психології США — Г.0лпорт (1887-1967) – вважав особистість відкритою системою: розвиток особистості завжди здійснюється у взаємозв'язку з іншими людьми. Особистість, за його визначенням, – це динамічна організація особливих мотиваційних систем, звичок, установок і особистісних рис індивіда, які визначають унікальність його взаємодії з середовищем, передусім соціальним. Однак у цих стосунках немає рівноваги між довкіллям і людиною. Людина повинна увесь час встановлювати нові стосунки і розвивати наявні, тобто постійно «розривати» гомеостаз. Отже, постійний розвиток особистості є основною формою її існування. Соціальні відносини конституюють, за Г.Олпортом, особистість, «відв'язуючи» її від біологічних потреб.
Як важливий механізм розвитку особистості Г.Олпорт визнає «рису», під якою він розуміє «рису-мотив», «рису-інтерес», тобто мотиви поведінки, що діють у даний момент. Кожна людина народжується з певним набором «рис-мотивів», які потім трансформуються, підлягають зміні. Існують два класи рис – основні та інструментальні. Основні риси стимулюють поведінку людини, а інструментальні формують її. Основні риси переплітаються з інструментальними, що сприяє формуванню особистості.
Кожній особистості притаманні головні, кардинальні риси і риси другорядні. Незвичайні люди характеризуються наявністю домінуючої, центральної риси. У звичайних же людей таких ознак може бути кілька. Здоровій особистості, за Г.Олпортом, властиві такі риси, як активна позиція відносно дійсності; доступність досвіду для свідомості, тобто здатність бачити події власного життя такими, якими і»ній є, не застосовуючи «психологічного захисту»; самопізнання; здатність до абстракції; постійний процес індивідуалізації; функціональна автономія рис; стійкість до фрустрації. Важливою умовою розвитку особистості визнається можливість чинити опір рівновазі. Напруга має підтримуватись, а не усуватись. При цьому вчений базує свої погляди на біографіях видатних людей, для яких життя – це безперервне долання труднощів, більше того – вони самі прагнуть цього, шукаючи та долаючи перешкоди. Невторичну особистість, за Г.Олпортом, характеризує наявність таких рис, як пасивна позиція щодо світу; застосування різних видів психологічного захисту – витиснення, сублімації, проекції, заміщення; викривлення істинного стану речей; обмеженість мислення; «закляклість» розвитку.
Отже, особистість конкретної людини характеризується певною системою рис-мотивів, або трайтів, яка визначає її поведінку та розвиток.
Американський психолог, один з основоположників гуманістичної теорії А.Маслоу (1907-1970) головною характеристикою особистості вважав потяг до самоактуалізації, самовираження, розкриття потенцій до творчості та любові, в основі яких лежить гуманістична потреба приносити людям добро. Він стверджував, що людині, як і тварині, не властиві природжені інстинкти жорстокості й агресії, як уважав 3.Фрейд. Навпаки, в них закладений інстинкт збереження своєї популяції, що змушує їх допомагати одне одному. Потреба в самоактуалізації своїх можливостей і здібностей властива здоровій людині, а найбільшою мірою – видатним людям. Суспільство може процвітати, якщо воно знаходить шляхи розвитку здорових, сильних, розумово повноцінних особистостей. Поступ суспільства відбувається не революційним шляхом, не соціальними перетвореннями, а задоволенням гуманістичних потреб.
За А.Маслоу, ядро особистості утворюють гуманістичні потреби в добрі, моральності, доброзичливості, з якими народжується людина і які вона може реалізувати в певних умовах. Однак ці потреби в самоактуалізації задовольняються лише за умов задоволення інших потреб і передусім фізіологічних. Більшості ж людей не вдається досягти задоволення навіть нижчих потреб. Ієрархію потреб, згідно з Маслоу, складають:
фізіологічні потреби;
потреби в безпеці;
потреби в любові й прихильності;
потреби у визнаній та оцінці;
потреби в самоактуалізації – реалізації здібностей і талантів.
Самоактуалізації досягає лише невелика кількість людей, котрі являють собою особистості. Маслоу називає такі їхні особливості, як невимушеність у поведінці, ділову спрямованість, вибірковість, глибину та демократичність у стосунках, незалежність, творчі прояви та ін.
