- •Пояснювальна записка
- •Історичні аспекти розвитку психології
- •Етапи історичного розвитку психології
- •Рефлекторна природа психіки
- •Стадії психічного відображення
- •Теорія в. Джемса
- •Особистість в «описовій психології» в. Дільтея й е. Шпрангера
- •Типологія особистостей о.Ф.Лазурського
- •Фрейдизм і неофрейдизм
- •Гуманістичні теорії особистості
- •Теорії особистості у французькій соціологічній школі
- •Особистість у культурно-історичній теорії л.С.Виготського
- •Особистість у логотерапії в.Франкла
- •Особистість у теорії с.Л.Рубінштейна
- •Теорія діяльності о.М.Леонтьева та поняття особистості
- •Погляди б.Г.Ананьєва на особистість
- •Концепція особистості г.С.Костюка
- •Поняття свідомості
- •Структура свідомості та її властивості
- •Поняття поля свідомості
- •Поняття несвідомого
- •Різновиди станів свідомості (бадьорість, сон та сновидіння, гіпноз)
- •Розлади свідомості
- •Поняття самосвідомості
- •Фаза новонародженості
- •Підлітковий вік.
- •Юнацький вік.
- •Самостійність
- •Критичність
- •Гнучкість
- •Глибина
- •Послідовність
- •Швидкість
- •Розлади мислення
- •Художній образ у системі творчого мислення
- •Творче мислення: його особливості і засоби розвитку
- •Поняття стресу (нервове виснаження)
- •Основні причини (фактори) стресу
- •Заходи щодо запобігання стресам і поліпшення умов праці
- •Займенник у сфері етикетного спілкування Особові займенники. Я і ми скромності
- •Пошанний займенник Ви
- •Надуживання особовими займенниками
- •Як уживаються займенники в інших етномовних суспільствах
- •Іменники називання осіб і звернення до них
- •Слова-індекси і слова-регулятиви
- •Кличний відмінок
- •Вставні слова, словосполучення і речення як засіб етикетної модуляції мовлення
- •Артикулювання
- •Наголошування
- •Інтонування
- •Мовчання
- •Одяг і його значення для ефективності спілкування
- •Культура спілкування
- •Рекомендації для адресата (якщо ви – перша особа) Якщо Ви перша особа (рекомендації для адресанта)
- •Не припускатися типових помилок у сприйнятті адресата.
- •Рекомендації для адресата (якщо ви – друга особа) Якщо Ви друга особа (рекомендації для адресата)
- •Брати до уваги присутність третьої особи (осіб).
- •Рекомендації для адресата (якщо ви – третя особа) Якщо Ви третя особа (рекомендації для присутнього при розмові)
- •Не перебивати розмови, не втручатись у неї.
- •Невербальні антиетикетні знаки
- •Табу та евфемізми
- •Структура соціально-психологічного клімату колективу
- •Види соціально-психологічного клімату та фактори які впливають на його формування
- •Література:
Самостійність
характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей, але людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи вирішення пізнавальних та інших проблем. Самостійність мислення тісно пов'язана з критичністю.
Критичність
виявляється у здатності суб'єкта пізнавальної діяльності не потрапляти під вплив чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляти цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює власні думки, ретельно перевіряє рішення, зважує всі "за" і "проти", виявляючи тим самим самокритичне ставлення до власних дій. Критичність і самостійність мислення великою мірою залежать від життєвого досвіду людини, багатства та глибини знань.
Гнучкість
виявляється в умінні швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв'язання аналогічних завдань. Гнучкість мислення розкривається в готовності швидко переключатися з одного способу розв'язання завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв'язання, знаходити нові, нестандартні способи дій за змінених умов.
Глибина
виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруваннями неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які у простих, добре відомих фактах уміють помічати суперечності й на цій основі розкривати закономірності природи та суспільного життя.
Широта
виявляється у здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності.
Послідовність
виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка суворо дотримується теми міркування, не відхиляється в бік, не "перестрибує" з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркування. Для послідовного мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питання, ясність плану, відсутність суперечностей і логічних помилок в аргументації думки, доказовість та об'єктивність у висновках.
Швидкість
це здатність швидко розібратися у складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення й прийняти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості розумових навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових процесів. Швидкість мислення слід відрізняти від квапливості та похапливості, що їх демонструють деякі люди, не продумуючи належно рішень, які вони приймають, не прогнозуючи можливих наслідків наспіх прийнятих рішень.
Усі якості мислення людини формуються й розвиваються в діяльності. Змістовна й відповідно організована діяльність сприяє всебічному розвитку цінних якостей мислення особистості.
